Пам'ять про загиблого Героя - Азовця з Білої Церкви (ФОТО)

Дмитро Круковський

Рік тому, у ніч з 28 на 29 липня, росіяни підірвали барак в Оленівці, куди напередодні перевели 193 військовополонених азовців

Про це повідомляє інформаційний портал "Моя Київщина" із покликанням на Українська правда.

Окупанти підступно вбили щонайменше 53 захисників Маріуполя. Ворог не допускав на місце теракту навіть лікарів, які могли надати першу допомогу та порятунок пораненим. Ця жорстока та кривава трагедія вкотре підтвердила жорстокість та безжалість армії рф.

Згодом з'явився список із 46 іменами загиблих, але реальна кількість жертв була вищою. Дехто з поранених загинув  дорогою до лікарні. Восени Росія повернула тіла вбитих, але більшість були у такому жахливому стані, що їх неможливо було опізнати без ДНК-аналізу.

38-річний Дмитро Круковський народився у Білій Церкві. З дитинства любив спорт та займався легкою атлетикою, але потім отримав травму коліна, тому не зміг продовжити тренуватись.

У 2001 році Дмитро вступив до інституту комп'ютерних технологій Національного авіаційного університету на факультет програмування. До 2014 року працював автоелектриком та був на "ти" з технікою.

Дмитра не брали на бойову посаду через хворе коліно, тому він почав служити у ремонтній роті – там та отримав позивний "Електрик". Разом з інженерною групою чоловік розробляв багатофункціональний "Багі", ремонтував військову техніку на передовій. По закінченню контракту залишився жити у Маріуполі. Зустрів своє кохання, відкрив власну справу.

22 лютого Дмитро попередив рідних, що скоріше за все буде напад. "Електрика" викликали на службу побратими, та й він сам хотів знову служити зі своїми, дуже поважав "Редіса" та командування "Азову" взагалі.

З 24 лютого чоловік був у селищі Сартана, а потім у Маріуполі. Раз на тиждень телефонував рідним та заспокоював.

Захисники "Азовсталі" три місяці тримали оборону під постійним вогнем ворога, в умовах дефіциту ліків, води та їжі. Кухарі намагалися готувати суп чи макарони з залишків продуктів. "Електрик" розповідав, що у шпиталі не вистачало ліків, було дуже багато поранених.

Перед виходом Дмитро написав мамі, що їм пообіцяли гарні умови, харчування та обмін протягом 2-3 місяців, тільки от з ним не буде зв’язку. Сім’я сподівалася на гарантії збереження життя.

Ми були більш-менш спокійні, що він врятував своє життя. Він потрапив на багато відео, фотографій в автобусі. Переживали, але був якийсь спокій, бо бачили, що з ним усе добре, просто треба почекати

 – пригадує його сестра Людмила.

Сім’я Людмили не знала, чи правдиві списки загиблих. Патронатна служба "Азову" робила все можливе для допомоги сім’ям, але міжнародні організації не давали жодної інформації. 

Коли хлопці виходили з "Азовсталі", там був Червоний Хрест, і вони на кожного заповнювали форми, щоб їх можна було ідентифікувати. Але як виявилося, ці форми були загублені, і багато кого з хлопців взагалі не було в списках Червоного Хреста.
Вони дуже непрофесійно працювали. Мій брат до теракту не був ідентифікований Червоним Хрестом, хоча був на всіх відео, усе заповнював. І така ситуація у багатьох

– каже Людмила.

Сестра намагалася впізнати брата на фото чи відео з Оленівки, але там було кілька схожих за статурою хлопців. Також у Дмитра не було татуювань.

Вже у вересні, коли частина азовців вийшла з полону стало відомо, що Дмитро Круковський загинув у епіцентрі вибуху під час теракту в Оленівці.

7 червня Дмитра Круковського поховали на Алеї героїв у Білій Церкві.

Нагадаємо, що пам'ять про вбитих росіянами: на Київщині згадують старосту села Мотижин.