А тепер час говорити правду
Олексій Усачов (Голова Правління Інституту української політики)
А ТЕПЕР ЧАС ГОВОРИТИ ПРАВДУ
8 років в Україні триває неоголошена війна з Російською імперією. Чому
імперією? Потратьте час та почитайте історію.
Мільйони наших співгромадян втратили спокій, майно, здоров’я та життя. А
у нас всі ці роки знаходились десятки мільйонів людей, які казали, що війни
немає, робили вигляд, що це їх не стосується. Катались по закордонам, зависали
по ресторанам, щось заробляли, чиновники потихеньку крали, політики брехали,
правоохоронці кришували. Вибачте за народну мову, але це правда, список можна
продовжувати. Правда і те, що воїни після зони АТО дуже часто були забуті
державою, а політичні аферисти боялись озброювати свій народ. Ну і ..?
Тим не менше, знаходились люди, які весь цей час криком кричали про
необхідність зупинитись та усвідомити масштаб проблем: що під час війни треба
щодня думати про перемогу у війні, а потім про все інше. Правда і те, що було
багато зроблено (в порівнянні з тими президентами, які тільки скорочували
армію, розбазарювали військове майно та приторговували зброєю). А 24 лютого
2022 року все змінилось назавжди.
Нажаль, ніхто в Україні вже не скаже, що те, що я бачив на Донбасі, їх не
стосується. А, може, і на щастя. Український народ має пройти момент важкої
кризи та горя, війни, щоб вчергове вижити та стати сильнішим. Саме зараз
формується сучасна українська політична нація, а жителі України починають
усвідомлювати себе громадянами. Українські військові стають зразком для нас та
всього світу.
Час говорити правду. Путінська Росія хоче нас знищити, убити наших дітей
та батьків, забрати у нас майбутнє. І ми змушені протистояти нападу, якщо
плануємо для себе іншу долю.
Зараз час поверхових знань та думок. Більшість народу нічого далі назви
не читає. Я принципово не виступаю публічно останні 5 років і зараз теж не буду
витрачати багато слів. Тому скажу коротко.
Перша правда. Воювати прийдеться усім, щодня та кожен на своєму місці по
мірі можливості. А іноді і поза межами можливостей. І розраховувати тільки на
себе.
Друга правда. Буде складно. Але згадайте наших дідів та прадідів, які
пережили голодомори, світові війни і радянські табори. Нам зараз однозначно
треба брати з них приклад боротьби та здатності виживати та не втрачати себе.
Наступне. Тисячолітня історія військових успіхів українців та воля до
перемоги сьогодні як ніколи яскраво видна у перших днях героїчних боїв наших
воїнів. Тому ми можемо та будемо перемагати!
І на завершення. Нам тепер точно буде не соромно у сучасному світі
говорити, що ми – українці. Адже ми вже показали здатність до швидкої
мобілізації, згуртованості та ефективної боротьби з сильним ворогом. А це
дорогого вартує.
Тому, вперед до перемоги! Наш успіх призведе до розпаду Росії.
Україна буде!
Слава Україні!