Екс-голова Київської ОДА Чернишов планував отримати 327 мільярдів дотацій

Фото з мережі Інтернет

Новий керівник НАК "Нафтогаз України" Олексій Чернишов очікував величезних дотацій із бюджету

Про це повідомляє інформаційний портал "Моя Київщина" із покликанням на "Главком"

Станом на квітень 2023 року Чернишов вимагав від уряду 327 млрд грн компенсації з держбюджету. Проте місяці дискусій і узгоджень між "Нафтогазом", Кабміном і зовнішніми партнерами суттєво вгамували апетити верхівки компанії. 

Деякі експерти вважають, що з приходом восени 2022 року нового очільника Олексія Чернишова нічого не змінилося в менеджменті "Нафтогазу". Як і раніше, "Нафтогаз" забирає весь газ, видобутий його дочірньою компанією "Укргазвидобування".

Підставою для зловживань, як це було й за попередніх керівників "Нафтогазу", стала відсутність повноцінного аудиту фінансового та технічного стану компанії. Протягом останніх років компанія всупереч чинному законодавству просто не пускала до себе державних ревізорів. 

Парламентська комісія так і не змогла змусити уряд, головного акціонера "Нафтогазу", видати розпорядження про проведення державного аудиту: фінансової та технічної ревізії, балансу газу та причин падіння газовидобутку. Натомість вражають захмарні витрати управлінського апарату – членів правління компанії, а також членів наглядової ради (близько півтора десятка осіб), які невпинно зростають: в 2017 році – 0,7 млрд грн, у 2021 – 2,6 млрд грн.

Але тепер через воєнний стан влада дозволила державним компаніям не звітувати перед суспільством. Тому на сайті "Нафтогазу" навпроти зарплат управлінців стоять одні нулі – за винятком голови правління, зарплата якого нібито становить 50 тис грн, але в графах "Розмір винагороди" та "Розмір додаткового блага" теж стоять нулі, тоді як зазвичай ці винагороди в 5-10 разів перевищують цифру місячної зарплати. 

Джерелом для зловживань "Нафтогазу" багато років поспіль слугує штучно завищена ціна на газ для усіх без виключення споживачів – побутових, промислових, бюджетних.

Експерт Олексій Кущ вважає:

В Україні потрібно запустити модель газового хабу прямо зараз. Потрібно запустити торговельну площадку, де буде продаватися весь газ державного видобутку для побутових та промислових споживачів, для підприємств теплокомуненерго.
Ми могли б отримати модель єдиної ціни на газ, до якої прямували всі ці роки наших реформ. Щоб не було ніяких прив’язок до імпортного паритету. І тоді б ціна на внутрішньому хабі була б трохи більше 100 євро за тисячу кубів – це близько 4 тис. грн за тисячу кубометрів.
Ціна навіть стала б нижчою, ніж ціна від постачальника спеціальних обов’язків.
Населення менше б платило, підприємства пожвавили б виробництво, а теплокомуненерго зменшило б свою заборгованість. Але ж ніхто не хоче цього робити.
Промисловість України в певні моменти переплачує за газ більш ніж удвічі порівно з промисловістю Європи, особливо у літні періоди.

Згідно з Господарським кодексом, до 1 вересня уряд має ухвалити головний кошторис газового монополіста, який визначить напрями діяльності компанії в 2023 році. ЗМІ отримали проєкт розпорядження Кабінету міністрів "Про затвердження фінансового плану акціонерного товариства НАК "Нафтогаз України" на 2023 рік". Фінплан містить інформацію про очікувані операційні та фінансові результати діяльності "Нафтогазу". Законодавство дозволяє двічі корегувати документ протягом року: через впливи війни реальні показники можуть відрізнятися від прогнозних.

Щонайменше до 30 квітня 2024 року ціна на газ для населення від газопостачальної компанії "Нафтогаз України" залишиться незмінною і становитиме 7,96 грн за кубометр (з ПДВ).

Згідно з проєктом фінплану, у 2023 році "Нафтогаз України" планує отримати понад 146 млрд грн чистого доходу від реалізації товарів, робіт, послуг – це на 84 млрд грн менше порівняно з доходами компанії в 2022 році. 

Зниження цьогорічних доходів має об’єктивні причини, адже після минулорічного різкого зростання цін в Європі тепер газ дешевшає. Вплинуло на скорочення доходів газового монополіста ще й різке падіння споживання газу, адже в Україні зруйновані та окуповані цілі міста, села та багато промислових підприємств. Знизили споживання газу не лише побутові споживачі, але й підприємства теплокомуненерго та бюджетні організації.

Через падіння цін скорочуються й доходи "Нафтогазу". Різке зниження обсягів споживання газу також б’є по фінансових показниках компанії. І попри те, що в 2022 році загалом Україна скоротила видобуток газу на 6% – до 18,5 млрд куб. м, тепер побутовим і промисловим споживачам майже вистачає газу власного видобутку. У проєкті фінплану "Нафтогазу" на 2023 рік передбачено незначні обсяги імпорту.

Закладені в кошторисі показники реальні для виконання. Але економічний експерт Олексій Кущ зазначає:

Діюча фінансова модель "Нафтогазу" – помилкова.

Нібито будуть позитивні результати: є виручка, є прибуток, є перерахування в бюджет. Але якщо подивитися, як ця модель функціонує, то виходить що держава перерахує "Нафтогазу" у вигляді дотацій 39 млрд грн для виконання так званого режиму ПСО (постачальника спеціальних обов'язків). Ще 36 млрд грн отримають підприємства теплокомуненерго для компенсації різниці в тарифах на теплі послуги. А ціна на газ, яка закладається в тариф на теплопостачання і гарячу воду, буде відшкодована в рамках погашення заборгованості підприємств теплокомуненерго за газ, тобто кошти будуть передані "Нафтогазу". Сукупно "Нафтогаз" за рахунок держави отримає 36 та 39 млрд грн – загалом це буде 75 млрд грн.

Закладені в проєкті фінплану дотації з державного бюджету на 75 млрд грн свідчать про надзвичайно роздуті витрати монополіста.
Фактично створюється система, в якій списання витрат і нарощування собівартості видобутку газу відбувається лише на папері, тобто це бухгалтерські витрати, які не відповідають реальним фінансовим потокам "Нафтогазу". На папері компанія обґрунтовує, що їй нібито держава має компенсувати витрати.

Нагадаємо, що з серпня Київоблгаз (оператор 104) припинив приймати показники та оплати за доставку газу.