Єдиний інформаційний центр Київщини: запитань більше ніж відповідей
В останній день жовтня в залі засідань Київської обласної ради перший заступник голови ради Тетяна Семенова провела робочу нараду з головними редакторами газет області, по закінченню якої під керівництвом голови комісії з питань свободи слова та ЗМІ облради Галини Єрко відбулося засідання робочої групи, що взялася за розробку Програми розвитку інформаційного простору Київської області на 2020-2023 роки. На цьому заході побував і наш кореспондент
Інформаційна мапа регіону за останні десять років суттєво змінилась, особливо після того, як кілька років тому відбувся процес реформування державної та місцевої преси і органи влади вийшли з числа засновників місцевих газет та значна частина їх просто закрилась. Де-не-де продовжують роботу комерційні ТРК. Натомість на місцях стали з’являтися інтернет-видання, а публікації окремих лідерів громадської думки у тематичних групах Facebook, або їхні відеосюжети, розміщені на Youtube, дуже часто мають більший резонанс в громадах, аніж традиційні різножанрові виступи чиновників у пресі.
Утім, у будь-якому разі влада має проводити чітку інформаційну політику на регіональному рівні, оскільки події в Криму та на Донбасі яскраво засвідчили, що в умовах гібридної агресії необхідно інформаційно впливати на аудиторію не тільки окремої країни загалом, а й конкретного регіону зокрема.
Заступник голови Держкомтелерадіо Микола Білоус пригадав, як на минулорічному засіданні цієї структури Київська область виявилась єдиною з усіх, де роботу влади в інформаційному просторі визнали незадовільною. Пояснюється це не тільки специфікою столичного регіону, але й тим, що через політичні чвари між КОДА та облрадою кілька років тому закрилися два обласні часописи. Аби покращити ситуацію нинішня влада в особі представницької та виконавчої її гілок вирішили розробити, затвердити, а згодом і впровадити у життя спеціальну Програму розвитку інформаційного простору Київської області на 2020-2023 роки. Наразі узагальнюються пропозиції усіх зацікавлених сторін про концепцію цієї програми та вимальовуються її контури. Ця програма після остаточного розгляду на засіданні профільної комісії буде винесена на затвердження найближчої сесії облради, а в грудні, коли на іншій сесії будуть приймати бюджет регіону, обласний кошторис передбачатиме і відповідну статтю витрат на інформаційну складову.
Зрозуміло, що влада зацікавлена у власному піарі, однак, і Тетяна Семенова і Галина Єрко в унісон стверджували, що мова йде не про традиційні сюжети про перерізання стрічок на новобудовах першими особами регіону, а про потребу забезпечувати наших земляків достовірною та цікавою інформацією, у більшій прозорості органів влади, особливо, на стадії підготовки рішень. До речі, за прикладом діяльності окремих профільних комітетів Верховної Ради була висловлена пропозиція щодо трансляції засідань профільних комісій облради у прямому ефірі на YouTube.
Ідея отримати додаткове фінансування (у даному випадку, з бюджету) сподобалась практично усім представникам мас-медіа регіону. Щоправда, один з редакторів (вочевидь - більш-менш успішної у фінансовому сенсі газети) зазначив: я тричі подумаю, перед тим, як ставити свій підпис під угодою про використання бюджетного фінансування, оскільки воно досить часто містить ознаки корупційної складової, а навіщо мені зайвий клопіт та повістки до слідчого СБУ?
Особливо жаркою була дискусія вже на засідання робочої групи, яку сформували раніше, а на цій нараді додатково кооптували до неї окремих журналістів регіону.
Якщо представники старої гвардії з паперових ЗМІ говорили про необхідність створення умов функціонування медійників на місцях за певними фінансовими квотами для кожного ЗМІ, яке висвітлює діяльність органів влади та місцевого самоврядування, то молодь з електронних ЗМІ по-діловому заговорила про угоду між ТРК та владою в особі єдиного інформаційного центру регіону щодо купівлі-продажу відповідного телевізійного контенту.
Відразу виникло питання критеріїв оцінки якості запропонованого матеріалу. Богдан Яременко з Білої Церкви зазначив: "Якщо новина чи аналітика цікава - то ми готові заплатити за неї. Якщо вона нам не дуже підходить, але обласна влада прагне її розповсюдити, то хай платять вони. А з вороху запропонованих нейтральних новин ми можемо вибрати декілька, але на безоплатній для двох сторін основі".
Але найбільше запитань викликала пропозиція створення Єдиного інформаційного центру регіону, з врахуванням того, що місцеві редакції та ТРК мають різну форму власності, різний потенціал, охоплення аудиторії, кваліфікацію співробітників, нарешті, – партійно-політичні уподобання їхніх засновників.
Поки що попередньо вирішено, що влада планує створити прес-центр для проведення періодичних прес-конференцій керівництва області та тематичних круглих столів, спрямованих на більшу поінформованість наших земляків у процесі реалізації державних та регіональних програм соціально-економічного розвитку. "Його локація поки що уточнюється", - зазначила у розмові з кореспондентом "Моєї Київщини" Галина Єрко. Також вона висловила надію, що постійний контроль за виконанням програми у разі її прийняття допоможе запобігти можливим зловживанням при використанні бюджетних коштів.
А у тому, що такі звинувачення лунатимуть вже наступного року, як кажуть, - і до гадалки не ходи.
Тетяна Семенова поки що не готова озвучити порядок цифр, які можуть затвердити на бюджетній сесії на інформаційну політику, а запобігти корупційної складової, на її погляд, здатна лише конкуренція мас-медіа між собою: "Якщо матеріал цікавий - його будуть читати, слухати, дивитися", - додала вона.
В ході дискусії наводилися цифри: якщо в тій чи інший місцевості доступність інтернету перевищує 50% потенційної аудиторії, то "районка" просто приречена на загибель і її закриття – лише питання часу. З іншого боку додатковий імпульс до спасіння місцевої преси може дати децентралізація, зокрема, утворення об’єднаних територіальних громад, і той факт, що новини з того чи іншого району (якщо, звичайно, вони не з рубрики "кримінал") можуть надавати лише місцеві газетярі чи радійники.
Утім, на нараді називалися декілька газет (у тому числі з Обухова та Макарова), які зуміли вижити без прямих дотацій влади та при конкуренції з боку новітніх інформаційних способів розповсюдження інформації. Однією зі складових цього успіху називалася мінімізація витрат, реклама та надання споживачам газетної інформації додаткових послуг.
Окрема тема - стосунки з Укрпоштою, яка і досі є головним розповсюджувачем преси.
Словом, запит на об’єктивну і цікаву інформацію у суспільстві є, і тепер триває пошук шляхів, як саме монетизувати його для того, аби у журналістів була можливість та зацікавленість доносити її до своєї аудиторії. Чи допоможе цьому єднанню обласна програма розвитку інформаційного простору регіону - покаже час...
Наразі ситуація з комунальними виданнями є, м'яко кажучи, не надто обнадійливою. 30 жовтня на засіданні колегії Держкомтелерадіо виконуючий обов’язки начальника управління інформації та зв’язків із громадськістю Київської обласної державної адміністрації Дмитро Горбачов повідомив, що:"У Київській області зареєстрували 39 комунальних друкованих видань. З них реформовано 5 видань". За словами пана Горбачова, одне видання нині перебуває у процесі припинення своєї роботи, а щодо чотирьох редакцій взагалі не прийняте рішення про реформування – "Київська правда", "Вишгород", "Новини Полісся" та "Рідне місто". Також заплановано розгляд питань щодо виходу зі складу засновників трьох видань – "Час Київщини", "Життя і слово", "Новий день". Решта редакцій, за словами пана Горбачова, перебувають на різних етапах реформування. Скільки з них виживе - наразі невідомо...
Олександр Воронін, «Моя Київщина»
Читати "Моя Київщина" у Facebook