На військовому кладовищі Київщини висадили алею з 56 дубів на честь полеглих захисників
На території Національного військового меморіального кладовища на Київщині з’явилася алея дубів — перші 56 дерев висаджені на честь загиблих захисників України
Про це повідомляє інформаційний портал "Моя Київщина" із покликанням на life.kyiv.ua.
Висадження дубів стало спільною дією родин, державних інституцій, побратимів, посестер та волонтерів. Для багатьох родин це - важливий крок у процесі переживання втрати, можливість долучитися до створення простору, який залишиться тут для прийдешніх поколінь, зберігаючи конкретні імена й долі.
Ініціаторами створення Алеї стали родини полеглих Захисників України - насамперед Віра Литвиненко, мати загиблого воїна Владислава Литвиненка з позивним "Вектор", спільно з громадською організацією родин загиблих Захисників України "Серце назовні". Проєкт реалізується за підтримки Міністерства у справах ветеранів України та Державної установи "Національне військове меморіальне кладовище".
Це не урочистість заради протоколу, а глибоко особистий і водночас суспільний жест. Кожне дерево — окрема історія, чиє життя перервала війна, але чия памʼять житиме у землі, яка виростить коріння.
Ми хочемо, щоб їх пам’ятали. Дуб живе сотні років,
— кажуть родини.
Дерева з іменами
Дуби садили родичі загиблих бійців — з різних бригад, з різних куточків України. На кожному стовбурі закріплено жетон із позивним та назвою підрозділу. Це простий і водночас дуже промовистий знак: біля кожного дерева можна зупинитися, прочитати імʼя, подумати і вклонитися.
Так народжуються нові меморіальні маршрути. Не з каменю — з живих дерев, що з роками стануть високими, сильними, міцними.
Дуб №13: щасливе число і коротке життя
Один із дубів — під номером 13. Його посадила Марина Кухар на честь брата Нікіти, бійця з позивним "п’ятниця". Для нього це число було щасливим.
Нікіта пішов служити у 18 років. Контракт, бойові завдання на Покровському й Торецькому напрямках, ухвалені рішення дорослого чоловіка в тілі юнака. Цього року він загинув.
Позитивнішої людини я не знаю. Він обожнював тварин, завжди їх рятував. Міг витратити кілька тисяч гривень, щоб привезти білченят волонтерам. І завжди посміхався
- згадує сестра.
Для сімʼї дуб — не просто дерево. Це місце, куди можна прийти й торкнутися памʼяті.
"Азов", Маріуполь і очікування, яке тягнулося 11 місяців
Серед нових дерев — дуб на честь Артура Ворони, бійця полку "Азов". У лавах він був із 2014 року. Працював розвідником — навіть рідні про це не знали.
Після початку повномасштабного вторгнення Артур казав:
Все буде добре. Головне — вірити. Це не дарма. Ми обов’язково переможемо
Загинув у Маріуполі під час прориву колон до "Азовсталі". Поховання стало можливим лише через 11 місяців. Увесь цей час рідні шукали його, не дозволяючи зламатися надії.
Мама стоїть біля дуба, згадує сина, який завжди усміхався.
Дорога памʼяті
Алея дубів — лише перший етап великої ідеї. Дерева тягнутимуться вздовж центральної алеї меморіального кладовища, створюючи маршрут, яким ходитимуть родичі, побратими, кияни та гості.
Важливо не лише те, що дуби посадили. Важливо — чому.
- дуб — символ сили і довголіття
- дерево росте й стає більшим, як памʼять
- це природний, живий монумент
Київщина отримала місце, де можна не просто побачити меморіальні плити, а відчути присутність тих, хто загинув за країну.
Столиця й область змінюють спосіб, яким вшановують загиблих. Замість холодних памʼятників — живі насадження, що з роками перетворяться на ліс памʼяті.
Алея дубів — перший етап масштабного проєкту: дерева вздовж центральної алеї меморіального кладовища утворять маршрут, де родини, побратими та гості зможуть вшанувати героїв. Дуб символізує силу та довголіття, а живі дерева стають природним монументом, який з роками лише зміцнює пам’ять про загиблих.
