Кандидатура голови Київської ОВА розглядається на посаду Генпрокурора - Дзеркало тижня
Голова Київської обласної військової адміністрації Руслан Кравченко опинився серед ключових кандидатів на посаду генпрокурора
Про це повідомляє інформаційний портал "Моя Київщина" із покликанням на "ZN. UA".
Голова при Генеральному прокурорі Андрії Костіні продовжує розгойдуватися. Цього разу через скандал, в який потрапив його заступник Дмитро Вербицький. Журналісти знайшли майно останньої, вартість якого вдесятеро перевищує її доходи за останні роки. В результаті Костіна Називається «На килимі» в парламенті. Однак генпрокурор не приїхав, надіславши листа з поясненнямякі прийдуть в будівлю під куполом тільки після богослужіння Вербицька верифікація.
І якщо цього разу Костіна все ж таки звільнять, то це означатиме дві речі. По-перше, Банкова склала кадровий пазл - за генпрокурора хочуть проголосувати в пакеті з новими міністрами. По-друге, Офіс президента (ОП) скинув токсичний політичний баласт. Звільнення Костіна навряд чи стане спробою кардинально змінити ситуацію в системі кримінальної юстиції. Скоріше, це буде чергова зміна декорацій у політичному перформансі, де режисери з Банкової відвели парламенту передбачувано знеособлену роль статиста.
І навіть є інформація, що Костина вже обрала свою подальшу долю – її переведуть на дипломатичну роботу. Однак сам Андрій Євгенович, який дуже хотів поїхати в Лондон (але Залужний вже зайняв там місце), зараз чинить опір і не пише заяву про звільнення самостійно.
«Досягнення» нинішнього генпрокурора
На сторінках ZN. UA вже Демонтували підсумки перших ста днів роботи Костіна, коли він звільнив «адвоката Медведчука» Максима Якубовського (який зараз працює заступником начальника військової контррозвідки СБУ) та призначив заступниками Дмитра Вербицького та Олексія Хоменка. Цікаво, що тоді заступник керівника Офісу президента Олег Татаров заступився за Ігоря Мустецу, який залишився на посаді заступника Костіна. Пізніше були призначені ще двоє, а саме: Антон Войтенко та Вікторія Литвинова.
Минуло майже два роки з моменту аналізу перших місяців роботи нового керівника Генеральної прокуратури (ОГП). А що ми маємо станом на сьогодні? Нічого нового. Як то кажуть, стабільність – ознака класу. Однак роль Татарова тільки зросла, який, по суті, керує всією структурою прокуратури через підконтрольних йому заступників генпрокурора.
Атестація прокурорів, розпочата генеральним прокурором Русланом Рябошапкою, ще триває. Резонансних кримінальних проваджень з уже отриманими вироками не зафіксовано.
Костін став начальником, який завжди поруч. Його влучно назвали «генеральним прокурором закордонних справ». А коли все-таки опинявся на місці, намагався не братися за вирішення делікатних питань. Тому особливої цінності для Банкової він не становив.
Не дивно, що американські партнери, а саме держсекретар Ентоні Блінкен, у розмові з вищим військово-політичним керівництвом нашої держави вказують на глобальну проблему – відсутність боротьби з корупцією в системі кримінальної юстиції. Президент Зеленський вкрай незадоволений такою постановкою питання. Але що робити, якщо сам президент нічого не хоче робити? Ситуація дійсно критична. Система пішла шкереберть, перейшла на "самофінансування" і слухає лише заступника глави Офісу президента Татарова.
Як Татаров керує Генпрокуратурою
Дуже легко відстежити роботу заступника генпрокурора Костіна, який не вилазить із закордонних рейсів до Вашингтона, Гааги чи Брюсселя. І давайте будемо відвертими, чи був він призначений для того, щоб встановити юридичний контроль через процесуальне керівництво всіма злочинами, скоєними на території нашої держави? Сумніваюся.
Почнемо деталізацію впливів Татарова з творчості вищезгаданого Дмитра Вербицького. Цікаво, що його досі за інерцією вважають єдиним нетатарським депутатом, зберігаючи імідж Вербицького як найближчого соратника Костіна, який вирішує делікатні питання для генпрокурора, щоб начальник завжди залишався в білих рукавичках.
Однак ця інформація вже застаріла. Вербицький давно став довіреною і дуже корисною людиною для Банкової (читай Татарова. – А.Л.). Заступник Костіна відповідає за роботу Бюро економічної безпеки, яке буде принципово перезавантажено "за видатні успіхи" у боротьбі з фінансовими злочинами.
Ще одного "комісара" від Олега Татарова, заступника генпрокурора Ігоря Мустецу, на посаду призначила Ірина Венедіктова. Злі язики «брешуть», що Мустеца тоді був представником волі так званого короля контрабанди Ілля Павлюк. Свого часу він навіть сформував список кандидатів у народні депутати під час парламентських виборів.
Мустеца відповідає за Національну поліцію, хоча насправді цей орган очолює Максим Цуцкірідзе. Він, у свою чергу, є хрещеним батьком Олега Татарова. Тому не дивно, що Мустеца тяжіє до останнього.
Третього "татарського" заступника Костіна Антона Войтенка призначили на початку 2023 року, він відповідає за Державне бюро розслідувань. Пояснювати щось додаткове про ДБР немає сенсу, адже воно вже давно трансформувалося в інструмент неполітичного впливу Офісу президента.
Всі вважають, що призначення першого заступника Андрія Костіна Олексія Хоменка лобіював інший заступник Андрія Єрмака, а саме Олексій Кулеба. Хоча сьогодні, знову ж таки, Хоменка відносять до сфери впливу Олега Татарова. І небезпідставно. Тому що, за нашою інформацією, Кулеба став лобістом виключно на прохання Татарова, який таким чином намагався замаскувати відстовбурчені вуха в полку своїх заступників в Генпрокуратурі.
Ще є депутати: Олександр Клименко, який очолює незалежну від волі УКП Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру, та Вікторія Литвинова, про роботу якої ми взагалі ніколи не чули.
Виходить, що четверо з шести заступників генпрокурора керуються не головою УКП, а заступником голови ОП. Жодних результатів, контролю над підлеглими Костін за час своєї каденції не досяг. Чи потрібно, на думку суспільства, замінити Костіна більш незалежною людиною? Так. Але з точки зору Банкової, його теж потрібно замінити. Тому що волю ОП треба виконувати ретельніше. А також більш професійно сформувати обгортку для людей, у яких не повинно бути жодних сумнівів щодо репутації Генерального прокурора. А у випадку з Костіним вона зникає, як шагрень. Значить, потрібно змінити шкіру.
Хто замінить Андрія Костіна?
Серед ключових кандидатів на посаду генпрокурора, як і раніше, голова Одеської обласної військової адміністрації Олег Кіпер, якому приписують тотальний контроль над зерновим коридором в Одеській області; голова правоохоронного комітету парламенту Сергій Іонушас, а також голова Київської обласної військової адміністрації Руслан Кравченко. Двоє з них, а саме Кіпер і Кравченко, є колишніми прокурорами.
Як вже Написав, Хранитель є основним кандидатом. Нинішній голова Одеської обласної військової адміністрації та колишній керівник Київської міської прокуратури, призначення якого на цю посаду лобіював керівник Офісу президента Андрій Єрмак. Як вже зазначалося:
На Банковій особливе ставлення до Кіпера. На підтвердження цієї тези достатньо згадати, що за те саме порушення – виїзд за кордон під час війни – Олексія Симоненка звільнили з посади заступника генпрокурора, а Кіпера перевели на іншу посаду. Більше того, вони зберегли його місце в прокуратурі. Як? Хранитель мобілізувався, і його указом президента відрядили очолити Одеську обласну військову адміністрацію.
Однак до Keeper є питання. Його сім'я живе в Австрії, куди він також їздив під час вторгнення. Крім того, на сайті ФНС РФ з'явилася інформація про російський паспорт його дружини, яку помітили журналісти "Схем" під час скандального розслідування різдвяних канікул на Кіпрі. Також у правоохоронних органів є питання щодо будівництва фортифікаційних споруд в Одеській області.
Іонушас відзначився лише потужними фото зі спортзалу, які донедавна із завидною стабільністю публікував на своїй сторінці у Facebook. А ще більші «досягнення» на посаді голови профільного парламентського комітету, серед яких блокування закону про ліквідацію Окружного адміністративного суду Києва та «лозових поправок».
Але є один складний процедурний момент. Згідно з вимогами Конституції України, як для звільнення чинного Генерального прокурора, так і для призначення нового, рішення має бути ухвалене шляхом голосування у Верховній Раді.
Щодо Кравченка, то він працював прокурором у Бучі, згодом його нагородили орденом «За заслуги» ІІІ ступеня, а на зовсім іншу роботу він перейшов, очоливши Київську обласну військову адміністрацію. Серед трьох кандидатів у Кравченка набагато менше негативу, що особливо доречно - питань про будівництво фортифікаційних споруд у нього начебто не виникало. Зрештою, якщо його вирішать, то Кравченку доведеться пройти тест на «міцність» у контексті орієнтації на закон, а не на волю Банкової.
Станом на сьогодні макет з наявністю голосів невідомий. Але проблема лише в тому, що Банкова після відставки віце-прем'єра Кубракова та анонсованого поділу Мінреставрації на два міністерства, а також роботи Мінагрополітики без міністра намагається зібрати голоси таким чином, щоб проголосувати за всі зміни в одному пакеті. І, як зазначалося вище, доля Андрія Євгеновича вирішувалася на Банковій. Залишилося тільки визначити, хто вийде з лави запасних імені Татарова. Припускаю, що не всі троє зі згаданих кандидатів орієнтовані виключно на Олега Юрійовича.
Звичайно, якщо чисто гіпотетично припустити, що новий генпрокурор, який прийде на зміну Костіну, буде професійним, а не політично ручним, то варто очікувати від нього адекватної і корисної для країни діяльності. Новий Генеральний прокурор має відповідати кільком критеріям, які ґрунтуються на принципах та принципах, визначених відповідним законом.
Більше того, якщо будуть налагоджені процеси реального та системного реформування всіх органів кримінальної юстиції, призначення незалежного Генерального прокурора може стати передумовою для покращення відносин із західними партнерами. В результаті, умовно, тон і характер розмов того ж Блінкена і Зеленського стануть зовсім іншими.
Крім того, призначення незалежного та професійного Генерального прокурора є одним із найкоротших шляхів до реального підвищення обороноздатності країни. Адже за вкрадене (майно, кошти, різні активи) можна було б придбати набагато більше різної зброї, не чекаючи чергових траншів, які «трохи затримуються». Та й загалом це могло б стати економією для іноземних партнерів, які зараз інвестують у різні «ревізійні ради».
Однак "гіпотетично" не береться до уваги. По суті, це текст про те, чому відставка генпрокурора цікавить лише генпрокурора, який давно змирився зі своєю відставкою і зацікавлений лише у своєму майбутньому призначенні. На жаль, у цьому випадку ми приходимо до того ж висновку,який стосується будь-якого кадрового призначення в державі: ця влада не здатна генерувати іншу якість кадрових кандидатів. Вони, як і раніше, виконуватимуть необхідні Банковій функції. І в цьому випадку відомству потрібен прокурор, який зможе забезпечити «єдине вікно». Костін не зміг.
Але Банкова цінує тих, хто може. Саме тому він захищає Татарова. А Татаров - система. У найогиднішому сенсі.
Нагадаємо, що ексгенпрокурор тиснув на суддів для позитивного рішення щодо поновлення Киришуна на посаді.
