Олег Корбан (екс-заступник голови Київської ОДА): Аграрна освіта в Україні потребує термінової реанімації

Непослідовна, а часто і нелогічна тактика влади призвела до того, що вітчизняна аграрна освіта стає неконкурентоздатною. Так, відповідно до результатів дослідження вищої освіти у Східній Європі, проведеного аналітичним центром «Universitas 21», Україна посідає перші місця у рейтингах ВНЗ, проте за світовими рейтингами у перших трьох сотнях наша держава взагалі відсутня.

Факт залишається фактом: в Україні якість аграрної освіти в період «пізнього» СРСР була вищою, оскільки методична база відповідала матеріальній. Нині ж матеріальна база суттєво відстає від сучасних технологій, а кращі науковці виїжджають працювати за кордон. Обсяги державного фінансування аграрних ВНЗ щороку зменшуються, часто навчальні заклади зіштовхуються з проблемою збереження за ними земельних ділянок. Недостатній професійний рівень викладацького складу та відкриття нових спеціальностей без необхідної технічної бази також уже стали сумними тенденціями. За таких умов не дивно, що зараз 40% великих аграрних компаній зазнають дефіциту кадрів

Щоб на виробництвах з’явились і ефективно запрацювали нові технології, потрібно, аби в аграрних вищих навчальних закладах уже готували спеціалістів, які знають, як із цими технологіями працювати.

Дуже важливо, що нині до розв'язання проблеми освіти долучається бізнес. Зокрема, сучасні освітні програми, що спеціалізуються на аграрній сфері, запроваджують додатковими курсами. Так, першопрохідцем у цьому є Національний університет біоресурсів і природокористування України, який ще 10 років тому ввів МBA-програми. Також у Києво-Могилянській бізнес-школі відкрито спеціалізовані приватні МВА-програми за аграрним напрямом. Однак за ними не зможуть навчати тисячі спеціалістів, необхідних аграрній галузі.

Зараз в Україні важливо впроваджувати досвід США. Зокрема,цінними стануть практики інноваційного процесу, що має відбуватися за спільною участю виробничих підприємств, науково-освітніх центрів, інноваційних фондів, дослідних інститутів та аграрних ВНЗ.

Розвиток аграрної сфери неможливий і без продуманої кадрової політики в аграрній сфері. Окрім підготовки спеціалістів-практиків, потрібно готувати науковців, які здатні подолати проблеми та виклики XXI століття. Так, майже в усіх аграрних ВНЗ США студенти за власним бажанням можуть пройти дослідний курс та отримати сертифікат на право займатися науково-дослідною роботою. Впевнений, подібні речі варто практикувати і в Україні