Чи зможемо ми гарантувати безпеку тих, хто нас рятує?

Спостерігаю за тим, що відбувається навколо ситуації з коронавірусом, і все більше розумію: нам необхідний добрячий прочухан для того, аби переосмислити наше життя. Ми давно перестали поважати людей похилого віку. Почали ставити під сумнів цінність професії лікаря та педагога, підтримувати їх, платити достойні зарплати. Натомість наймаємо далеко не кращих іноземних менеджерів, виплачуємо їй мільйони, а вони не несуть жодної відповідальності за свою неефективну діяльність. Історія із коронавірусом демонструє нам, як незворотньо змінюється світ, і як дійсно важливе стає головним, виступає на перший план. А ще - дає чітке розуміння того, що хвороба не вибирає: заможний ти чи бідний, депутат чи звичайний пенсіонер.

Тож, які висновки можна зробити, аналізуючи останні події?

Президент Зеленський на своєму рівні вживає низку заходів, аби запобігти розповсюдженню пандемії, мінімізувати її наслідки, забезпечити життєдіяльність країни. Але для того, аби перемогти вірус та вийти з кризи, ми всі зобов‘язані об‘єднатися навколо цієї проблеми. А що ж маємо насправді?

Комісії при обласних адміністраціях ввели в регіонах режим надзвичайної ситуації, ради проголосували за виділення коштів на боротьбу з епідемією. Але чому тоді й досі медики, поліцейські, працівники інфраструктури, соціальних служб не забезпечені найелементарнішими засобами захисту - масками, антисептиками, спецодягом? А цю ж проблему можна було вирішити вже давно та дуже просто: налагодивши на місцях виробництво засобів індивідуального захисту для забезпечення ними населення.

Чому не виконуються карантинні заходи в містах та селах? Здебільшого, місцева влада інертна до прийняття самостійних рішень. Усі ми добре знаємо скільки людей повернулося додому із-за кордону. Тоді чому для них не запровадили режим обсервації, не облаштували спеціальні заклади? А це, до речі, найефективніший спосіб боротьби із поширенням пандемії. На жаль, це питання у нас пущено на самоплив.

Підготовка до подолання наслідків коронавірусу повинна тривати на всіх фронтах:

• обласні чиновники мають взяти на себе відповідальність за організацію дотримання режиму надзвичайної ситуації;
• відпрацювати питання щодо розвантаження обласних лікарень за рахунок ефективної роботи медзакладів у містах та районах;
• забезпечити медичних працівників засобами індивідуального захисту, надати лікувальним закладам фінансову підтримку;
• проаналізувати, як забезпечується лікування та харчування пацієнтів;
• розпочати здійснення дезінфекції зупинок громадського транспорту, магазинів, під’їздів житлових будинків;
• проаналізувати безпеку продовольчих закладів та людей, які там працюють. Адже, незважаючи на жорсткі попередження, чимало людей продовжують ставитися до коронавірусу, як до чогось несерйозного.

На жаль, більшість чиновників так і не змогли як слід підготуватися до боротьби з коронавірусом. Та в той же час маємо чимало прикладів того, як представники бізнесу не стоять осторонь проблеми та допомагають населенню і медзакладам. За власні кошти купують апарати штучної вентиляції легень, засоби дезінфекції, маски, спецодяг. На підприємствах вводять карантинні правила, дбають про засоби захисту для працівників, їхню доставку на роботу. Якщо говорити про Київщину, то тут хочеться відмітити групу компаній "Нива Переяславщини", "Яготинський маслозавод", хлібзавод "Кулиничі", Комбінат "Тепличний" та багато інших. Як кажуть, у темні часи особливо видно добрі справи та світлих людей.

Без перебільшення, нинішня ситуація безпрецедентна. Тому маємо об’єднати наші зусилля - влади, бізнесу, громадськості, діяти швидко та злагоджено. Свій внесок у боротьбу з коронавірусом повинен зробити кожен із нас.

PS: під час передачі індивідуальних засобів захисту медичним працівникам та правоохоронцям Вишгородщини. На фото з головним лікарем Вишгородської районної лікарні Іваном Клюзком.