Сергій Міщенко (юрист, кандидат у депутати по 98 округу): Держава може бути в смартфоні, а депутат повинен бути серед людей
В Україні розпал виборчої кампанії. 21 липня українці оберуть нову Верховну Раду України, перед якою будуть стояти надважливі задачі: відновити мир і здобути перемогу як у війні на Сході країни, так і на війні з бідністю та соціальною нерівністю в суспільстві.
Президентські вибори засвідчили попит людей на нові обличчя в політиці, а от що потрібно виборцю на парламентських виборах?
Напередодні виборів ми зустрілися з кандидатом в народні депутати України по 98 виборчому округу Сергієм Міщенком, щоб дізнатися, над чим працював діючий депутат попередні роки, чому вирішив знову балотуватися і які плани має на майбутню каденцію.
— Сергію Григоровичу, вітаємо вас з реєстрацією. Ви — досвідчений депутат і вже втретє йдете на вибори по 98 виборчому окрузі. Чому саме тут?
— Все просто. Я народився в Борисполі, тут пройшло моє дитинство, тут мешкають мої батьки. Тож кого мені представляти в Парламенті, як не своїх земляків? Як мажоритарний депутат я вперше обрався по рідному 98 виборчому окрузі в 2012 році. Однією з перших задач, які я поставив перед собою, було змінити уявлення виборців про те, як має працювати народний депутат. Адже до того часу ми навіть не бачили своїх депутатів в окрузі: приїдуть, засіють гречкою, оберуться і п’ять років не виходять з київських кабінетів, займаючись бізнесом та заробляючи гроші на перевибори. Свою роботу я побудував абсолютно інакше, зробивши наголос на регулярних зустрічах з виборцями. І можу зазначити, що за цей час я проїхав по округу 360 тисяч кілометрів (9 окружностей Землі по екватору, уявляєте?) і провів понад тисячу особистих прийомів громадян.
— Дійсно, вражаюча кількість прийомів. А з чим приходять до депутата? Які питання хвилюють людей?
— Це все дуже індивідуально. Переважно це питання правового характеру, адже за освітою я юрист і маю потужний професійний досвід.
Кожен громадянин рано чи пізно потребує поради юриста щодо різних життєвих ситуацій, але не кожен може звернутися до фахового правника і через їх відсутність у сільській місцевості, і через дороговартісну оплату за ці послуги. А знайти справедливість в суді майже неможливо. Тому люди й звертаються, щоб порадитися про наболілі проблеми.
Звісно, знаючи мене як автора закону про спадщину, багато громадян звертаються, щоб отримати консультацію з питань оформлення спадщини.
Хочу додати, що в кожному районі на постійній основі працюють мої громадські приймальні і разом з командою ми опрацьовуємо кожне звернення, яке до нас надходить, намагаючись знайти найбільш ефективний шлях вирішення тих проблем, з якими до нас звертаються люди.
— Ви балотуєтеся як самовисуванець. Невже не знайшлося політичної сили, яку б ви могли підтримати на виборах та долучитися до її команди?
— Я, дійсно, йду на вибори не від партій, а від громад Борисполя, Яготина, Згурівки, Бориспільського, Згурівського, Переяслав-Хмельницького та Яготинського районів, сіл Княжичі та Требухів Броварського району. Це свідоме рішення, бо я хочу працювати не на вузько партійні інтереси, а на розвиток громад та захист людей. Тому єдині мої начальники — це мої виборці, а їх довіра та очікування — найкраща підтримка в моїй депутатській діяльності.
— Ви ведете виборчу кампанію без звичних її атрибутів: зустрічей з трудовими колективами, агітаційних наметів, проведення масових заходів тощо.
— На моє глибоке переконання, найкраща виборча кампанія — це щоденна праця на окрузі, яка у мене розпочалася через декілька днів після виборів 2014 року, і з того часу не припинялася ні на мить. Тисячі особистих прийомів громадян, тисячі направлених депутатських звернень і сотні зареєстрованих законопроектів.
У мене немає на окрузі інакших зобов’язань чи інтересів, ніж зобов’язання перед моїми виборцями та їхні інтереси. І кожен знає: що б не трапилося — я буду на стороні людей. Досвід попередніх років показав, що коли люди гуртуються, а депутат підтримує і допомагає — немає нічого неможливого. Саме так ми боролися проти закриття Вороньківської лікарні і за повернення Яготинського парку місту, саме так ми зупиняли шкідливі для екології та небезпечні для здоров’я людей комерційні проекти, саме так ми повертали пасовища у користування громад, саме так ми допомагали людям в отриманні субсидії, саме так ми протистояли мафії пічників та загарбницьким схемам по нарахуванню незаконних газових коефіцієнтів. Саме так ми будемо діяти й в подальшому.
— Бориспіль — велике місто. Що ви скажете бориспільцям? Чим можете допомогти їм?
— Мабуть, я не буду оригінальним, сказавши, що найбільш болючими для мого рідного міста я три проблеми: будівництво об’їзної дороги, вирішення проблеми катастрофічного сміттєзвалища і нові сучасні очисні споруди, потреба в яких не назріла, а перезріла. Так само очевидним є те, що сам Бориспіль не впорається з цими питаннями і потрібно залучати всіх, хто міг би допомогти: від Кабміну до облдержадміністрації, від Президента до мера. Саме в цьому я бачу свою мету: привернути увагу влади до проблем міста і нарешті спонукати до дій тих, хто зобов’язаний їх вирішити чи має можливість допомогти. Що я, власне, робив і продовжу робити, гарантуючи містянам свою всебічну підтримку.
— Ви є активним прихильником скорочення депутатського корпусу до 150 депутатів. А що ще ви пропонуєте для підвищення ефективності роботи Парламенту?
— Низька ефективність діяльності Парламенту — це не лише сором перед виборцями, але й одна з першопричин тої тотальної бідності, в яку загнали людей. Саме тому мною напрацьовані десятки законопроектів, направлених якраз на підвищення ефективності роботи Парламенту. Це і згадуваний вами законопроект про скорочення кількості депутатів до 150 осіб, і законопроекти про відкликання народного депутата, про скасування депутатської недоторканності та інші. Щоб пришвидшити розгляд цих законопроектів, я зареєстрував проект Постанови Верховної Ради України за реєстраційним № 10410 Про утворення Депутатської робочої групи Верховної Ради України щодо напрацювання змін до Конституції України в частині реалізації вищеназваних ініціатив. Також мною внесено законопроект № 10394-1, направлений на боротьбу з кнопкодавством — цим ганебним явищем, що паплюжить депутата як представника українського народу.
В ідеалі я вважаю найбільш ефективним для України перехід на повну мажоритарну систему, яка нині діє у США, Великій Британії, Канаді, Франції та інших економічно розвинених країнах. Лише так громадяни обиратимуть до парламенту того представника свого виборчого округу, який дійсно представлятиме громаду, знатиме про її проблеми та всебічно сприятиме їх вирішенню. При цьому він постійно триматиме зв'язок з виборцями, систематично проводячи особисті прийоми громадян, розглядаючи їх звернення, розробляючи та реєструючи необхідні людям законопроекти.
Переконаний, що держава може бути в смартфоні, а от депутат повинен бути серед людей.
А у разі, якщо депутати не відчуватимуть відповідальності перед громадянами, порушуватимуть свої передвиборчі обіцянки, ігноруватимуть потреби людей, то виборці зможуть їх відкликати та вигнати з Верховної Ради тих негідників, які під час виборів їх відверто обдурили.
— Згідно даних моніторингових досліджень діяльності народних депутатів, ви є одним із лідерів серед парламентарів по кількості внесених законопроектів. Крилатою стала ваша фраза — «Всі мої законопроекти ідуть від людей». А як це працює?
— Поясню на простому прикладі. Він показовий. Пам’ятаєте, як в жовтні 2017 року Уряд своєю пенсійною «реформою» просто розділив українців на два сорти, фактично розколовши українське суспільство? А в мене плановий прийом громадян в Яготині. Це місто завжди дуже активне, але в той день до мене прийшло понад триста чоловік, обурених такою несправедливістю. Ми у кожного прийняли звернення, вивчивши та опрацювавши які стало зрозумілим, що найбільш болюче ця псевдо реформа вдарила по селянах, які мають майже 50 років стажу, але працювали у радгоспах за трудодні чи за колгоспні мізерні зарплати. Саме тому мною було розроблено та зареєстровано законопроект № 7273, який підтримали виборці, направивши тисячі звернень до Мінсоцполітики, очільників Уряду та Верховної Ради України з вимогою щодо негайного його прийняття. Ми продовжуємо боротися, а відновлення пенсійної справедливості — це один з головних напрямків моєї передвиборної програми.
— 98 виборчий округ — це і пристоличні райони, які майже стали продовженням Києва, і сільські райони, і головний аеропорт країни, і потужні аграрні підприємства. Чи не важко представляти такий різноплановий округ?
— Ви праві щодо різноманітності. Але от що цікаво: в 98 окрузі є два села з однаковою назвою — Щасливе. Одне Щасливе одразу після Києва по Бориспільській трасі, з потужним бюджетом і розвиненою інфраструктурою. Друге Щасливе — крихітне село поблизу Згурівки. Але щастя, якого прагнуть жителі цих сіл (власне, як будь-якого іншого села, селища чи міста в Україні) — воно однакове для всіх. І в першу чергу — це відчуття захищеності, впевненості в завтрашньому дні та потреба в справедливому ставленні до людей. Це те, над чим я працював попередні роки. Це те, заради чого я йду в новий Парламент!
Читати "Моя Київщина" у Facebook