Балаканина замість реформ: що НЕ зробив міністр Калашник на Київщині

Микола Калашник

Автобусне сполучення Київщини визнали найгіршим серед областей України. Про те, чому так відбулося, читайте у матеріалі «Моєї Київщини»

16 липня Микола Калашник пішов на підвищення в уряд, де очолив міністерству з відновлення, інфраструктури та транспорту. Якщо чиновника беруть на таку високу посаду, значить на попередній він показав свою ефективність в усіх цих трьох напрямках і може свій досвід застосувати на рівні держави. Проте, як свідчить експертиза Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, Київська область виявилася регіоном, який має найгірші показники автобусного сполучення. І це пристолична область, де зосереджений значний фінансовий і технічний ресурс. Навіть у прифронтових Дніпропетровській, Харківській і Запорізькій показники кращі.

Отже, на 100 тисяч населення в регіоні припадає лише 1,7 "еквівалента маршруту" (найнижчий показник разом із Закарпаттям), але водночас на один маршрут припадає найбільша кількість пасажирів – близько 1,9 млн на рік, що в рази перевищує показники інших регіонів. Наприклад, на Житомирщині цей показник становить 229 000 пасажирів.

Загалом ІЕД ділить регіони на чотири типи за рівнем автобусного сполучення:  достатня автобусна мережа (Дніпропетровська, Волинська, Миколаївська, Житомирська, Рівненська та Черкаська області); густа, але перевантажена автобусна мережа (Івано-Франківська, Тернопільська та Хмельницька області); дефіцит (Київська, Львівська, Харківська, Закарпатська, Чернівецька, Вінницька й Одеська області); слабкий попит Сумська, Кіровоградська та Чернігівська області). Полтавська й Запорізька області опинилися рівно на межі між типами: Полтавська – між "достатня мережа" і "слабкий попит", а Запорізька – між "достатня мережа" і "перевантажена мережа".

У підсумковому рейтингу забезпеченості Київська область посідає останнє місце з балом 1,8, потрапляючи до групи з "низькою" забезпеченістю. Дослідники пояснюють головну причину поганих показників: залежність від столиці. Маршрутну мережу Київської області побудовано радіально навколо Києва, і власних прямих міжобласних сполучень із населених пунктів Київщини дуже мало, тому регіон найслабше пов'язаний із рештою країни. Інакше кажучи, щоб доїхати умовно з Обухова до населених пунктів області або інших областей, людині потрібно спочатку до столиці і звідти вже мандрувати.

Невже Калашник, який з 1 січня 2024 року був в. о. голови обласної адміністрації, а 24 березня того ж року став повноправним головою, не знав про цю проблему? «Моя Київщина» неодноразово звертала увагу влади нашої області на те, що монополізація ринку, відсутність комплексного планування та координації, застарілі маршрутки, кадровий дефіцит тощо неминуче блокують будь-який розвиток та покращення. Це ще дослідники не включили у свою експертизу такого надзвичайно важливого моменту, як безпека. В цьому рейтингу маршрутки Київщини точно були б на першому місці з кінця. Простий приклад: на маршруті "Біла Церква –  Київ" досі їздять переобладнані Mersedes Sprinter. Це вантажні буси, які після 10-річної (а буває й значно довшої) експлуатації в Європі на перевезеннях вантажів та з пробігом 500 тис кілометрів притягнули до України та вставили вікна. У жодному немає ременів безпеки.

Тож коли люди сідають у цю «труну на колесах», у них немає жодної гарантії доїхати живими і здоровими. Понад 30 років тому маршрутки з’явилися як тимчасове рішення, щоб уникнути транспортного колапсу після розвалу «совка», проте так і лишилися. Витиснути їх практично неможливо через наявність лобістів у високих кабінетах. Та й, поклавши руку на серце, ніхто серйозно не намагався створити їм альтернативу.

Читайте більше Перший на вихід: чому головний транспортник Київщини сам піде на пенсію

Бо це ж потрібно замінити металолом комфортними автобусами, як в Європі, а їх потрібно купляти, обслуговувати, правильно вибудовувати маршрути, щоб не їздили порожніми, себто, займатися цим питанням. І голові області також, на те він і голова. Звісно, куди простіше поїздити Київщиною, сфотографуватися на фоні відбудованих будівель чи інфраструктурних об’єктів, вручити подарунки, придбані коштом бюджету, аніж глибоко занурюватися в транспортну проблематику.

Окрім старих маршруток в окремих громадах проявилася ще одна штука – безкоштовне перевезення пасажирів. Ніби треба тому радіти, але замість реформи транспорту чиновники пропонують благодійність за гроші громад. Приклад із Василькова. Днями там затвердили порядок компенсації витрат за роботу автобусів, які безкоштовно перевозять пасажирів на соціальних маршрутах. Йдеться про транспорт комунального підприємства "Васильківміськпарктранс". Що це за маршрути? Громада отримала 5 автобусів IRISBUS як гуманітарну допомогу. За умовами передачі, кажуть чиновники, транспорт мають використовувати саме для безкоштовного перевезення пасажирів. Може й так, але за безкоштовне має заплатити хтось інший.

Актуально У Василькові затвердили порядок компенсації витрат за безкоштовні автобуси

До витрат, які може компенсувати місто, належать пальне та мастильні матеріали, ремонт і технічне обслуговування, заміна шин, зарплата водіїв та пов’язані з нею виплати. Також враховуватимуть витрати на роботу диспетчерів, механіків та інші видатки, безпосередньо пов’язані з організацією безкоштовних перевезень. Має набігти кругленька сума. Особливо коли врахувати, що автобуси не нові і ремонтувати їх доведеться часто.

Як відомо, безкоштовний сир лише у мишоловці, тому нескладно спрогнозувати, чим це закінчиться. Або автобуси трохи поїздять і почнуть ламатися, після чого з п’яти стане три, потім два, а інші підуть «на органи» для живучіших «братів». Або доведеться ділити пасажирів на «соціальних», вони їздитимуть безкоштовно, й «антисоціальних», вони платитимуть. Себто, буде як тепер.

Читайте також Підсумки роботи Миколи Калашника на Київщині: що зробив за 479 днів на посаді голови ОДА

Утім, повернемося до Калашника. У переліку його звитяг на посаді - співпраця Київщини з французьким регіоном Іль-де-Франс, який має передати області 260 автобусів. На момент підготовки звіту область отримала 60 машин. Сім із них переобладнали на мобільні пункти незламності, ще 23 залучили до міських перевезень у семи громадах. Виходить, дарма критикують, щось він таки робив. Та чи можна назвати отримання вживаних автобусів внеском у транспортну реформу області? І це ще час покаже, радіти громадам від подарунків, чи їхнє утримання ляже тягарем на і без того зубожілі бюджети.