Олександр Лємєнов (головний експерт Антикорупційної групи Реанімаційного пакету реформ): Приховання екологічної загрози на Росі - це потреба чи радянська практика?
Тиждень тому суспільство сколихнула новина про те, що в одну з найбільших річок центральної України – Рось – потрапила тонна хімікатів. Про це написана навіть британська ВВС. Між тим, місцева влада дуже швидко відреагувала, правда в досить "радянському" стилі. Цікаво, що екологічні ризики виникли саме в момент показу серіалу "Чорнобиль", де американська компанія HBO демонструвала ницість політики СРСР в даному аспекті.
Про це навіть зауважити відомі активісти, що боряться за екологію та права тварин, наприклад Олександр Тодорчук.
"Знаково, що під час виходу фінального епізоду в українську річку впав бус із хімікатами, які пішли прямо у Білу Церкву. Знаєте, як відреагувала влада "навчена історією Чорнобиля"? Спочатку проблему намагалися замовчувати, а потім місцеві чиновники почали розповідати байки, що ці хімікати ледь не цілющі і шкіру мешканцям та рибам розгладжують. Просто почитайте в новинах. Тут ще варто додати, що питання екології в програмах партій досі грають роль фантиків для прикраси. Жодного сенсу і просто красиві слова".
"Якщо вже хочете мурал в Чорнобилі, то от вам наш варіант. Приречена та влада, що ігнорує питання екології. Приречений той народ...", – підсумував Тодорчук
Але ми не приречені, коли люди залишаються небайдужими. Відразу після аварії я пообіцяв надіслати запит до місцевої влади Білої Церкви. Нащо це мені? Все досить просто – це моє рідне місто, де прожив майже 30 років. Мені просто не байдуже!
Спробуємо апелювати до цієї дурні навіть не з позиції адекватної реакції органів влади на екологічні проблеми, але й з точки зору суто юридичних моментів слабкості позиції офіційної відповіді органів влади. Сам текст знаходиться ось тут.
Згідно зі статтею 4 Закону "Про місцеве самоврядування", місцеве самоврядування в Україні здійснюється на певних принципах, зокрема і гласності. Відповідно до пункту 1 статті 3 Регламенту Білоцерківської міської ради VII скликання, пленарні засідання ради, засідання постійних комісій, а також тимчасових контрольних та інших комісій ради, її виконавчих органів є відкритими і гласними, крім випадків, передбачених чинним законодавством.
Засідання вищезгаданоъ комісії 9-10 червня 2019 року проводилось в закритому режимі без доступу громадян та журналістів на підставі того, що оголошувались певні документи з грифом ДСК ("для службового користування"), тобто з обмеженим доступом. Проте, відповідно до статті 21 Закон "Про інформацію, до інформації з обмеженим доступом не можуть бути віднесені відомості про стан довкілля, аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні ситуації, що сталися або можуть статися і загрожують безпеці людей. Вочевидь, білоцерківським можновладцям цього не пояснили.
Згідно зі статтею 25 Закону "Про охорону навколишнього природного середовища", інформація про стан навколишнього природного середовища (екологічна інформація) – це будь-яка інформація в письмовій, аудіовізуальній, електронній чи іншій матеріальній формі про: стан навколишнього природного середовища чи його об'єктів – землі, вод, надр, атмосферного повітря, рослинного і тваринного світу та рівні їх забруднення; загрозу виникнення і причини надзвичайних екологічних ситуацій, результати ліквідації цих явищ, рекомендації щодо заходів, спрямованих на зменшення їх негативного впливу на природні об'єкти та здоров'я людей.
Таким чином, виникає логічне питання: яку ще інформацію могла заслуховувати профільна комісія при виконавчому комітеті Білоцерківської міської ради, яка зібралась у зв'язку з надзвичайною ситуацією, яка склалась на річці Рось, окрім як цієї надзвичайної ситуації, аварії транспортного засобу з хімікатами, яка до цього призвела та результатів ліквідації цих явищ, і чим тоді обгрунтовано недопуск журналістів та звичайних громадян на її засідання?
Крім того, чи розуміють білоцерківські посадовці, що перешкоджання законній діяльності журналіста є кримінально караним діянням і існує відповідальність передбачена статтею 171 Кримінального кодексу, в тому числі у вигляді позбавленні волі? Також принагідно нагадаємо посадовцям, що приховування або перекручення відомостей про екологічний стан також є кримінально караним діяння відповідно до статті 238 цього ж кодексу.
Ми не стверджуємо, що існують фантастичні загрози для флори, фауни і людей, що проживають на Росі. Але беззмістовна "радянська" політика приховування інформації від громадян і вихід з хвилинним "пустим" відеорядом від міського голови – це не про прозорість.
Закінчу блог цитатою з вищезгаданого серіалу "Чорнобиль": "Брехня бере в борг у правди, рано чи пізно борг треба оплачувати". Задумайтесь, шановні чиновники всіх рівнів.