На Київщині екоподаток спрямовують на дороги та благоустрій — дослідження

Екологічні програми Київщини демонструють розмитість підходів

Екологічні програми на Київщині часто включають витрати, які лише умовно можна назвати природоохоронними. Зокрема, у Білій Церкві зменшення забруднення повітря планують досягти через будівництво об’їзної дороги. Охорона природи — доволі абстрактне поняття, якщо дивитися на нього очима місцевих чиновників. Екологічні програми Київської області вкотре підтверджують: до цієї сфери за бажання можна віднести все — від благоустрою до будівництва доріг. При цьому на такі заходи витрачають, зокрема, кошти екологічного податку

Про це повідомляє інформаційний портал "Моя Київщина" із покликанням на матеріали порталу "ЕкоПолітика".

Цей матеріал є частиною аналізу використання екоподатку на місцях. У фокусі — довкіллєві програми Київської області (без урахування Києва, який потребує окремого дослідження).

Програма області: мільярди на екологію

Програму охорони довкілля та раціонального використання природних ресурсів на 2023–2026 роки в області затвердили наприкінці 2022 року. Загальний бюджет — майже 1,7 млрд грн.

Водночас 1,48 млрд грн планують залучити з небюджетних джерел. Решта — кошти місцевих та обласного бюджетів, зокрема фондів охорони навколишнього природного середовища.

Найдорожчий проєкт — екомодернізація Трипільська ТЕС. Йдеться про ремонт електрофільтрів і будівництво систем очищення димових газів на суму близько 1,4 млрд грн, які мають фінансуватися не з бюджету.

Серед інших витрат:

• техніка для збору відходів — 68,2 млн грн;
• поводження з відходами руйнувань — 30 млн грн;
• контейнери для сміття — 14,1 млн грн;
• встановлення меж природно-заповідного фонду — 9,2 млн грн.

Окремо на озеленення населених пунктів передбачено 45,9 млн грн.

Біла Церква: дорога як "екологічний" захід

У Білій Церкві екологічну проблему забруднення повітря вирішили пов’язати з будівництвом дороги. План заходів із захисту довкілля у Біла Церква затвердили у вересні 2024 року. Його бюджет — понад 101,6 млн грн, з яких лише третина — кошти міста.

Серед класичних екозаходів — очищення водойм (річки Протока, Кам’янка та Рось), встановлення контейнерів для сміття та будівництво локальних очисних споруд.

Втім, найбільш витратним пунктом стало будівництво об’їзної дороги — понад 50 млн грн. Саме цей проєкт у документах подається як спосіб зменшення забруднення повітря.

Також у місті планують:

• озеленення (1 млн грн);
• капремонт об’єктів благоустрою (0,9 млн грн);
• інвентаризацію зелених насаджень (600 тис. грн);
• розробку плану управління відходами (2,5 млн грн).

Бориспіль: каналізація як екологія

У Бориспіль екопрограма на 2024–2026 роки передбачає витрати понад 30,7 млн грн, з яких більшість — державні кошти.

Ключовий проєкт — будівництво очисних споруд каналізації. Також передбачені витрати на озеленення, контейнери та спецтехніку для відходів.

Менші громади: більш класичний підхід

Великодимерська громада у своїй програмі на 2024–2028 роки зосередилась на більш традиційних екозаходах:

• створення природоохоронного об’єкта;
• відновлення ландшафтів;
• моніторинг якості повітря;
• робота з відходами війни.

У Пристоличній сільській громаді планують встановити станцію моніторингу повітря, шумозахисні екрани та розвивати систему роздільного збору сміття, включно з утилізацією небезпечних відходів.

Екологічні програми Київщини демонструють розмитість підходів: поряд із реальними природоохоронними заходами до них включають інфраструктурні проєкти, які лише формально пов’язують із покращенням довкілля.

Нагадаємо, за ініціативи Київської обласної прокуратури відбулася спільна нарада правоохоронних та державних органів, присвячена дотриманню законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища в умовах воєнного стану.