#

"Зелений" компроміс або яка доля відновлювальної енергетики в Україні

Олександр Горобець (народний депутат, 95 округ)

30.06.2020 19:51
"Зелений" компроміс або яка доля відновлювальної енергетики в Україні

"Зелена" енергетика. В сучасному світі ці слова викликають захват і асоціюються з чимось природним, чистим, екологічним. Енергію з відновлювальних джерел все більше розглядають як реальну альтернативу традиційним видам енергоресурсів. Більше того, саме на "зелену" енергію людство покладає чималі надії в контексті скорочення викидів парникових газів в атмосферу.

Світ хоч не однорідно, проте неухильно рухається в "зеленому" напрямку. Дані про доведення частки енергії з відновлювальних джерел енергії (далі – ВДЕ) у загальному споживанні деяких держав (Швеція – близько 55%, Фінляндія – близько 41%, Данія – близько 36%) дійсно вражають. Разом з тим для українців ще зовсім недавно інформація про такі досягнення звучала наче уривки з футуристичних романів.

Але в останні роки все кардинально змінилося. Розвиток "зеленої" енергетики в нашій країні відбувається галопоподібним темпами. Так, завдяки встановленому високому "зеленому" тарифу потужність об’єктів генерації з ВДЕ за 2017 рік виросла на 30% (+0,3 ГВт), за 2018 рік на 66% (+0,9 ГВт) і майже в три рази за 2019 рік (+4,3 ГВт). У минулому році частка енергії з ВДЕ, включно з великими гідроелектростанціями у загальному енергобалансі країни склала аж 8,7%. І це попри те, що закладений в Енергетичній стратегії України показник у 2020 році дорівнює 7%.

І тут виникає парадоксальна ситуація, коли таке бажане зростання частки "зеленої" енергії стає для нас аж занадто стрімким, якщо не сказати обтяжливим. Насамперед проблема полягає у наступному:

  • високій вартості виробленої "зеленої" електроенергії, що може призвести до накопичення боргів держави перед виробниками та зростання тарифу для споживачів.

Так, за даними Міненерго, у 2019 році уведено додатково +4,3 Гвт встановленої потужності з ВДЕ. Сумарне річне виробництво електроенергії об’єктами альтернативної енергетики склало 5,8 млрд кВтгод, а обсяг виплат становив близько 25 млрд грн. А це 14%від загальної вартості електроенергії при частці відпуску близько 4%.

  • обмежених можливостях ОЕС України до інтеграції «зелених» об’єктів, що мають негарантований графік виробництва електроенергії.

Крім того проблема полягає ще й у: переобтяженні базовими потужностями, браку маневреної генерації, відсутності відповідальності "зелених" виробників за небаланси, застарілій мережевій інфраструктурі, ринкових обмеженнях. Іноді Оператор системи передачі задля операційної безпеки мережі обмежує генерацію ВДЕ, а невироблена електроенергія все одно повинна бути оплачена за "зеленим" тарифом.

В такій ситуації програє не тільки держава, яка стикається з проблемами в ОЕС та не в змозі нести такий фінансовий тягар, але й самі виробники "зеленої" енергії, які працюють в умовах невизначеності та недоотримують свої кошти.

Так, станом на початок червня 2020 року, поточний обсяг заборгованості ДП "Гарантований покупець" перед виробниками з ВДЕ за відпущену в 2020 році електричну енергію вже становить близько 14 млрд грн. А за прогнозом Міненерго, у 2020 році дефіцит підприємства виросте до приблизно 26 млрд грн.

Очевидно, що така невтішна картина не вигідна жодній зі сторін. Тому зміни, безперечно, необхідні.

Стикаючись з аналогічною проблемою, країни Євросоюзу вже перейшли від стимулюючого тарифу до так званих «зелених» аукціонів. У травні минулого року Верховна Рада України прийняла закон "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення конкурентних умов виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії", який відкриває шлях до таких аукціонів і для нашої країни. Проте актуальна внутрішня економічна ситуація, яка погіршується внаслідок корона вірусної кризи, зниження споживання електроенергії та кризи неплатежів вимагає більш оперативного реформування в галузі енергії з відновлювальних джерел.

Наразі для подолання «зеленої» кризи у парламенті зареєстровано два законопроекти – урядовий №3658 та альтернативний – №3658-1.

Суть урядового законопроекту, який, до речі, підтриманий профільним Комітетом з питань енергетики та житлово-комунальних послуг 25 червня у першому читанні, можна звести до наступного:

  • зменшення розмірів "зелених" тарифів з 01.07.2020 для об’єктів введених в експлуатацію з 01.07.2015 до 31.12.2019 для СЕС більше 1 МВт на 15%, для СЕС менше 1 МВт на 10% та для ВЕС на 7,5%;
  • зменшення розмірів "зелених" тарифів з 01.07.2020 для СЕС і ВЕС, введених в експлуатацію з 01.01.2020 на 2,5%;
  • встановлення граничного розміру "зеленого" тарифу для об’єктів відновлюваної енергетики, що введені в експлуатацію до 30.06.2015;
  • обмеження строків введення в експлуатацію нових СЕС для отримання "зеленого" тарифу, шляхом зменшення з 01.08.2020 розмірів "зеленого" тарифу для таких об’єктів на 50%;
  • запровадження з 2022 року (50% у 2021 році) повної відповідальності за небаланс своїх фактичних та прогнозних графіків виробництва електроенергії для всіх виробників з ВДЕ;
  • визначення оператора системи передачі відповідальним за компенсацію недовідпущеної виробниками ВДЕ електричної енергії, внаслідок виконання ними диспетчерських команд на зменшення та/або обмеження навантаження;
  • надання державних гарантій стосовно незмінності законодавства.
  • вдосконалення процедури організації і проведення аукціонів з розподілу квоти підтримки.

Не мало важливо, що зміни, які передбачаються законопроектом, закріплені у Меморандумі про взаєморозуміння між органами державної влади України та виробниками з ВДЕ, асоціаціями, що представляють їх інтереси, який був підписаний 10.06.2020 року (до слова, зазначений Меморандум досі відкритий до підписання). А це означає, що Україна отримала шанс на дійсно компромісне рішення, яке задовольнить усіх – державу, інвесторів у сектор "зеленої" енергетики та споживачів наступним чином:

  • по-перше, допоможе подолати кризу в енергетиці;
  • по-друге, збереже інвестиційну привабливість та одночасно вбереже нашу країну від міжнародних судів на "зелену" тематику та відповідно – необхідності виплачувати багатомільйонні компенсації;
  • по-третє, зменшить фінансове навантаження на державу через високу вартість "зеленої" енергії;
  • по-четверте, дозволить зробити "зелену" енергію більш дешевою і конкурентною та відповідно – дозволить уникнути сценарію з підвищенням тарифів для споживачів та накопиченням державних боргів перед виробниками електроенергії з ВДЕ;
  • по-п’яте, сприятиме балансуванню в ОЕС України;
  • по-шосте, виробники енергії з ВДЕ отримають стабільні умови роботи та реалістичні державні гарантії;
  • ну і нарешті – така реформа дозволить ринку "зеленої" енергетики розвиватися та розростатися гармонійно та на конкурентних умовах.

Останнім часом дедалі частіше замість того, аби підтримувати світовий тренд і необхідність та вболівати за розвиток "зеленої" енергетики, її роблять ледь не основним ворогом та винуватцем всього поганого у державі – кризи, боргів, небалансів в ОЕС, росту цін і навіть зупинки блоків атомних електростанцій. Проте насправді проблема криється в іншому – неграмотному державному адмініструванню розвитку галузі, помилкових рішеннях та нездатності оперативно їх коригувати.

Все це ще більше підсилюється відомою політичною традицією, коли влада змінюється і одним доводиться виправляти помилки, або підступи інших.

Але як би там не було, діюча влада бачить проблему та шляхи її подолання.

Наразі відповідні законодавчі ініціативи вже готові до обговорення у сесійній залі. Звичайно ж, поставлене завдання досить складне і запропонувати ідеальні рішення відповідно не легко. Тож між читаннями законопроект, безперечно, доопрацьовуватиметься. Проте фундамент для вирішення проблеми закладено.

Читати "Моя Київщина" у Telegram