Олександр Воронін (журналіст): Три президентські "фронти"

У понеділок, 25 лютого, відбулась робоча поїдка президента України Петра Порошенко по Київській області.  При всьому тому, що глава держави взяв участь у заходах, які заздалегідь анонсувалися, передвиборчий характер його зустрічей з жителями області був очевидний…

Втім, Петро Олексійович відразу підкреслив, що і його участь у молодіжному форумі в Переяслав-Хмельницькому педагогічному університеті  та у броварському засідання  Ради регіонального розвитку Київщини слід сприймати виключно до робочого  графіку чинного Президента, а не як передвиборчий захід кандидата на нову президентську каденцію.

Хіба що проміжний етап – перерізування стрічки на  новозбудованому заводі гарячого цинкування металоконструкцій ТОВ «Металогальва Україна» у Баришевському районі (здійснене у жанрі  традиційних телерепортажів - «Не все так погано у нашому домі»)  слід сприймати, як передвиборчий PR. Втім, досвідченим політикам не звикати до «поєднування  корисного з приємним»...

У ці дні виповнюється рівно п’ять років з початку відвертої російської агресії, закамуфльовану спершу під формат гібридної анексії у вигляді підсилення «зеленими чоловічками» у формі «придбаного у воєнторзі х/б» загонів кримських та донбаських сепаратистів… І хтозна – якби не мужність патріотів Дніпропетровська,  Харкова та Одеси,  у протистоянні з прихильниками «руського миру»,  можливо  ці ласі для Путіна шматки радянського ВПК  теж відійшли до пресловутого ОРДЛО?

Нагадаємо, що минулого тижня за участю Петра Порошенка та Дональда Туска відбулося спеціальне засідання Верховної Ради, під час якого, окрім аналізу п’ятирічного протистояння з Кремлем глава держави підписав проголосованний напередодні конституційною більшістю (334-мя депутатськими голосами) закон про внесення  змін до Основного закону який закріпив курс України на вступ до Європейського Союзу та НАТО.

Виступаючи у Переяслав-Хмельницькому на молодіжному форумі  в місцевому педуніверситеті імені Григорія Сковороди, Петро Порошенко (враховуючи заявлену зовнішньополітичну тематику) власне й зробив акцент  на перспективах нашого просування до Європи, підкресливши, що це має значення не тільки в сенсі ментального  цивілізаційного вибору українців, але й в суто прикладному – безпековому аспекті.

«Сьогодні Євросоюз – це не тільки наш найближчий союзник в протистоянні російській агресії. Я хочу подякувати за те, що він є нашим найбільшим торговим партнером», - підкреслив Президент, навівши факти змін динамики торгівельної співпраці з ЄС та з РФ, які сталися за останні п’ять років, нагадавши, що торгівельні війни Москва проти Києва розпочала з 2011-го року, ще до активної військової фази протистояння.

Як пам’ятаємо, п’ять років тому Петро Порошенко переміг у першому ж турі президентських виборів. Тоді його перемозі сприяли дві обіцянки: завершити АТО за кілька тижнів та на прикладі успіхів Сінгапура (за гаслом колишнього лідера цього міста-держави - Лі Куан Ю – посадити до в’язниці кілька своїх друзів...

Щодо свого надмірного оптимізму зразка 2014-го року, торік Петро Порошенко вибачився перед нашими воїнами та їхніми родинами за недооцінку загроз з боку Кремля.

Стосовно аспекту боротьби з корупцією,- питання досі актуальне, однак політичний соратник Петра Порошенка – не менший оракул, ніж сам Глава Держави- Генпрокурор Юрій Луценко здатен популярно розтлумачити – чому на цьому фронті – майже без змін, приводячи приклади незалежності третьої судової влади  й певного протистояння серед нових антикорупційних структур…

Утім, до второго фронту, вже виступаючи на засідання  Ради регіонального розвитку Київщини, Петро Порошенко відніс не стільки вітчизняну корупцію, скільки традиційну українську бідність.

І якщо політичні конкуренти чинної влади про анонсовану монетарізацію субсидій та одноразові ( вірніше – дворазові) виплати пенсій найбільш нужденним українцям у березні та квітні за рахунок податків від власників «євроблях»  сприймають, як елементарний підкуп, то урядовці впевнені, що підвищення купівельної спроможності наших земляків здатне дати певний  імпульс розвитку реального сектора економіки, бо збільшує попит на вітчизняні товари й послуги.

Але левова частка часу під час засідання Ради регіонів Київщини була присвячена пропаганді фінансової децентралізації. Не можна сказати, що столичний регіон – лідер країни в цьому напрямку реформ, але й то, що зроблене в ньому, вселяє оптимізм. Достатньо сказати, що завдяки розвитку об’єднаних територіальних громад бюджет тих же Броварів, де відбувався цей захід, за останні роки зріс у тричі й перевищив мільярдну суму кошторису.

На засідання Ради глава обласної державної адміністрації Олександр Терещук презентував програму перспективного розвитку Київської області на 2019-2021 роки, що вочевидь пов’язано, з переходом країни до трьохрічного бюджетування.

У розданих учасникам засідання матеріалах приємно вражає не абстракції, а конкретика, що за контрастом нагадало засідання радянського партгоспактиву – вірніше Пленуму ЦК КПРС, часів Андропова. Тоді (ще до перебудови) потрібно було щось робити на ідеологічному фронті, бо обіцяний для радянських людей та всього світу на 22-зїзді КПРС у 1961-му році  комунізм до 1980-го року так і не наступив і замість нього провели олімпіаду. Тоді ідеологи пізнього «застою» дорікали своїм попередникам часів «відлиги» саме за надмірну деталізацію обіцянок та планів.

Утім, є серед перспективних планів і пункт, який викликав скепсис у самого Президента – будівництво Великої кільцевої автодороги  навколо Києва довжиною в 214 кілометрів. Порошенко пригадав скільки років цим обіцянкам, і як дві попередні спроби провалилися через махінації із землею.

Говорив Порошенко і про третій фронт – так званих зрадофілів з «диванної сотні», які все бачать скрізь чорни окуляри та закликав земляків до оптимізму.

Щоправда, свіжий скандал з багатомільйонними махінаціями навколо «оборонки», схоже, вчергове дає чимало приводів критикам Порошенка говорити про те, що «король – голий», а корупція в оточенні чинного президента буяє рясним цвітом…