Гральний бізнес: як безболісно легалізувати "тіньового монстра"

У четвер Верховна Рада законопроектом за № 2000  прийняла у другому читанні та в цілому державний кошторис на 2020 рік. Цілком можливо, що збіг ювілейних цифр свідчить про намір нової влади зробити ставку на бюджетний джек-пот, у тому числі і за рахунок надходжень від грального бізнесу. Однак й досі цей вид підприємництва  після його заборони в 2009-му році майже не регламентований, а на недавньому круглому столі в "Укрінформі", де побував і кореспондент порталу "Моя Київщина",  експерти розкритикували урядовий законопроект №2285 "Про державне регулювання діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор"

"Сума цифр на рулетці казино дорівнює "числу звіра" – 666.
Є версія, що Велику китайську стіну (єдиний витвір людських рук, який видно з Місяця)
побудували і за рахунок продажу лотерей" 
(Відомості з Дитячої енциклопедії)

Нова владна команда перед виборами обіцяла українцям суттєве покращення життя, за рахунок енергійного впровадження реформ, однак навіть після більш ніж переконливої перемоги на президентських та на парламентських виборах команди "Слуга народу" (можна здогадатися, скільки людей підвищило свої здобутки, зробивши ставки у букмекерських конторах на їхнє лідерство у виборчих  перегонах!) переможці не дуже-то поспішали поділитися  з виборцями рецептом  – за рахунок чого можна суттєво підвищити дохідну частину бюджету? 
Зменшити витрати завдяки оптимізації структури державного управління та гаслом про рішучу боротьбу з корупцією  – це одне, але окрім економії на видатках, має бути й прорив у прибутковій частині державної скарбнички. Нарешті серед трьох китів (поряд із запровадженням ринку землі та детінізації нашої економіки, у тому числі і на митниці) було названо і фінансове джерельце надходжень до бюджету за рахунок оподаткування грального бізнесу.
Однак досі азарт (вірніше, використання цієї психологічної потреби людини з метою одержання прибутку) у нашій країні як слід не регламентований, тим не менш гральні салоні, після десятирічного табу на цей вид підприємництва,  з’являються скрізь, як гриби після рясного дощу, і Київщина у цьому плані - не є якимось винятком. Більш того, статус столичного регіону робить цю проблему ще більш актуальною.
Відчутне соціальне розшарування, високий рівень безробіття, брак стабільності у суспільстві та у родинах – все це підвищує психологічну залежність людини від долі випадку. Але ставка на власну щасливу вдачу загнала у злидні багатьох, а скільки родин розпалося через ігроманію – не знає навіть статистика. Особливо небезпечне розташування гральних салонів біля шкіл, оскільки ілюзія раптового збагачення, серед іншого, у свідомості підростаючого покоління руйнує аксіому про регулярний труд, як основу добробуту. Навіщо працювати, якщо в одну мить можна стати мільйонером? На жаль, і масова культура у вигляді телесеріалів та авантюрних комедій сприяє поширенню таких фальшивих переконань.
З яких міркувань запровадили наші законодавці рівно 10 років тому табу на гральний бізнес? Точно не з гуманістичних. Наскільки відомо, це рішення було пов'язано з бажанням тодішньої прем'єрки Юлії Тимошенко максимально послабити своїх конкурентів - "любих друзів" і особисто Олександра Третьякова, який ще тоді вважався одним из найбільших учасників на цьому ринку. Тоді були закриті практично усі казино та демонтовані "однорукі бандити" (як зазвичай називають гральні автомати) у підземних переходах та у павільйонах. Дозволили (у рамках перехідного періоду) лише діяльність трьох-чотирьох операторів цифрових лотерей та букмекерські контори.
Звичайно, певна користь від заборони була, але побічної шкоди – вийшло ще більше, оскільки усяка заборона криміналізує галузь. У реальному житті азарт за ці 10 років значною мірою перекочував у "повітря" (до інтернету), а на "землі" - у салонах з "цифровими лотереями" (так тепер називається гральний бізнес) на один пункт з офіційно оформленою ліцензію приходить десяток з мутними ксерокопіями на дозвіл.
Як зазначив експерт програми реформування правоохоронної та судової систем Українського інституту майбутнього  Олександр Чебаненко, "правова неврегульованість грального бізнесу може знову сприяти масовій появі наперсточників та ворожок у місцях масового скопичення людей". Стосовно кабмінівського законопроекту за  №2285 "Про державне регулювання діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор" ,- експерт переконаний, що він не вирішує проблеми розмежування лотерей та інших азартних ігор, які маскуються під виглядом лотерейної діяльності та потребує значного доопрацювання.
"В сучасних умовах, з переходом значної частини людства в повний чи частковий режим онлайн, попутний вітер підхопив і несе індустрію азартних ігор з новою силою. Онлайн-ігри давно стали джерелом шалених доходів, з яких більше 40% припадають на спортивні ставки. Загалом легальний світовий гральний ринок отримує сьогодні понад 500 млрд. доларів щорічного доходу. В США у травні 2018 року було пролобійовано скасування Верховним Судом заборони на спортивні ставки, що дозволило США миттєво охопити 7% відповідного світового ринку. Слідом за цим низка країн, в першу чергу, в Європі, змінили довгострокову стратегію і скасували державну монополію на азартні ігри як в режимі оффлайн, так і в режимі онлайн", - розповів Чебаненко.
Говорячи про чергову спробу легалізувати ринок азартних ігор в Україні, Олександр Чебаненко зазначив, що з 2009 року в Україні єдиний легальний гральний бізнес – державні лотереї. Ця діяльність здійснюється через трьох офіційних операторів, які є приватними. Цікавим є той факт, що державний Ощадбанк також має дозвіл на проведення лотерей, який, однак, не використовує з 2000 року. Відповідно до чинного законодавства, лотереї не відносяться до азартних ігор. Не дивно, що заборона грального бізнесу в Україні призвела не до його ліквідації, а лише до переходу більшої його частини в тінь, де він значно посилився і тепер вже сам прагне встановлювати правила гри.

Власне, згаданий вище експерт Чебаненко з Українського Інституту майбутнього близький до команди міністра внутрішніх справ Арсена Авакова. Щодо інтересів останнього очільник фракції "Слуга народу" у Верховній Раді Давід Арахамія сказав прямо: "Є багато питань, які асоціюють з цим міністром (Аваковим – ред.), багато корупційних. Наприклад, нелегальний гральний бізнес, але ми  легалізуємо нелегальний гральний бізнес". Схоже, у команді Авакова й самі готові легалізуватися...

Варто зазначити, що з 2014 року "на гора" від різних партійних фракцій та окремих позафракційних депутатів надійшло аж 38 законопроектів, які покликані регламентувати діяльність ігорного бізнесу. Вісім з них припадають на цю парламентсько-урядову каденцію. Окрім варіанту від Кабміну в парламенті зареєстровано ще сім авторських законопроектів з цієї проблематики.

У профільному – бюджетному комітеті навіть була створена робоча група, яка намагалася поєднати напрацювання урядовців із альтернативщиками, але поки що оптимального симбіозу це не дало, попри те, що ще раніше президент Володимир Зеленський доручив Верховній Раді України до 1 грудня 2019 року ухвалити закон про легалізацію грального бізнесу. А під час свого прес-марафону він висловив впевненість, що гроші, які будуть надходити від легалізації грального бізнесу, спрямуются на спорт, медицину і освіту. Загалом в уряді вважають, що легалізація грального бізнесу в Україні може поповнити державний бюджет на понад 3 млрд. грн.
За іронією долі (немов у грі - "орел-решка") героєм того дня у медіа-просторі став нардеп-мажоритарник з Київщини, заступник голови парламентського бюджетного комітету Олександр Дубінський: люди дізналися про двозначні числа квартир та автівок, яким розпоряджається нардеп та його матір. Хоча ще зранку заможний законодавець обурювався фактами повсякчасного "кришування" силовиками  гральних салонів, пропонуючи збільшити для них відповідальність за цей вид злочину – аж до 12-ти років ув’язнення.
"Для того, щоб розв'язати це питання, треба зробити наступне. Перше - заборонити всі гральні салони на вулицях, гральні автомати та казино мають бути тільки в готелях. Друге - відповідальність має бути максимально жорсткою для того, аби ніхто не кришував цей бізнес. Потрібно три пункти відповідальності: перший - криміналізація статті Кримінального процесуального кодексу за незаконний гральний бізнес без ліцензії від 5 років; другий - участь в забезпеченні грального бізнесу, наприклад, надання приміщення чи обладнання в оренду - це конфіскація майна, що є само по собі гарним запобіжником; третє - якщо до легалізації грального бізнесу причетні люди, які виконують функції держави, тобто чиновники або представники правоохоронних органів, то в такому випадку, від 12 років ув'язнення", - сказав Дубінський.
За його словами, починаючи з  Нового року, слід заборонити всі гральні салони на вулицях з відтермінуванням надання їм ліцензії на пів року або 12 місяців.
"Тобто, нехай вони готуються, формують ринок, отримують ліцензію, і вже потім розпочинають цей ринок легальних азартних ігор  з 1 січня 2021 року, коли вже рік пропрацює норма про криміналізацію та конфіскацію майна", - зауважив Дубінський,  додавши, що на його переконання,- прибрати з вулиці гральні салони можливо тільки шляхом заборони лотерей на перехідний період.
Такий радикальний підхід піддав критиці голова комітету стратегічного та регіонального розвитку Всеукраїнської федерації спортивного покеру Ігор Романюк, яки зазначив, що  надмірна опіка держави над процесом самоорганізації людей часто-густо йде на шкоду загальній справі. "Досі люди, які зайняті в галузі, не мають відповідного статусу в класифікаторі професій, а, значить, соціально та юридично захищені гірше, ніж інші учасники ринкових відносин у країні", - зазначив він.
Інші версії - менш радикальніші за проект Дубінського і не передбачають паузи діяльності вже існуючих лотерей і букмекерських контор.
Під час дискусії начальник відділу адміністративних та загальних послуг Департаменту досліджень і розслідувань ринків невиробничої сфери Антимонопольного комітету Галина Верцімаха зазначила: "На сьогодні я озвучу неофіційну позицію комітету, оскільки ще немає офіційного листа за результатами аналізу законопроєкту, однак ми його проаналізували і погоджуємось з тим, що він потребує доопрацювання. На мій погляд основний момент - цей законопроект не вирішить ті глобальні проблеми, які є на сьогодні стосовно розмежування лотерей та інших азартних ігор, які маскуються під виглядом лотерейної діяльності. Це намагання поєднати в одному законі як азартниі ігри  так і лотереї. Тут і відсутність розмежування поняття по гральному обладнанню, що саме є лотерейним обладнанням, а що є обладнанням, яке використовується в інших видах азартних ігор".
Спільним у багатьох законопроєктах є бажання їхніх авторів  закріпити казино лише за чотирьох - та п’ятизірковими готелями. Більш-менш загальною позицію є вікові обмеження для участі в таких забавах: 21 рік - для гри у казино та 18- в лотерею. Питання побудови окремих гральних зон (на прикладі європейського Монте-Карло чи американських Лас-Вегасу та Атлантік-сіті) – вийшло дискусійним. І хоча дехто запропонував створити подібну гральну зону на Київщині - в Ірпені, їхні опоненти виступили проти конкретизації географічної прив’язки, залишивши лише сувору відстань салонів азарту від шкіл.
До першого грудня залишилося півтора тижні і навряд чи законодавці встигнуть впоратися з президентським побажанням - прийняти новий оптимальний закон з гральної проблематики. Але, як висловився один з експертів,- три мільярди гривень - не є такою вже захмарною цифрою, аби надмірно квапитися і не думати про негативні наслідки подібної поспішності. І з цією думкою важко не погодитися.

Олександр Воронін, "Моя Київщина"