Дії місцевої влади змусили мене покинути посаду начальника відділу освіти
Іван Осадчий (колишній начальник відділу освіти Ставищенської селищної ради)
Відбув відпустку, звільнився з посади начальника відділу освіти Ставищенської селищної
ради за власним бажанням і сьогодні забрав трудову книжку.
На чому "зростало" таке бажання?
Було (коли йшли на вибори і перемагали єдиною
командою): "Завдання голови селища – забезпечити збільшення фінансових надходжень
до місцевого бюджету і залучити інвестиції, а управляти галузями будуть професіонали
(!), які й забезпечать успіх".
Стало (на жаль, вже після чотирьох місяців владування,
десь у травні): "Забезпечити збільшення фінансових надходжень до місцевого бюджету
та залучити інвестиції не вдається і це непросто. Час іде, а результатів для електорату
немає! Але гроші в громади таки є, і вони – в … освіті! Тому якнайшвидше закриваємо
кілька шкіл (під господарське "око" очікувано потрапили 5 початкових шкіл-дитячих
садків і 2 філії з дитсадками ( "бо нерентабельні", "кругом закривають, а в нас
нічого не робиться!") і вивільняємо кілька мільйонів гривень для потреб громади!"
Почали вживати заходи:
- наполегливо "радили" як треба проводити тендери
і поставили "на контроль";
- намагалися "підкеровувати" закладами освіти
"напряму", тобто без відділу освіти;
- вимагали надати програму закриття шкіл в
2021 році (не надав, а намагався переконати, що такі судорожні "рухи" нерозумні
і від них шкоди більше, аніж зиску, та й освітньої субвенції вистачає з надлишком);
- призначили фінансовий аудит відділу освіти;
- відмінили стимулюючі надбавки до зарплати начальника
відділу освіти.
Активність "класична", результатів також очікувано
не дала та й гроші не вивільнились.
Призадумались і "видали":
- "начальник відділу освіти застарий для цієї
посади";
- "не господарник";
- "не будете Ви закривати школи, будуть закривати
інші".
Стало очевидним, що тут "перебор" і "без варіантів".
Що буде далі я знаю точно, – постраждають зовсім непричетні люди.
Тому назад, у 90-ті, вже точно без мене!
Чому йшов у владу?
Мав наміри створити на базі освітньої системи
громади "польову" науково-методичну лабораторію для відпрацювання організаційних
механізмів забезпечення якості освіти і якості освітньої діяльності, зрощування
та поширення здобутків успішної (!) української (!) педагогічної теорії і практики,
забезпечити високий рівень якості освіти у своїй територіальній громаді.
Щось схоже на те, що робив на початку 2000-х
для управлінців і педагогів України, – розробляв засади мережевої педагогіки, ввів
поняття "освітній округ" (це про "координацію і кооперацію закладів освіти, а не
їх "концентрацію" (закриття) як тепер!"), "опорний заклад освіти", "філія (філіал)",
ділився інструментарієм та досвідом, розробив і впровадив для кожного учня Індивідуальну
соціально-педагогічну та психологічну картку і забезпечував здобування учнями сільських
шкіл унікальних результатів навчання. А також розбудовував мережу закладів освіти
(відновив дитячі садки в усіх (!) селах, понизив ступінь в 6 закладах освіти та
створив 8 академічних і 8 технологічних профілів у старшій школі, мережу міжшкільних
факультативів і курсів за вибором для учнів 7-11 класів), побудував 15 газових міні-котелень,
десятки внутрішніх туалетів, облаштував шкільні їдальні і вправадив обов’язкове
гаряче харчування в усіх закладах освіти тощо.
Що встиг зробити за 6 місяців перебування на
посаді?
1. Створив «з нуля» відділ освіти (отримав "пусті"
комп’ютери і шухляди, "нуль" бухгалтерської документації, потріскані стіни приміщення
відділу освіти і відсутність лампочок в патронах світильників) та забезпечив безперебійне
функціонування і розвиток впродовж першого півріччя 31 закладу освіти (за 6 місяців
уклав та організував контроль за виконанням 310 договорів про закупівлю товарів,
робіт і послуг).
2. "Повернув у професію" більшість директорів
закладів освіти громади, відповідно до вектора "від завгоспа до організатора освітнього
процесу, зорієнтованого на якість освіти"! Це окреме питання, воно стосується, нажаль,
і значної кількості вчителів (колись висловлюсь окремо і системно щодо цієї хвороби/біди,
якою почали масово хворіти педагоги в останні 5 років).
3. Провів навчання всіх керівників закладів
освіти з менеджменту якості, розробив та забезпечив виконання дорожньої карти забезпечення
якості освіти в громаді, видав книгу, в якій розкрив особливості освітньої діяльності
закладу загальної середньої освіти задля забезпечення якості освіти, і головне,
– розробив та передав у всі заклади освіти громади пакет шкільної документації та
управлінський інструментарій для роботи з 01.09.2021 за новою технологією, зорієнтованою
на персональні освітні запити учнів громади та їхніх батьків.
Що зараз головне?
Зберегти і далі розвивати "педагогіку якості
освіти" як оригінальну українську, а не запозичену та спотворену, організаційну
технологію забезпечення якості загальної середньої освіти. У мене немає сумніву
щодо істинності засад цієї технології та її продуктивності. Ми маємо здобути успіх!
Це наш український продукт! За нього не соромно! Ми суб’єктні і самодостатні! Це
дуже важливо для України!
Тому беру на себе зобов’язання сприяти (консультувати,
навчати, передавати зразки інструментів управління та документації тощо) всім директорам
закладів освіти і керівникам територіальних систем освіти, які виявлять бажання
впровадити у себе педагогіку якості освіти.
"Сухий" залишок:
1. Грошей, розуму та честі завжди менше, ніж
припускаєш (пригадалось італійське прислів’я).
2. З цим, – намаганням місцевої влади закривати початкові школи і заклади дошкільної освіти в сільській місцевості, треба щось робити, наприклад, негайно вводити мораторій на такі дії!
Читати "Моя Київщина" у Facebook