Заблокований закон та нові центри підготовки: як Україна розбудовує систему нацспротиву

Форум "Нацспротив 2026"

Днями у Києві відбувся масштабний форум «Нацспротив 2026». Захід об'єднав близько 400 учасників для обговорення розбудови всеосяжної системи національного спротиву та законодавчих ініціатив, що її регламентують. Серед присутніх були представники профільних міністерств, голови обласних військових адміністрацій, військові, представники бізнесу та громадського сектору. Про що говорили учасники форуму – читайте у матеріалі «Моєї Київщини»

Організаторами форуму виступили очільники Київської області та Київський обласний центр підготовки населення до національного спротиву, створений за ініціативи КОВА. Стратегічним партнером заходу став Рух опору ССО ЗСУ.

Законодавчі бар’єри та зміни для студентів

Однією з ключових тем дискусії став законопроєкт № 13347, який має на меті вдосконалити підготовку громадян до оборони. Документ пропонує запровадити системну підготовку в закладах освіти, створити мережу центрів підготовки та розширити повноваження місцевої влади у цій сфері.

Народна депутатка Соломія Бобровська закликала суспільство тиснути на парламентарів для ухвалення цього закону, наголосивши, що наразі половина депутатського корпусу його блокує через абсолютно меркантильні моменти. Не думаючи про те, що Україна потребує дієве законодавство по Нацспротиву.

«Вимагайте від депутатів прийняття закону про національний спротив. Інакше ми його знову провалимо», — заявила вона.

За її словами, документ кардинально змінює підхід до підготовки. Зокрема – студентства: замість складання присяги та отримання спеціальності «стрілець», молодь вивчатиме курс національного спротиву як звичайну обов'язкову академічну дисципліну. Крім того, закон забезпечить необхідну законодавчу базу для агентурних мереж та Руху опору ССО, які є «очима та руками» України на тимчасово окупованих територіях.

Досвід Київщини: 10 тисяч підготовлених та новий полігон

Київська область вже демонструє значні результати у сфері підготовки цивільного населення. Голова Київської ОВА Микола Калашник повідомив, що за два роки навчання в рамках нацспротиву пройшли до 10 тисяч осіб.

«Близько 15-20% виявили бажання добровільно стати до лав Збройних сил. А це вмотивовані, підготовлені оборонці», — зазначив очільник КОВА.

Він також акцентував на важливості шкільної освіти: у 69 громадах області сформовані команди для викладання предмета захисту країни учням 10-11 класів за участю ветеранів.

Заступник голови Київської ОВА Руслан Олійник анонсував розширення інфраструктури. На околицях Білої Церкви планується будівництво нового, більш масштабного полігону.

«Точно знаю, що це вже буде за підтримки наших партнерів з НАТО... Вони зацікавлені в тому, щоб ми масштабували цей досвід на всі регіони на загальнодержавному рівні», — поділився Олійник.

Культура та стійкість цивільних як зброя

Національний спротив виходить і за межі суто військової підготовки. Заступник голови Офісу президента Ірина Верещук підкреслила, що стійкість цивільного населення має стати предметом цілеспрямованої державної політики.

«Ми говоримо про формування нової культури у нашому суспільстві», — зазначила Верещук.

Цю думку продовжив голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров під час панельної дискусії. Він нагадав, що на окупованих територіях російські окупанти тотально знищують все українське — від мозаїк до нематеріальної спадщини. І тому нацспротив передбачає захист всіх українських цінностей.

«Оборона, якою б довготривалою вона не була, – завжди буде обороною. І в культурному, і в історичному контексті – те саме», — резюмував Алфьоров.