Гендиректор "Моєї Київщини" Дмитро Загурський: У ворога воює лише армія, у нас же – увесь народ

Початок широкомасштабного вторгнення росії в Україну став переломним моментом у житті кожного свідомого громадянина нашої держави. До боротьби із загарбником поступово долучалися всі охочі, зокрема й генеральний директор інформаційної агенції "Моя Київщина" Дмитро Загурський. Із перших вуст про війну, організацію територіальної оборони столичного регіону, а також бойовий дух захисників України читайте в сьогоднішньому матеріалі
Довідково:
За освітою Дмитро Загурський юрист. Навчався в Національному університеті "Одеська юридична академія" на факультеті "Цивільна та господарська юстиція". Зараз є аспірантом Національного Наукового центру "Інститут землеробства Національної академії аграрних наук України".
У 2011 році працював за фахом у Яготинській районній Державній нотаріальній конторі, після цього був юристом ТОВ "Агро-Лідер Яготин", а в період із 2013 по 2015 рік працював у слідчому відділенні у структурі МВС України в Київській області.
Із початком війни на Донбасі пішов захищати державний суверенітет. Із 2015 по 2018 рік Загурський проходив військову службу за контрактом у Військово-морських Силах ЗСУ. Брав безпосередню участь в АТО/ООС та має статус учасника бойових дій.
Коли повернувся із зони АТО/ООС, то працював завідувачем сектору юридичного забезпечення, антикорупційної діяльності та роботи із зверненнями громадян Яготинської РДА. Після ліквідації установи й до призначення генеральним директором інформагентства "Моя Київщина" займався юридичним супроводом бізнесу та фізичних осіб.
- Пане Дмитре, як безпосередній учасник бойових дій у зоні АТО/ООС як Ви розцінюєте повномасштабне вторгнення росії на територію нашої держави?
- Війна проти невизнаної країни орків – росії – це те, що мало статися, аби всі раз і назавжди закрили дуже сумнівний тезис про "братські" народи, адже ми ними ніколи не були! Ми настільки різні, що аж ніяк не сумісні. Ця тимчасова війна – можливість для кожного розставити пріоритети правильно.
Слід пам’ятати, що, попри бойові дії, життя триває. Як на мене, тікати чи боятися не варто. А той, хто втік, нехай краще не повертається, адже це вже манкурт. Ми повинні робити те, у що віримо!
- Із першого дня війни до лав територіальної оборони Київщини вступила рекордна кількість людей, готових обороняти цілісність нашої держави. Одним із них є Ви. Яким є той страшний ворог із "найсильнішої армії світу" і чи варто його боятися?
- У ворога воює лише армія, у нас же – увесь народ. Росія посилає на вірну смерть орків, без роду та історії. Я навіть не можу їх назвати нацією чи народом, бо їх не існувало ніколи. Там немає кого боятися.
До того ж в українців споконвіку відсутній страх смерті. Ба більше, за свободу рідної держави. У нас немає іншої землі, де ми вдома. Ми звідси нізащо не підемо!
- Як Ви ставитеся до тих росіян, які намагаються співпереживати українському народу під час загарбницької війни?
- Хай ті особи з населення їхньої країни, що висловлюють співчуття чи переживання, залишать цю псевдолюдяність при собі. Це ж росіяни приходять нас убивати. Чому ми завжди їх шкодуємо?
Згадав старий анекдот. Прийшов кум до кума в гості. І бачить, що кум відрізає москалю пальці, поволі та зовсім не поспішаючи. Москаль же кричить та дуже плаче... "Куме, та навіщо ви знущаєтеся? Візьміть відріжте, аби він не мучився..." На це кум і відповідає: "А навіщо, коли є час та натхнення?!"
- Станом на сьогодні якою є ситуація оборони території столичного регіону? Чи вдається захисникам України не допустити окупантів до Києва?
- Захисники Київської області відбивають наступи ворога та утримують визначені рубежі. Дуже важливим є те, що противник реально деморалізований. Місцеве населення докладає максимум зусиль, аби показати, що орко-фашистів тут не буде. І не лише в межах столичного регіону, а й на території всієї України. Наразі боротьба триває…
- Яким є бойовий дух бійців територіальної оборони Київщини? Яким Ви бачите сценарій розвитку війни з росією?
- Безумовно, перемога за нами! Наші лани широкополі є переможним полями битв. Населені пункти Київської області та всієї України стали справжніми пастками для орків. Кожен громадянин чинить потужний опір окупантам, а кожне наше слово є справжнім променем свободи та демократії. Київщина – це край честі та слави. Ми – українці – родом із краю гідності та свободи. А про кацапів дуже промовисто говорить ця поезія:
Кацап завжди був мудаком
ну як пустить його в Європу:
де треба жить своїм умом
там він підставить свою жопу!
Тому ще в Київській русі
на віче предки говорили:
якщо зустрінеш десь, колись
одразу бий кацапа в рило!
Кацапа звідусіль жени!
Хай здохне в ямі при дорозі!
Ти подаєш йому води
а він вже сере на порозі.
- Наскільки велику роль відіграють волонтери в боротьбі з російськими загарбниками?
- У тому, що українці дуже гарно самоорганізовуються та об'єднуються, щоб усіляко підтримати свою армію, я переконався ще під час бойових дій у зоні АТО/ООС. Щиро радію, що волонтери надають посильну допомогу в забезпеченні українського війська й сьогодні. Приємно, що підтримують бійців і місцеві магазини, зокрема "EVA" із міста Яготин безкоштовно передала все необхідне, що було в наявності та на складах на потреби місцевої територіальної оборони.
Крім волонтерів, особливе місце в боротьбі з окупантами належить і місцевим жителям, які всіма можливими способами дають гідну відсіч ворогу. Переконаний, що разом ми точно переможемо. Слава Україні! Смерть ворогам!
Читати "Моя Київщина" у Facebook