Які біди принесла війна на Київщині: бізнес

Колаж інформаційного порталу "Моя Київщина"

Інформаційний портал "Моя Київщина» продовжує розбиратися, які біди війна принесла різним галузям у регіоні. Сьогодні мова піде про вкрай важливу тему – бізнес

Не є великим секретом, що розвиток бізнесу є ключовим фактором економіки країни. Якщо він функціонує успішно, то до бюджету відбуваються надходження грошей. У такий спосіб держава стає багатшою та може покращувати життя людей через вдосконалення соціальної інфраструктури та іншого. Тому руйнування бізнесу негативно впливає на економіку країни.

Спочатку цифри

У 2021 році платники столичного регіону спрямували до Зведеного бюджету 36,3 млрд грн податкових платежів та зборів. У порівнянні з 2020 роком дана сума надходжень зросла на 21%, що у грошовому вираженні дорівнює 6,4 млрд грн додаткових для казни коштів. Найбільші суми до зведеного бюджету спрямували платники Бучанського району – 9,1 млрд грн, Білоцерківського та Броварського – 5,6 млрд грн та 5,4 млрд грн відповідно. Також не менш важливим є те, що за минулий рік збільшилися місцеві бюджети, які отримали від платників податків 19,2 млрд грн, що на 3,5 млрд грн більше за суму, яку спрямували бізнес та громадяни у 2020 році.

Вище названі суми є важливими для аналізу, а особливо вагу мають місцеві бюджети. Бо якщо брати до уваги, що наразі Україна поділена на територіальні громади, які функціонують за кошти податків, що надходять, то наявність успішних підприємств на її території позитивно відбивається на житті ОТГ, а саме покращується інфраструктура та інші аспекти життя. Якщо громада отримує недостатню кількість коштів, то вона отримує дотації від держави, що є не дуже позитивно.

Варто зауважити, що станом на 2021 рік у Київській області найбільше коштів до держбюджету торік перерахували Гірська, Борщагівська сільські громади, Вишнева, Боярська та Броварська міські громади. Найбільше базових дотацій у 2021 році отримали громади на північному сході області - Коцюбинська, Димерська, Бородянська, Немішаївська селищні громади та Бучанська міська. На ці п’ять громад припадає близько 45% усіх базових дотацій Київщини.

Ще на надходження коштів до бюджетів у останні роки вплинула пандемія коронавірусу, яка значно зменшила темпи розвитку бізнесу, та стала для підприємців на той час найбільшою карою. Однак більші проблеми були далі – прийшла війна.

Що відбулося далі.

За даними Київської ОВА в області постраждало понад 100 підприємств, а 44 із них знищено повністю. Серед останніх заводи: Coca-Cola, «Ветропак», Макарівський хлібозавод, кондитерська фабрика «Деліція» та багато інших, які сплачували дуже багато податків та давали місцевому населенню роботу.

За словами голови Київської ОВА Олексія Кулеби, наразі готується спеціальна програма для відновлення постраждалих підприємств. Також він розповів, що 7 червня пройшла одна з перших зустрічей із бізнесом та державними регуляторами, під час якої було обговорено актуальні теми та проблеми підприємств:

Робимо усе, аби стати платформою та майданчиком, який допоможе розв'язувати ці питання. Будемо допомагати кожному підприємству. Це необхідно, щоб зберегти та створити нові робочі місця для людей, а також стабілізувати економічну ситуацію. Це важливі питання, і вони також є для нас пріоритетними.

Загалом у Київській області внаслідок руйнувань та інших причин припинили свою діяльність майже 4,5 тис суб’єктів господарювання, але наразі близько 90% підприємств уже відновили свою роботу, проте не на повну потужність. Це з однієї сторони дуже позитивно, адже попри війну треба працювати далі та підтримувати економіку.

Також із позитивного є те, що Київщина за урядовою програмою релокації бізнесу прийняла 10 підприємств із територій, де йдуть бойові дії. Хоча тут доцільно сказати, що деякі підприємства під час війни переїхали з області до інших регіонів та невідомо чи стануть вони повертатися.

Що робить держава для підприємців.

Звісно після початку війни держава стала бідкатися за підприємців та 15 березня Рада ухвалила закон, що передбачає "додаткові податкові стимули для підтримки бізнесу під час війни", де основними положеннями є:

• передбачається можливість фізичним особам-підприємцям та юридичним особам з оборотом до 10 млрд грн сплачувати єдиний податок з обороту в обсязі 2% за правилами, встановленими для 3-ї групи платників єдиного податку, тобто зі звільненням від податку на прибуток, ПДВ та інших платежів;
• для фізичних осіб-підприємців (ФОПів) 1-ї та 2-ї груп сплата єдиного податку є добровільною;
• визначаються особливості нарахування окремих податків та зборів в умовах воєнного стану, зокрема ЄСВ, плати за землю, екологічного податку;
• зменшується ПДВ до 7% та звільнення від акцизу з пального;
• споживачі звільняються від відповідальності перед кредитодавцем за прострочення виконання зобов’язань за договором про споживчий кредит;
• допомога постраждалим від військової агресії РФ звільняється від оподаткування ПДФО;
• зупиняється дія норм, які надавали право іпотекотримачу виселяти з іпотечного житла його мешканців, набувати право власності на предмет іпотеки або продавати його (виселити із житла, яке знаходиться в іпотеці, на період війни не можуть).

Також наразі на порталі «Дія» діє інформаційний розділ про державні та донорські програми, приватні ініціативи підтримки підприємців в умовах війни, що допоможуть зберегти бізнес, робочі місця та підтримати економіку України.

Ще влада нашої держави закликає усіх жителів далі працювати, якщо це звісно дозволяють умови, адже якщо ми всі впадемо у масову депресію, то вже завтра не будемо мати коштів, які нам вкрай необхідні.

Які втрати?

Дуже складно оцінити втрати бізнесу, адже вони колосальні. Тільки за перший місяць війни в Україні лише прямі втрати (без упущеної вигоди) малого та середнього бізнесу склали $80 млрд, а зараз уже фактично йде четвертий місяць конфлікту та про якісь точні цифри важко говорити – вони постійно зростають.

Однак відомо, що станом на 19 травня загальні економічні втрати через війну, враховуючи як прямі, так і непрямі втрати (зниження ВВП, припинення інвестицій, відтік робочої сили, додаткові витрати на оборону та соціальну підтримку тощо), складають 564-600 млрд доларів.

Наразі надають оцінки, що до кінця року варто очікувати спаду економіки України на 30%, а за розрахунками мінекономіки, лише за І квартал 2022 року український ВВП скоротився на 16%.

Повертаємося до Київської області.

Як ми писали вище, найбільші суми до зведеного бюджету спрямували платники Бучанського району – 9,1 млрд грн. На жаль, даний район області ледь найбільше постраждав від війни, адже на його території велися бойові дії, а також деякий час тривала окупація. Тому у 2022 році там не варто очікувати на результати минулих років.

Звісно влада заявляє, що відновлення бізнесу наразі відбувається досить швидкими темпами, але попри це є дуже багато проблем, які не вирішити за один день. 

Загалом перед очима постає доволі нестійка картина. Певні зрушення відбуваються у кращу сторону, але ситуація вкрай нестабільна.

Варто розуміти, що найближчі роки будуть дуже важкими для Київщини. Втім, якщо держава продовжуватиме допомагати розвитку бізнесу та залучатиме іноземні інвестиції, то позитивні результати прийдуть раніше. Звісно, ніхто не дає гарантій, що у відбудований завод чи фабрику знову не влучить російська ракета. Але варто зрозуміти стан людей, які все життя мріяли відкрити власну справу, а коли це зробили, то все зруйнував «русскій мір».

Попри війну всі мають працювати та продовжувати наповнювати бюджети громад коштами та підтримувати економіку країни. І тоді ми переможемо.