Втрачені можливості: яка різниця між білоцерківською "Олександрією" та уманською "Софіївкою"

Іноді попри приблизно рівні умови туристичний потенціал у двох однакових об'єктів кардинально відрізняється. Залежить це як від логістики, так і від ставлення місцевої влади. "Моя Київщина" порівняла білоцерківський парк  "Олександрія" із уманською "Софіївкою", вирішивши розібратися в тому, чому унікальний туристичний ресурс на Київщині поступається парку з Черкащини.

Насамперед, варто зробити порівняльну характеристику цих парків. Обидва парки –  дендрологічні, але уманський парк (179,2 га) поступається білоцерківському за площею (400,67 га) більш, ніж вдвічі.

Схожі кліматичні умови, географічна дислокація, наявність мальовничих водойм, рідкісних та екзотичних рослин, майже спільне історичне минуле та рівні можливості однак не сприяли паралельному розвитку, економічній ефективності, розширенню та визнанню обох парків. У чому ж причина такої разючої відміності?

Почнемо із «Софіївки».

Садово-парковий та архітектурний шедевр «Софіївка» був створений у 1796 році як пам’ятник вічному коханню.
У ньому ростуть понад 3780 видів дерев і кущів, зокрема, болотяний кипарис, сосна Веймутова, тюльпанове дерево, платан. Головна композиційна вісь парку проходить річищем Кам'янки, тут споруджені ставки, водоспади, фонтани. Щорічно парк відвідують сотні тисяч туристів з усіх куточків України та світу. Тут до  послуг  туристів – катамарани, пороми, веслові човни, корабель «Софія», лодки та гондоли, тут можна прокататися на конях верхи та в екіпажі, зробити світлини у строях ХІХ століття та звичайні світлини за 5 хв. Для гостей працює готель, а в ресторані « Дружба» та в кафе на території парку можна скуштувати смачних страв. До послуг відвідувачів також численні екскурсоводи.

До речі, після 18 години вхід до парку безкоштовний. Багато уманців, щойно одружившись, обов'язково їдуть до парку, а у павільйоні Флори навіть проводять розпис молодят, до того ж, не лише з Умані, а із інших міст України.

На території парку, а саме біля місць відпочинку, працюють безкоштовні туалети. Біля входів і на самій території є багато торгових яток, які продають сувеніри, книги з історії Умані та Софіївського парку,  в також працюють лотки швидкого харчування з морозивом, пивом та безалкогольними напоями.

У історія парку є, напевно, не одна трагічна подія, але про цю варто згадати.

Ранньої весни, 4 квітня, 1980 року стихійне лихо – раннє танення снігу та льодостав майше розрушили парк. На  роботи по відновленню парку уманці приходили цілими сім'ями. Лопатами вигрібали намул і виносили відрами й на ношах. Працівники парку ходили на роботу без вихідних. Всі разом за чотири місяці відреставрували понад 50 об'єктів, висадили велику кількість екзотичних і декоративних рослин.
Незмінним директором  дендропарку з квітня того ж таки 1980 року є член-кореспондент НАН України, доктор біологічних наук, професор Іван Косенко. У штаті парку працює 530 осіб.

28 лютого 2004 року Указом Президента України за № 249/2004 дендрологічному  парку було надано статус національної установи, і він став іменуватися Національний дендрологічний парк «Софіївка». Також парк «Софіївку» у в 2007 році визнано одним із Семи чудес України.
До 200-річчя заснування парку Національний банк України випустив ювілейну монету номіналом у 2 гривні.
Слід відмітити, що практично на всій території історичного ядра парку за період з 1980 до 2007 рік були проведені значні  реставраційні роботи та роботи по відновленню і поверненню історичної достовірності.

Крім того, в західній частині «Софіївки» на площі 53 га  було створено практично новий парк з вхідною зоною з вулиці Київської, новою інфраструктурою обслуговування туристів, розарієм та чотирма водоймами.
Завдяки використанню новітніх досягнень садово-паркового мистецтва були створено паркові композиції, в яких зосереджено основну частину колекційного фонду інтродуцентів дендропарку, що внесена до реєстру Національного надбання.
У 2019 році «Софіївка» увійшла до ТОП-3 найпопулярніших туристичних локацій регіону та за кількістю відвідувачів ( 490 тис осіб) стала кращою туристичною локацією області.

Директор НДП «Софіївка» НАН України чл.-кор. НАН України, д.б.н., професор Косенко І. С.  також здійснює загальне керівництво науково-дослідним інститутом, у якому функціонують  наукові відділи:
Відділ дендрології паркобудівництва та екології рослин;
Відділ репродуктивної біології рослин та впровадження;
Відділ трав'янистих рослин природної та культурної флори;
Відділ фізіології, генетики та селекції рослин.

Що стосується  наукових підрозділів, то керівництво ними здійснює заступник директора з наукової роботи к.б.н.,с.н.с. Грабовий В. М., а координацію наукової роботи проводить учений секретар к.б.н. Швець Т. А.

До основних напрямів діяльності дендропарку відносяться:

вивчення природної та культурної флори Південного Лісостепу України;
збереження в штучних умовах у зоні південної частини Правобережного Лісостепу України колекцій живих рослин, в тому числі рідкісних і зникаючих видів, а також насаджень ландшафтних композицій парку;
проведення науково-дослідних робіт у галузі інтродукції і акліматизації рослин і охорони рослинного світу, а також розробка питань ландшафтного паркобудування на базі дендропарку;
розробка технології розмноження найцінніших видів і впровадження їх в культуру;
науково-просвітня робота в галузі ботаніки і охорони природи, декоративного садівництва і ландшафтної архітектури.
Колективи наукових підрозділів розробили та модифікували технології насінного та вегетативного розмноження декоративних рослин. Відтепер за цими технологіями щорічно вирощується понад 200 тис. саджанців, що використовуються в ландшафтних композиціях дендропарку та інших об'єктів у Лісостепу України.
розроблено технології мікроклонального розмноження in vitro для багатьох декоративних та рідкісних рослин.

Створено розсадник фундуків площею 10 га.

Понад 800 наукових праць опубліковано за матеріалами досліджень останнього десятиріччя, в тому числі 34 монографії, а ще проведено архівний пошук, за яким встановлено архітектурний задум будівничих та відновлено історичні назви окремих композицій та малих архітектурних форм на основі образів з поеми Гомера «Одісея».

Науково-дослідним інститутом НДП «Софіївка»  широко практикується міжнародне наукове та науково-технічне співробітництво, згідно якого діють прямі договори про співпрацю з Польською академією сільськогосподарських наук, Закладом фізіографії і Арборетумом у Болестрашице (Arboretum in Bolestraszyce)(Польща), Ботанічним садом Познанського університету, Курницьким арборетумом Польської академії наук, Ботанічним садом Люблінського університету, музею-замку у Ланцюті, з польською компанією «Super Flora», Варшавським Ботанічним садом Польської академії наук, Ботанічним садов Варшавського університету, Ботанічним садом Брно (Чехія), Кишенівським ботанічним садом (Молдова), Цзямуським університетом (Jiamusi University in China), Лісогосподарським управлінням повіту Ванцін провінції Ділін, з Цзямуським університетом (Інститут «науки про життя»), з Пекінським ботанічним садом, з Цзямуською Компанією Садового Господарства «Шенцай» Ко Лтд в Китаї.

Відповідно, у рамках цих договорів відбувається обмін досвідом, спеціалістами, науково-технічною інформацією та професіональною літературою, а також сторони угод обмінюються спеціалістами по передачі науково-технічного досвіду і проведенню наукових досліджень у різних напрямках,  здійснюють співпрацю в галузі інтродукції та культивування нових рослин.

Як свідчать останні досягнення  вчених НДІ, успіхи НДП «Софіївка» у залученні туристів, сучасна «Софіївка», будучи зразком садово-паркового мистецтва світового значення, маючи потужну матеріальну базу та високий науковий потенціал і розвинену інфраструктуру з обслуговування відвідувачів, має всі підстави бути  гідною школою для перепідготовки вітчизняних та зарубіжних ландшафтних архітекторів.
Наприкінці минулого року у  деяких ЗМІ з’явилась інформація про те, що в Україні підготують науково-проєктну документацію щодо номінування Національного дендрологічного парку «Софіївка» для внесення його до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. 

Насамперед, для  цього потрібно створення сучасної туристичної інфраструктури, тому уряд має визначити та затвердити перелік автомобільних доріг загального користування державного значення, які потребують проведення реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту.

Планується також  задля будівництва нової вхідної  зони в парк розширити територію парку «Софіївка» шляхом передачі йому в постійне користування земельної ділянки площею 5 гектарів, що розташована в адміністративних межах Родниківської сільської ради Уманського району.
Постановою ВР рекомендовано передбачити на наступні роки видатки розміром 30 мільйонів гривень на реконструкцію і будівництво об’єктів на території парку, а також передбачати при підготовці проєкту закону «Про державний бюджет України на 2021 рік» та в проєктах законів про держбюджет на наступні роки видатки на щорічне утримання території парку «Софіївка» в розмірі не менше 25 мільйонів гривень та здійснити заходи з популяризації та підвищення туристичної привабливості цього парку в Україні та світі.
Наразі однією з найбільших проблем парку є вандалізм відвідувачів, що свідчить про низьку культуру виховання окремих громадян, та завдає великих матеріальниз збитків.

Адміністрація парку має надію, що внесення пам'ятки до списків Світової спадщини ЮНЕСКО  дасть змогу значно поліпшити ситуацію.

Тепер трохи про «Олесандрію»

Дендрологічний парк «Олександрія» Національної академії наук України знаходиться на околиці старовинного міста Біла Церква, поряд з річкою Рось. Він належить до числа найбільших парків в Україні і має територію 400,67 га. Парк було створено понад 200 років тому ( у 1787-1788 році) як предмет магнатської величі.

Переживши складні історичні потрясіння, парк  на сьогодні є унікальною пам’яткою садово-паркового мистецтва кінця XVIII — початку XIX ст.
Колекція парку налічує близько 2500 видів, різновидностей та форм рослин.

Парк прикрашають славнозвісні пам’ятки архітектури: Головний вхід до парку, побудований в класичному стилі; павільйон — Ротонда ; «Руїни»; Колонада «Луна»; Китайській місток; скульптура Меркурія, Діани, Аполлона; джерело «Лев»; Палієва гора — пам’ятний знак Семену Палію, та багато ін. На території парку знаходиться 11 ставків.

Історія парку тісно пов’язана з історією  міста Біла Церква. Його відвідувачами  у різні роки були Г.Р. Державін, О.С. Пушкін, Т.Г. Шевченко, Адам Міцкевич та сотні інших видатних людей минулого.

На ділянці «Сад Мур» є формовий сад, який включає різні штучні форми плодових дерев.
На території дендрологічного парку «Олександрія» в 1962 році засновано музей, в якому експонуються 15 скульптур з білого мармуру, роботи відомих італійських майстрів.

На території парку працюють пункти громадського харчування.

Дендропарк «Олександрія» є науковою ботанічною установою Національної академії наук України. Науковий підрозділ дендропарку складається з 1 відділу та лабораторії. У установі нині трудяться 120 фахівців різного профілю, 22 з них – науковці.
«Головним завданням дендропарку «Олександрія» НАН України є здійснення фундаментальних і прикладних досліджень з метою одержання нових наукових знань, збереження відновлення та подальший розвиток парку. З цією метою парк здійснює:
збереження, відновлення і подальший розвиток дендропарку;
збагачення флори парку новими видами, формами та сортами рослин шляхом інтродукції;
планове виконання науково-дослідних робіт ландшафтних і екологічних розробок з відновлення та оптимізації насаджень дендропарку;
створює тематичні композиції деревних, трав'янистих, лікарських та інших рослин;
проводить обмін насінням з ботанічними установами України та зарубіжних країн;
проводить культурно-просвітницьку роботу з поширення ботанічних знань серед населення;
впроваджує перспективні деревні та чагарникові інтродуценти в озелененні населених пунктів;
впроваджує нові сорти плодових дерев та кущів в практику садівництва серед населення та сільськогосподарських підприємств регіону;
розвиває сфери дозвілля на території дендропарку, створює куточки для відпочинку та надає платні послуги відвідувачам дендропарку;
здійснює будівництво, реконструкцію відповідно затверджених планів за титульними списками та проектно-кошторисної документації;
проводить науково-дослідні роботи з наявності і ступеня забруднення ґрунтових вод нафтопродуктами і важкими металами згідно з державними програмами і проектами;
аналізує вплив техногенного забруднення на рослинний світ».

Ось так солідно і гідно представлено парк та його діяльність у Вікіпедії, тобто, є всі передумови для процвітання, економічного, туристичного розвитку. Але, об’єктивности ради, варто сказати, що у парку  вже давно не проводився моніторинг стану архітектурних та технічних споруд і самого парку в цілому; не було відновлено Дідинець, хоча це  передбачалось на другому етапі реставрації і реконструкції парку; також окремі архітектурні об'єкти,  які відреставровані більше півстоліття тому, знову потребують відновлювальних робіт;  немає проекту розвитку зелених насаджень, парк страждає від хаотичних вирубок ; копії скульптур, які були тут до 1917 р., переважно значно відрізняються від оригіналів і,  на жаль, розташовані не на місці історичної локалізації;  потребують негайного ремонту та розчищення водні й технічні споруди  парку. Великою проблемою для парку, як і для «Софіївки» та інших парків країни, є вандалізм його відвідувачів.

Директор парку «Олександрія», кандидат біологічних наук Наталія Бойко у липні 2019 року давала інтерв’ю нашому виданню про проблеми та досягнення парку. В інтерв’ю  було перераховано об’єкти, які  вдалося  реставрувати, відбудувати її попередникам, а також  зберегти та примножити рослинний світ. Але залишилися невирішеними проблема ремонту огорожі,  реставраційні роботи архітектурної споруди «Руїна», створення музею екологічного виховання, відновлення історичної паромної переправи, та багато інших нагальних потреб, поточних ремонтів приміщень, асфальтного покриття. Пані директор скаржилася на те, що дендропарк фінансується лише на 20 % від потрібної суми для вирішення проблем парку, звідси і вимушене скорочення штату. От якби отримати ще 80 %, то тоді, можливо, парк став справжнім діамантом, а не лише перлиною Київщини і всі проблеми вирішилися.
Але дехто вважає, що найбільшою проблемою, все-таки, є невміле керівництво,  а звідси – неефективне використання багатющих природних,  історичних, туристичних, краєзнавчих ресурсів одного з найбільших, наймальовничіших парків України.

Ми виокремо 5 спостережень, які кидаються в очі, і які потрібно змінити, аби досягти результату:

- передати парк від Академії аграрних наук до спільного управління з ОДА, облрадою та містом за розподілом сфер відповідальності через створення наглядової ради;

- Міськраді терміново виставити на приватизацію готель "Рось" для залучення туристів;

- Міськраді терміново організувати для жителів міста безкоштовний вхід в парк, платний залишити для туристів;

- Мінрегіону негайно заборонити будь-яке капітальне будівництво навколо парку (зробити буферну зону). Зокрема, все, що набудували люди з оточення нардепа  Вадима Івченка - скасувати та демонтувати (зокрема, огидно виглядає зовнішня частина парку через те, що Фурсівська рада на чолі з Шараварою роздерибанила усі землі вздовж парку на Вінницькій трасі та забудували ганделиками);

- ОДА та облрада мають виступити ініціатором відновлення палацу Браницьких на території парку у співпраці з поляками;

- Мінкульту треба розробити стратегію розвитку туризму Київщини, де парк "Олександрія" має стати пріоритетом №1.