#

Навіщо громадам старости

Олексій Чернишов (міністр розвитку громад і територій)

06.01.2022 17:20
Навіщо громадам старости

Важливе значення в процесі реалізації повсюдності та доступності державних послуг відводиться інституту старости.

Реформа децентралізації змінила філософію місцевого самоврядування в Україні.

Радянська модель жорсткої вертикалі, що була побудована на «вказівках зверху», довгий час демонструвала вдавану керованість, однак у підсумку виявилася абсолютно недієздатною. Ідея надмірної централізації влади дискредитувала себе і призвела до управлінського хаосу, в якому ми мусили жити багато років.

Тому не дивно, що реформа децентралізації, яка запропонувала кардинальні зміни в управлінні державою, швидко прижилася. Термін «територіальна громада» міцно закріпився навіть на побутовому рівні, а ідея нових укрупнених районів довела свою ефективність. Громади отримали більше відповідальності, повноважень і фінансових ресурсів. Розпочався планомірний процес передачі на місця і основного пакета публічних послуг, ключовою ідеєю яких стала повсюдна доступність.

Важливе значення в процесі реалізації повсюдності та доступності державних послуг відводиться інституту старости.

Староста — такий собі адвокат мешканців свого округу

Старости (війти) з різними повноваженнями (аж до судочинства) в різний час існували на українських землях. Це європейська форма низинного самоврядування, сенс якої закладено в самій назві. «Війт», як і «адвокат» походить від латинського «vocatus». За великим рахунком староста — це такий собі адвокат мешканців свого округу.

Поставити зупинку в селі, відремонтувати кладку через рівчак, усунути загрозу для громадського спокою — це робить староста різними способами, наданими йому законодавством.

Часом жителі територіальних громад скаржаться на дисбаланс у розвитку населених пунктів, що є центрами ТГ та менших сіл. Завдання старости — забезпечити розвиток та представити інтереси усіх жителів громади.

Значне розширення повноважень старост стало можливим завдяки закону Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розвитку інституту старост, який влітку підписав президент України Володимир Зеленський.

Документом передбачено правове регулювання утворення старостинських округів та діяльності їхніх очільників.

Наразі близько восьми тисяч старост вже затверджено в старостинських округах. Їхні мешканці вже можуть відчути переваги нового управлінського механізму.

Староста — це насамперед функція, а вже потім посада.

Саме староста є низовою ланкою, яка опікується потребами кожного мешканця в рамках життєдіяльності громади. Старости тримають руку на пульсі всього, що відбувається у ввіреному їм старостинському окрузі. Слідкують за порядком, спілкуються з людьми, роблять своєрідний «зріз» інтересів мешканців.

Староста є низовою ланкою, яка опікується потребами кожного мешканця в рамках життєдіяльності громади.

Вони мають право брати участь у засіданнях ради чи виконкому, виступати на них з пропозиціями та зауваженнями. Долучатися до розробки бюджету або стратегії тергромади інших проєктів рішень ради та виконкому (в рамках старостинського округу). За рішенням ради старости можуть надавати адміністративні послуги та здійснювати контроль за використанням комунального майна.

Завдяки проєкту Мінрегіону та МВС спільно з Нацполіцією Поліцейський офіцер громади — старости можуть стати помічниками офіцерів поліції.

Тобто староста — це такий собі завгосп з певним набором політичних і безпекових функцій, людина, яка дбає про інфраструктуру та розвиток старостинського округу, і в якої люди, за потреби, можуть на місці оформити базові документи.

Як у сусідів?

Окрім того, що схожа форма місцевого самоврядування вже функціонувала в нас раніше, — вона існує зараз у Польщі. Саме польська модель багато в чому була прикладом для України, хоча і з деякими відмінностями.

Наприклад, у Польщі відповідник нашого старости — солтис — не має зарплати, його дохід — це відсоток із податку на землю, який він збирає.

Солтис має право працювати деінде, а наш староста, згідно з законом є посадовою особою місцевого самоврядування, і тому має змогу за потреби здійснювати лише викладацьку, наукову чи творчу діяльність.

Враховуючи прогнозні кількісні показники після створення всіх старостинських округів країні знадобиться близько дев’яти тисяч старост. Погодьтесь, це серйозний кадровий виклик, але, я впевнений, що такі люди Україні потрібні і вони є.

Після завершення адміністративної частини трансформації країни в межах реформи децентралізації посада старости стане важливою ланкою в комунікації між мешканцями громади, її органами місцевого самоврядування і державою.

Він має стати основним комунікатором, чути і передавати потреби людей керівництву громади, з іншого боку — брати участь в реалізації рішень ради та виконкому з питань, що стосуються його округу.

По суті староста стане відправною точкою всієї реформи, головний сенс якої — побудувати країну комфорту для всіх.

 

Читати "Моя Київщина" у Facebook