#

Земля розбрату: чому запуск ринку розколює суспільство

01.04.2020 05:01
Земля розбрату: чому запуск ринку розколює суспільство

У ніч із 30 на 31 березня депутати ВРУ таки ухвалили законопроєкт, який запроваджує продаж землі. Рішення підтримало 259 народних обранців. Це лише старт, адже в подальшому Верховній Раді необхідно буде ухвалити ще низку додаткових документів "земельного пакету", в яких будуть прописані відносини між учасниками земельного ринку. Проте рішення парламентарів уже викликало неоднозначну реакцію громадськості. Усі "за" та "проти" зважила "Моя Київщина"

Підготувати законопроєкт про ринок земель сільськогосподарського призначення зі скасуванням мораторію на продаж землі Володимир Зеленський доручив уряду ще на початку вересня 2019 року. За даними Київського міжнародного інституту соціології, більше половини опитаних українців не схвалили таку ідею, а 64% вважали, що стосовно цього питання в Україні слід провести референдум. Водночас, відкриття ринку землі було однією з вимог продовження співпраці з Міжнародним валютним фондом. І, можливо, якби не карантин через коронавірус, Україні б вдалося обійтися без виконання цього вкрай неоднозначного пункту. Але все пішло шкереберть: за словами гаранта, без допомоги з боку МВФ державі загрожував дефолт.

До речі, ще однією умовою МВФ є прийняття закону про банки - його наразі ухвалили в першому читанні, попри тиск з боку олігарха Ігоря Коломойського, якому даний документ завадить повернути "ПриватБанк". Голосування у другому читанні має відбутися за тиждень. Лише після цього Україна зможе отримати перший швидкий транш у розмірі близько 2 млрд доларів. Окрім того, за прогнозами Світового банку, таке нововведення буде щорічно приносити українській економіці від 700 млн до 1,5 млрд доларів. Таким чином, 13 листопада 2019 року Верховна Рада голосувала за даний законопроєкт в першому читанні – тоді відповідне рішення підтримало 240 депутатів. Уже з лютого 2020 парламентарі розглядали поправки до закону, адже його таки суттєво змінили – всього в документ внесли близько 4 тис. правок. І ось, на позачерговому засіданні Верховної ради депутати таки підтримали законопроєкт № 2178-10 "Про внесення змін у деякі законодавчі акти України про обіг земель сільськогосподарського призначення".

Що ж передбачає земельна реформа

- Із червня 2021 року скасовується дія мораторію на продаж аграрної землі.

- Із 1 липня 2021 року до 1 січня 2024 року набувати право власності на земельні ділянки сільгосппризначення зможуть винятково фізичні особи-громадяни України; юридичним особам забороняється купувати землю сільськогосподарського призначення.

- У перші два роки буде діяти обмеження на купівлю землі – не більше 100 га в одні руки. З 2023 року обмеження становитиме до 10 тис га в одні руки.

- Допуск іноземців до купівлі землі на території України буде можливий лише після ухвалення відповідного рішення на загальнонаціональному референдумі.

- Іноземцям заборонено купувати землю, що розташована ближче 50 км від державного кордону України, незважаючи на результати референдуму.

- Забороняється продаж земель іноземцям, юрособам із іноземними акціонерами і юрособам, бенефіціарів яких неможливо встановити або бенефіціари яких зареєстровані в офшорних зонах, а також особам, проти яких діють спеціальні економічні та інші санкції.

- Землі сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності продаватися не будуть.

- Передбачене переважне право орендаря на купівлю землі. Орендар має можливість передати переважне право на придбання ділянки іншій особі, але про це повинен бути письмово повідомлений власник.

- Банки зможуть стати власниками землі тільки за умови, якщо земельна ділянка дісталась їм як заставне майно за непогашеним кредитом. Такі ділянки фінустанови повинні продати протягом двох років після отримання права власності на земельних торгах.

- Мінімальна ціна – не менше нормативної грошової оцінки. До 2030 року.

- Розрахунки, пов'язані зі сплатою ціни земельних ділянок сільськогосподарського призначення, здійснюються в безготівковій формі.

- Кабінет Міністрів України у шестимісячний строк з дня опублікування має розробити й затвердити порядок фінансової підтримки громадян і юридичних осіб (у тому числі фермерських господарств) для придбання земельних ділянок сільгосппризначення, а також внести зміни до бюджету для створення Фонду розвитку сільських територій.

Хто підтримав, а хто виступив проти

Загалом, "за" ухвалення закону в другому читанні і вцілому проголосували 259 народних депутатів за необхідного мінімуму в 226.  Зокрема, від фракції "Слуга народу" було 206 голосів, від "Європейської солідарності" – 23,  від "Голосу" – 13, від депутатської групи "Довіра" – 12, а 5 – позафракційних. Усі експерти згодні з тим, що остаточний варіант земельного закону суттєво відрізняється від початкового. Це й стало базою для компромісу, тому за закон проголосували не тільки "слуги", а й представники інших політичних сил.

Натомість, ОПЗЖ, "Батьківщина" та депутатська група "За майбутнє" так його й не підтримали. Вони вже почали готувати звернення до Конституційного суду, аби домогтися визнання закону неконституційним. Як зазначив нардеп Вадим Івченко, перед фінальним голосуванням «Батьківщина» закликала всіх ще раз подумати, але їх так і не почули: "Верховна Рада голосами монобільшості та депутатами інших фракцій вночі вкрала у країни землю, проголосувавши за земельний закон. Реальність сьогодення українських фермерів суттєво відрізняється від офіційно задекларованих “переваг” в цьому законі! Україна не підготовлена до ринку землі ні з правоохоронного, ні з судового ні з фінансово-кредитного напрямків. Фермер сьогодні піддається рейдерству, і державний механізм його не захищає. Фізичні особи це добре, але юридичні особи – це продаж корпоративних прав і швидка корпоратизація аграрного сектору. Тобто в нас скоро не буде фермерів в Україні, в нас буде купівля-продаж корпоративних прав. Люди будуть десь по світу пити каву, й отримувати девіденти з української землі. І цей злочин ми не залишимо без покарання!".

Цікаво, чому промосковські медведчуківці, колишні адепти олігархічної "Партії регіонів" та члени фракції "Батьківщина" об’єдналися у своєму несприйнятті ринку землі? Якщо прибрати конспірологічні теорії про вказівку Кремля та те, що їх об’єднали кошти Коломойського, можна зробити висновок, що кожна з політичних сил буде експлуатувати земельне питання для мобілізації своїх потенційних симпатиків на майбутніх місцевих виборах. Тим паче, попереду мають бути додаткові законодавчі новації до вже прийнятого закону, висновок Конституційного суду та, можливо, референдум.

Що кажуть експерти та активісти

Утім, у самому суспільстві загальна оцінка прийнятого земельного закону виявилась не тільки засобом ідентифікації політиків за маркером – "свій-чужий", але й свідоцтвом того, що зараз багато цілком незаангажованих експертів не мають чітких ідеологічних уподобань. А міфи про сакральність земельного питання – це саме той інгредієнт, що здатен з будь-якого набору базових продуктів розвитку суспільства зробити незрозумілий вінегрет його гальмування. Тож не дивно, що правий консерватор Степан Хмара виступає категорично проти ринку землі: "Кожен, хто сьогодні проголосував за право гандлювати українською землею – ганебні покидьки, які вчинили тяжкий злочин проти Українського Народу! Чим би вони не намагалися виправдатися, рано чи пізно – кари їм не уникнути!".

Його підтримує і партійний лідер "Нацкорпусу" Андрій Білецький: "Те, що вони прийняли сьогодні – злочин перед державою і доказ зовнішнього управління країною. А змінений закон – заслуга вулиці і суспільного тиску аграріїв, ветеранів, патріотів, які виходили проти розпродажу землі, за нормальні умови для ринку. Від автопробігів під Радою до перекриття трас. Без цього "Слуги" протягнули б закон у початковому вигляді. І вже від завтрашнього дня ми б мали земельний аукціон з підставними фірмами і сотнями тисяч гектарів в одних руках. Президент Зеленський завтра прокинеться в обіймах траншу. І остаточно втративши довіру українців до себе і своєї команди. Слуги МВФ і західних гаманців. Тепер офіційно".

Дехто ж вважає, що ринок землі потрібен, але не зараз, коли ми ще не є конкурентноспроможними в Європі, до того ж в умовах пандемії. Зокрема, доктор наук Олена Галкіна ще перед голосуванням зазначила: "Приймати зараз в найбіднішій країні Європи закон про чумний розпродаж – це не що інше, як мародерство. Яке за логікою обставин нічим не відрізняється від торгівлі буханцем хліба за ціною срібного сервізу в голодні роки. І знаю, що "лібертаріанці" не бачать в цьому нічого кримінального. Мовляв, невидима рука ринку встановила ціну, з їх точки зору справедливу. Але ось з точки зору суспільної моралі це – мародерство. І тому самогубство для тих, хто за нього проголосує".

Утім, якщо говорити відверто, то двадцять років мораторію за принципом "собаки на сіні", яка "сама не їсть та іншим не дає" – теж не кращий засіб розвитку АПК на селі. Адже вже зараз, коли погоду диктують незацікавлені у прозорості латифундисти, Україна стала одним із найпотужніших гравців на ринку сільськогосподарської продукції. А що буде, коли, завдяки ринку земельних відносин, наш аграрний потенціал підсилиться ще й зусиллями фермерів – можна лише уявити…

Наприклад, Юрій Павлушко, власник одного з найбільших фермерських господарств Київщини ПП "Соснова" не бачить в новому законі так багато недоліків і навіть підтримує його: "Відносно того, що в одні руки фізичним особам буде продаватися 100 гектарів землі протягом двох років, це особисто мене задовольняє, бо частина землі потрапить в руки дрібних фермерів, а це важливо. Відносно того, що фермерським господарствам не продається земля як юридичним особам, то тут я особисто хотів би, щоб юрособам і малим фермерським господарствам земля продавалась. В цілому добре, що закон прийняли. Це дасть поштовх реформі і разом з тим не дасть можливості розграбувати землю. За ці два-три роки малі фермери, які мають бажання господарювати на землі, трохи закріпляться. Інше питання – державні підприємства: насіннєві господарства, землі академії тощо. От тут треба прийняти якийсь закон, тому що вони дійсно розграбовані".

Звичайно, якщо від ідеологічних засад політиків та наукових уподобань експертів спуститися на грішну землю – регіону, ОТГ та конкретних населених пунктів, тут, дійсно, може виникнути багато нюансів. Тому місія активістів Київщини і полягає в тому, аби контролювати дії влади та учасників ринку землі, і слідкувати, щоб домінували загальні принципи та правила, а не традиційні виключення для сильних світу цього.

Насторожує й ще дещо. Зараз багато громадських організацій на центральному рівні вже заявили про свою готовність "захищати рідну землю", у тому числі й у спосіб пікетування державних установ. Тобто зараз земельне питання легко може стати ще однією лінією протистояння українського суспільства. На радість наших геополітичних супротивників…

Олександр Воронін, Євгенія Любомирська, Надія Савчук, "Моя Київщина"

Читати "Моя Київщина" у Telegram