Боєць медроти білоцерківської 72-бригади розповів про евакуацію загиблих воїнів (ФОТО)
Боєць медроти білоцерківської 72-бригади розповів, як забирає загиблих військових з пунктів евакуації чи стабпунктів, а потім готує тіла до поховання
Про це повідомляє інформаційний портал "Моя Київщина" із покликанням на Укрінформ.
Військовий Влад з позивним "Дикий" повномасштабне вторгнення зустрів під Києвом. Служив у 72-й бригаді в медроті.
Солдат розповів:
Ми тоді були біля Мощуна, напрямок Пущі-Водиці. Їздили та забирали поранених з "нулів". Забирали і загиблих... Було таке, що везли в одному автомобілі і пораненого 300-го, і 200-го. Бо виносимо пораненого і бачимо, що лежить тіло, забираємо… Ось так і почалася ця традиція. Це борг, який треба виконати, тому що побратими полягли, захищаючи нас з вами, а рідні мають отримати хоча б тіла своїх.
Відколи бригаду Дикого перевели на Схід, Влад займається евакуацією полеглих воїнів. Тіла забирає або на точці евакуації, або на стабілізаційному пункті, після чого перевозить їх до моргу. Також військовий робить опис речей загиблого, а наступного дня передає всі дані та речі командиру. На ранок тіло відправляють у Дніпро, надалі його везуть волонтери.
"Дикий" зазначив:
Взагалі більшість організацій, які займаються евакуацією, мають спільні чати. Деколи мені дзвонять родичі загиблих з проханням підтвердити інформацію… І хоч як мені хочеться їх втішити, чи просто відповісти, я кажу: ви помилилися номером. Бо про загибель солдата рідним повідомляє спеціальний офіцер.
Також є спеціальні морги, куди складають тіла росіян для подальшого обміну на полеглих українських захисників.
Як розповів військовий, автомобіль, на якому він транспортує загиблих, отримав нещодавно від волонтерів. Протигаз начепив на автомобіль, щоб його легше було впізнати та побачити.
За словами Дикого, зараз на фронті майже без втрат, тому він "відпочиває":
У цьому році були втрати, бо був Бахмут… Дякувати Богу, зараз наші хлопчики найкращі, молодці, зараз майже без втрат, я зараз "відпочиваю". Коли роботи немає, перевдягаюся, закатую рукава, допомагаю хлопцям машини крутити чи ще щось.
Дикий каже, що вже звик весь час бути з полеглими воїнами:
Було спочатку снилося всяке, підривався вночі. Уже не моторошно, що ти везеш померлого, а на фронті – ти ж розумієш – десь може щось прилетіти і ти – ляжеш поруч з ним. Але я на те уже не зважаю. Якщо доля, то доля. Якщо нє, то нє. Але як я радію, коли у мене нема роботи, і цілими днями немає дзвінка з "нулів".
Нагадаємо, що на Київщині відкрили пам’ятний меморіал полеглим захисникам.
