Володимир Гайдамачук (активіст): "Джегурики" на посадах як вирок системі

Сильні та незалежні політики на місцях – це чудово. Але чи є такі персонажі в райдержадміністраціях Київщини?

"Джегурики" – абстрактні персонажі і будь-які збіги з реальним головою Білоцерківської РДА є випадковими. Тож трохи поговоримо й пояснимо, хто ж це такі.

Це люди, які у своїх виступах (як посадова особа з президентської вертикалі) "соромляться" згадувати президента та його ініціативи. Звучать слова тільки "я" і "ми" (мінімальний моніторинг персональної сторінки, фейсбуку РДА та сайту РДА показує, що це саме так). Такі інформаційні "ями" створюють реальні прірви усередині владної вертикалі між двома політичними рівнями – центральним і районним. І вони аж ніяк не допомагають продуктивній комунікації на благо жителів району.

Справжній політичний "джегурик" програв би останні вибори до ОТГ (як приклад, громади у Фурсах та Узині) зовсім випадково. Але ж усі місцеві знають, що "джегурик" ці вибори "злив" під, ну наприклад, «радикалів» Ляшка (Узин) та «Батьківщину» Юлії Тимошенко (Фурси). Ні на що не натякаємо, це лише абстрактні приклади.

Ні для кого не секрет, що він (той самий абстрактний "джегурик") – людина якогось одіозного олігарха. Це випадково може бути Василь Хмельницький та Костянтин Єфименко. Під олігархічним покровительством цей чиновник міг працювати на цю фінансово-промислову групу та в обмін на своє сите життя робив те, що йому говорять патрони, а не якийсь там черговий президент (творчі біографії Хмельницького та Єфименка демонструють політичну всеядність та байдужість до прізвищ перших осіб та назв партій).

Якщо ми пов'язуємо нашого персонажа з якимись іменами, то, напевно, маємо трохи й про них розказати. Хмельницький Василь Іванович — український підприємець, перший віце-президент Українського союзу промисловців і підприємців, засновник K.Fund. Народний депутат п'яти скликань, зокрема, і від «Партії регіонів». І, як би написали більшість інформаційних ресурсів, одіозний олігарх.

Костянтин Олексійович Єфименко — український підприємець, Міністр транспорту і зв'язку України (2010), перший заступник Міністра інфраструктури України (2010—2014). Президент хокейного клубу «Білий Барс» (Біла Церква). Таке каже Вікіпедія, а ми скажемо, що це людина, котра була на високих посадах під час правління регіоналів, а точніше, міністром інфраструктури в уряді Азарова, і яка зараз пускає свої пазурці в Київську область. Чи має він вплив на якогось голову РДА? Мабуть, немає. А може й має – це вже питання до нього особисто.

Натомість "джегурики" – це образ вседозволеності та безкарності за неефективність й постійні провали на районному рівні. Якщо сантехнік – жахливий, то зміна начальника ЖЕК не зарадить вашим проблемам. Новий губернатор буде, чи залишиться старий –з такими кадрами на місцях розраховувати на позитивні результати – це як вірити у єдинорогів…

Як відомо, кожна байка має закінчуватися якимось висновком, мораллю. Тож мораль цієї байки є такою – можна скільки завгодно виступати з найкращими ініціативами, але якщо твої підлеглі безкарно тебе продадуть опонентам, на другий термін можна навіть не реєструватись кандидатом. Немає сенсу…