Від дачі Чоколова до письменницької резиденції: історія знакового будинку Ірпеня

«Ірпінський Парнас»: як дача київського фабриканта стала осередком української літератури

Будинок творчості письменників в Ірпені свого часу став одним із важливих осередків українського літературного життя. Тут створювали відомі твори, працювали над перекладами та відпочивали десятки письменників. Історія цього місця почалася з дачі київського підприємця Івана Чоколова, збудованої на високому березі річки на початку XX століття

Про це повідомляє інформаційний портал "Моя Київщина" із покликанням на телеграм-канал Ірпінь Історичний. 

У 1905 році київський фабрикант і громадський діяч Іван Чоколов, на честь якого назвали столичну Чоколівку, звів серед сосен двоповерховий будинок із верандами. Садибу називали «Ластівчиним гніздечком». Після революції маєток націоналізували. У 1935 році з ініціативи поета Івана Гончаренка виникла ідея облаштувати тут Будинок творчості письменників. Наступного року колишню садибу разом із територією передали Спілці письменників України.

Спочатку літератори мешкали в головному будинку, колишньому приміщенні для прислуги та невеликих окремих будиночках. Згодом на території звели ще два двоповерхові корпуси. Одночасно тут могли жити до 120 письменників. Через великий попит на літні путівки молодим авторам часто доводилося приїжджати взимку. Саме в Ірпені Андрій Малишко написав знамениту «Пісню про рушник», відому за словами «Рідна мати моя». Тут Платон Майборода вперше наспівав «Білі каштани», а Павло Загребельний працював над більшістю своїх історичних романів, зокрема над «Дивом».

У 1938 році в Будинку творчості під керівництвом Максима Рильського працювала група перекладачів «Кобзаря». У різні роки тут жили й творили Павло Тичина, Володимир Сосюра, Микола Бажан, Олександр Довженко, Остап Вишня, Юрій Яновський, Ліна Костенко та представники літературного покоління 1990-х років. Письменники згадували про комфортні для того часу умови: триразове харчування, бібліотеку, кінотеатр, лазню та власний пляж із дубовим помостом. Саме літератори дали цьому місцю назву «Ірпінський Парнас» — на честь міфічної гори, пов’язаної з мистецтвом і поезією.

Історична будівля збереглася донині. У 2017 році навколо неї облаштували парк Письменників. Під час російської окупації Ірпеня у 2022 році будинок зазнав пошкоджень і пограбування. Попри пережиті випробування, колишня дача Чоколова й досі стоїть на пагорбі над річкою. Вона залишається нагадуванням про час, коли Ірпінь був місцем зустрічі й творчої праці багатьох поколінь українських письменників.

Нагадаємо, що в Ірпені щороку вручають найбільшу в Україні за розміром преміального фонду Літературну премію.