Біла Церква: грандіозні плани на авіаційному напрямку

Уже скоро аеропорт Білої Церкви має отримати статус міжнародного. І фактично стати ще одними повітряними воротами України

Схоже на те, що у найбільшому за чисельністю населеному пункті Київщини – Білій Церкві – не бажають власному місту сумнівної слави сусіднього військового авіамістечка – Узина, який став жертвою надмірної конверсії та пацифізму, внаслідок чого технічний потенціал військової авіації в Узині був втрачений, а цивільний так і не постав…

Тому, із врахуванням досвіду, прийнято рішення на базі Білоцерківського вантажного авіаційного комплексу створити сучасний транспортно-логістичний і авіаремонтний комплекс, що мав би змогу генеруватиме великий вантажопотік, а в перспективі – долучиться й до пасажирських авіаперевезень.

Для реалізації цих амбітних планів і у міністерстві, і у самому місті розраховують, що вже у травні аеродром у Білій Церкві отримає міжнародний статус, а у серпні вантажні перевезення запустять тут на регулярній основі. 

Роль авіаційної складової в загальній  реалізації транспортної стратегії країни - переоцінити важко…

Вміє, що не кажи, профільний міністр інфраструктури Володимир Омелян працювати з пресою. Не так давно відбулася тематична прес-конференція, на якій говорили про ремонти автошляхів, особливості розвитку вітчизняної залізниці, перспективи розвитку морського сполучення (з огляду на створення у країні ДТ «Адміністрації морських портів України»), а також про потенціал вітчизняного зв’язку, який дехто вже завчасно надумав списати з ринкових розрахунків, сприймаючи, як нав’язливий й нерентабельний додаток до, в цілому, прибуткової галузі….

А цього вівторка (як кажуть, на десерт) в рамках реалізації головного дороговказу при здійсненні реформ в інфраструктурі – Національної транспортної стратегії до 2030 року - «Drive Ukraine 2030» - журналістів ознайомили з новаціями, яких чекають вітчизняні та закордонні користувачі транспорту в сфері наших перспективних авіаційних перевезень.

Окрім самого міністра, с пресою спілкувалися: Олександр Більчук – Голова Державної авіаційної служби України, Микола Божко – керівник Державної агенції інфраструктурних проектів України, Павло Рябікін – генеральний директор ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль», Тетяна Романовська – генеральний директор ДП «МА «Львів» ім. Данила Галицького» та Сергій Кандауров – директор КП «Білоцерківський вантажний авіаційний комплекс».

Звичайно, з огляду на безвіз та на стратегію інтеграції з Європою, багатьох журналістів цікавила, насамперед, модна нині проблематика розширення кількості економних закордонних лоукостів, але й не тільки це…

«Загалом всі показники в транспортній галузі подвоїлися, порівняно з показниками 2013-2014 років. Це, відповідно, відбулося і в авіації. За підсумками 2018 року, ми перевезли близько 48 тисяч тонн вантажів. Протягом найближчих двох років нам неважко буде подвоїти наведену цифру й досягти 100 тисяч тонн, але в нас немає власних відповідних потужностей», – чесно зізнався міністр інфраструктури.

Щодо планів на 2019 рік, то Україна готується зустріти 25-мільйонного пасажира та запустити низку проектів у головних повітряних воротах країни – в міжнародному аеропорту «Бориспіль».

«Перш за все, це стосується довгоочікуваного завершення будівництва паркінгу – зараз роботи перебувають на завершальній стадії, були проблеми з підрядником, але всі питання вирішено. Також зараз докладаємо зусиль, щоб на базі аеропорту «Бориспіль» збудувати сучасний вантажний термінал мінімальною потужністю приблизно у 100 тисяч тонн на рік, аби забезпечити безперебійну доставку всіх вантажів, які йдуть з Азії чи ЄС через «Бориспіль», – розповів очільник Мінінфраструктури.

Львів, Бориспіль, Борисфен, Біла Церква - зайвих летовищ не буває…

З’ясувалося, що для фахівців галузі перспективним вбачається віддавання у концесію не лише морських портів, але й аеропортів.

«Буде базовий державний аеропорт «Львів» чи «Бориспіль», і до нього буде приєднано ще два-чотири регіональні аеропорти. Має бути знайдено міжнародного стратегічного інвестора високого рівня для оперування цими аеропортами та для залучення фінансування», – пояснив Омелян.

Щодо доцільності віддавати вищезазначені аеропорти у концесію, оскільки вони демонструють гарні показники, чиновник зазначив, що зараз Україна, зокрема, має збудувати нову злітну смугу в «Борисполі», великий карго-термінал (вантажний термінал), нормальний готель світового рівня, а це приблизно 500 мільйонів доларів інвестицій.

«Чи має їх держава фінансувати? Сумніваюсь, що у держбюджеті на першому етапі такі кошти знайдуться, тому ми вважаємо, що саме тут механізм концесії спрацює добре, й ми згодом отримаємо додаткові надходження в бюджет за рахунок залучення приватного капіталу», – підкреслив міністр.

За його словами, повноцінний запуск терміналу F відбудеться навесні 2019 року , причому  він буде мати орієнтацію переважно  на лоукост-сегмент.

«Загалом приріст в минулому році склав приблизно 20%, трохи більше ніж 12 мільйонів пасажирів. Відповідно у цьому році має бути не менший приріст – 2,5-3 мільйони пасажирів», – додав міністр.

Стосовно договору про «Відкрите небо з ЄС», Омелян стверджує, що зараз через ситуацію навколо Brexit в ЄС спостерігаються певні складнощі, тому є можливими різні ситуації. Причому, камінцем зіткнення стали стосунки британців та іспанців з огляду на подвійний  статус Гибралтару.

Однак, з’ясувалося, що певні недопрацювання є й і у наших законодавців. Під час минулого спілкування з пресою Володимир Омелян  ексклюзивно повідомив журналісту порталу «Моя Київщина», що у профільних парламентських  комітетах знаходиться близько трьох десятків змін до транспортно-інфрастурного законодавства, зокрема й до  базового закону «Про залізничний транспорт». Міністр передбачає, що Верховна Рада може ухвалити його до кінця 2019 року, адже він фактично закладає основи конкурентного ринку залізничних перевезень в Україні, не кажучи вже про нормативну базу відомств.

Але повернемося до авіації. Все, як кажуть, оцінюється у порівнянні. З фактично вимираючого міжнародного аеропорту "Львів" у 2015 році, сьогодні ми маємо західноукраїнський хаб, який росте на очах і додає потужності регіону та розвитку економіки. Фактично за 3 роки нашими спільними зусиллями аеропорт перетворився на сучасний авіавузол із великими перспективами розвитку не тільки пасажирських, а й вантажних перевезень,− заявив Міністр інфраструктури України.

А генеральний директор аеропорту «Львів» ім. Данила Галицького Тетяна Романовська розповіла журналістам – як саме змінився аеропорт протягом останніх трьох років:

«Термінал, який був збудований у рамках реконструкції 2012 року, вже фактично заповнений. У 2019 році навіть деякі рейси плануємо переводити у стару будівлю терміналу. Цього року будемо мати повне функціонування терміналу та зможемо і далі забезпечувати ріст перевезень», − зазначила пані Романовська.

Вона також повідомила, що наразі активно тривають роботи з ремонту старого пасажирського терміналу. А ще у 2019 році планується провести його реконструкцію, пристосувавши його під стандарти терміналу підвищеного комфорту. Також у планах збудувати новий ангар і вантажний термінал, реконструювати готель «Тустань» та багато іншого.

Ще одним важливим напрямком розвитку у 2019 році є далекомагістральні сполучення у напрямах до Чикаго, Торонто, Нью-Йорку та інших міст. Ведуть перспективні переговори у Львові  також з азіатськими партнерами.

І якщо у Місті Лева розширять потенціал місцевого летовища імені Данила Галицього, то територію сучасної  Дніпровського та Запорізського регіону інфраструктурно поділить (об’єднає) абсолютно новий аеропорт у місті Солоному.

Новий об’єкт, за задумом ініціаторів новобудови, з одного боку розвантажить вже існуючі летовища Дніпра и Запоріжжя, а з іншого - надасть поштовх для економічного, торговельного й туристичного розвитку й інших міст та містечок цього індустріального регіону країни.

При цьому керівник «Укрінфрапроект» Микола Божко додав, що аеропорт повинен бути зведений на 240 гектарах державних земель.

На думку чиновників, місце для майбутнього аеропорту дуже вдале, з огляду на погодні умови й на «розу вітрів», крім цього, сам аеропорт буде розміщений в районному центрі, де є залізниця, а поруч – автомобільна траса Дніпро-Запоріжжя.

Очікується, що новий аеропорт міста Солоного (загальної Вільної Економічної  Зони – «Придніпров’я») – матиме назву «Борисфен».  А у пресі вже з’явилися дещо авангардні креслення нової авіаційної споруди, які на своїй сторинці у Facebook розмістив член спілки архітекторів України Петро Декальчук.

Окрім того, зазначимо, що 2019-й рік в аеропорту Північної Пальмири кінця року з'явиться нова злітно-посадкова смуга . З’ясувалося, що реконструкцію аеропорту «Одеса» завершать до кінця року: після модернізації аеропорт зможе приймати на регулярній основі майже всі типи повітряних суден категорії С і D.

Сам Омелян вважає, що Україна, як мінімум,  повинна повернутися до кількості аеропортів, яка була за часів існування Радянського Союзу. Таким чином, в Україні повинні активно працювати півсотні аеропортів. Залишається сподіватися, що чисельні показники радянського «Аерофлоту»  (в купі з його занадто розрекламованою надійністю) будуть розширені за рахунок абсолютно нових сучасних стандартів сервісу та експлуатації .

Сергій Кандауров: «Ми лише на початку великої роботи!»

Ясна річ, читачів нашого порталу не може не радувати поява «Борисфену» на межі Дніпровської та Запорізької областей чи той факт, що у березні Київ з’єднається повітряним сполученням ще з одним італійським містом- Генуєю, та сам факт розширення пасажиропотоку у Львові чи то в Одесі Але земляків мабуть більше цікавлять параметри майбутнього міжнародного аеропорту «Біла Церква»  і які перспективи для розвитку всього регіону та у процесі створення робочих міст тут відкриваються.

«Тут буде створено справжній  міжнародний мультимодальний транспортний вузол», - сказав у спілкуванні з пресою міністр і розшифрував деякі подробиці:

«Розвиток летовищ має мультиплікативний ефект для територій присутності, регіонів та економіки України в цілому. Українські летовища мають стати сучасними авіавузлами, які генерують пасажиропотоки та вантажопотоки. Зокрема, аеропорт «Біла Церква» має величезний потенціал для розбудови, як сучасний транспортно-логістичний хаб центральної частини України. Тому власне він й вважається одним із ключових проектів галузі на 2019 рік: розвиток міжнародного мультимодального транспортного вузла на базі аеропорту «Біла Церква», − додав міністр інфраструктури України.

Аеропорт Білої Церкви має унікальне розташування − 80 км від Києва та 390 км від морських портів Одещини, злітно-посадкову смугу 2500х80 м (при потрібній геометрії для більшості сучасних літаків 2500х45 м), базу технічного обслуговування літаків з ангарами і понад 10 авіакомпаній клієнтів з різних країн та двома базовими авіакомпаніями з України, діючий індустріальний парк з понад 70 підприємствами, що успішно працюють.

«Головні пріоритети на 2019 рік − відкриття міжнародного пункту пропуску через державний кордон в аеропорту «Біла Церква»,  запуск міжнародних авіаційних вантажних перевезень за участі приватних партнерів з логістичного бізнесу, подвійне зростання кількості рейсів для технічного обслуговування і ремонту повітряних суден в ангарах аеропорту. Ми працюємо над тим, щоб на базі Білоцерківського вантажного авіаційного комплексу створити сучасний транспортно-логістичний і авіаремонтний комплекс, що генеруватиме великий вантажопотік, а в перспективі долучиться до пасажирських авіаперевезень», − підкреслив очільник Білоцерківського вантажного авіакомплексу Сергій Кандауров.

Також він висловив вдячність Офісу підтримки реформ при Міністерстві інфраструктури України, фахівці якого беруть активну участь у розробці цього білоцерківського проекту.

Для усунення міжвідомчих дрібниць, потрібні ще певні бюрократичні узгодження, зокрема, як зізнався Кандауров, частина аеродромного комплексу так і не була передана нам у 1999-му році і досі знаходиться на балансі «Укроборонпрому», але вони його фактично не використовують, що мимоволі нагадує приказку «про собаку на сіні». Чекає на позитивний вердикт й звернення до урядовців, або згодом відкрити ту відповідний митний й прикордонний контроль, без чого залучення міжнародних інвестицій – неможливе.

Окрім того в суто технічному сенсі потрібно сертифікувати стоянки для авіабортів. Розміри летовища дозволяють саджати на смугу не тільки радянські «Іли»,  але й штатівські «Боїнги». Інша річ, що на першому етапі впровадження міжнародного статусу авіаційні борти будуть приймати у межах прямого бачення пілотами й диспетчерами один одного, тобто – фактично лише в світлу пору доби, та бажано ще й без туманів….

Ясна річ, після приходу інвесторів вихід на міжнародні стандарти забезпечення польотів, зокрема у складних метеоумовах стане справою часу.

Як з’ясувалося, найбільш реальним інвестором у розвиток Білоцерковського летовища є китайці. Продукція фармацевтики, спеціалізовані товари АПК - перший етап вантажних перевезень. Але в міру нарощування м’язів – попереду ще й плани з суто пасажирських перевезень.

Сергій Кандауров: «Сьогодні у нас сертифікований аеродром. Його довжина 2,5 км, і він здатний приймати вантажні літаки, такі як Ан-12. Вони прилітають до нас на ремонт. У минулому році ми відремонтували 73 літаки. Ми бачимо попит на наш аеропорт. Однак, уявіть, що всі літаки у наш аеропорт летять і летять порожніми. Так як у нас немає пункту пропуску через держкордон, вони повинні сідати додатково в інших аеропортах. Зрозуміло, що це додаткові витрати», - сказав він. Кандауров зазначив, що найближчим завданням на цей рік є відкриття пункту пропуску через державний кордон. «Хочемо в 2 рази збільшити кількість літаків, які будемо обслуговувати. Ми уклали договір з компанією «Прогрестех-Україна» для розробки проекту кошторисної документації. Вже наступного тижня буде проведено спільне засідання з відкриття пункту пропуску».

«На жаль, багатьох військових містечок в Укрвїні, з їхньою унікальною інфраструктурою та досвідченими кадрами, зберегти не вдалося. Добре, що Біла Церква, з її 90-річним авіаційним профілєм, зберегла свій потенціал і сподіваємося, що у нові часи – він буде розвинутий», - зазначив Сергій Кандауров.

До речі, згідно з прогнозом європейських експертів у сфері цивільної авіації,- первинні 70 млн доларів вже через десяток років обертаються 30-мілйьонними прибутками., вже не кажучи про те, скільки буде створено нових робітничих місць!

Керівник місцевого авіаперевівзника зазначив, що Біла Церква - промисловий регіон, і аеродром не буде відчувати нестачу вантажної бази. «У нас працює фармакологія... Крім того, китайські компанії дуже цікавить цей вантажний аеропорт для перевезення соєвого білка в Китай», - уточнив Кандауров.

Які ж перспективи розвитку галузі?

Як свідчить статистика, - розпочинаючи з 2016 року, ринок пасажирських авіаперевезень розвивається досить динамічно. Так, кількість пасажирів, які скористались послугами українських авіакомпаній, зростала щороку в середньому на чверть.

Поступово за три роки обсяги пасажирських перевезень збільшились майже вдвічі в порівнянні з показником 2015 року та більш як у півтора рази перевищили рівень «докризового» 2013 року. У 2018 році перевезення пасажирів здійснювала 21 вітчизняна авіакомпанія. Причому, торік регулярні міжнародні польоти здійснювали 10 вітчизняних авіакомпаній до 46 країн світу.

Як з’ясувалося, кількість пасажирів, які скористались послугами українських авіаперевізників, зросла на 16,4 відсотка та становила 6,8 млн осіб. Розвивалась мережа маршрутів вітчизняних авіакомпаній. Так, упродовж року українськими авіаперевізниками відкрито 17 нових регулярних маршрутів. В той же час розширюють свою присутність на українському ринку іноземні авіакомпанії.

В 2018 році 5 нових авіакомпаній започаткували виконання регулярних польотів до України. Розпочато експлуатацію 27 нових міжнародних повітряних ліній. Загалом упродовж 2018 року до нашої країни виконували польоти 38 іноземних авіакомпаній з 37 країн світу

 «В 2018 році Україна вперше увійшла до топ-20 країн світу за новими авіарейсами», - відзначив очільник Міністерства, - «Протягом року продовжувалась активізація регулярних перевезень у межах України. Внутрішні пасажирські перевезення на регулярній основі виконували чотири вітчизняні авіакомпанії, які забезпечили повітряним сполученням десять міст України».

З’ясувалося, що рекордні пасажиропотоки демонструють практично усі українські летовища. Пасажиропотоки через аеропорти України досягли 20,5 млн осіб, що забезпечило зростання на 24,5 відсотка. Зростання пасажиропотоку в усіх основних аеропортах: Київ (Жуляни) (на 51,9 відсотка), Львів ( на 47,9 відсотка), Бориспіль (на 19,4 відсотка), Харків (на 19,3 відсотка), Одеса (на 17,8 відсотка), Запоріжжя (на 14,9 відсотка), Дніпро (на 8,1 відсотка), Чернівці (на 53 відсотки), Херсон (на 41,8 відсотка)

«Наше спільне завдання – підтримка високої динаміки розвитку авіації в Україні, розвиток летовищ», - зазначив Володимир Омелян.

«Підсумовуючи ці показники за 2018 рік, я би хотів зупинитися на тому, чому вдалося зробити такий прорив. В чому полягає рецепт цього успіху в авіації? В чому секрет 30% росту галузі щороку, починаючи з 2016? Для нас питанням №1 було запровадити прозорий ринок. І держава гарантувала би безпеку пасажирів, мінімальне втручання в роботу ринку, була би добрим регулятором. Нам це вдалося зробити. Ми запустили механізм вільного неба над Україною.

Другий етап – це залучення широкого кола перевізників, створення максимально конкурентного середовища. Це теж вдалося зробити. Це дало свій ефект, після якого всі зрозуміли: і влада, і бізнес, і пасажири, що авіація – це вигідно, цікаво, на авіації можна заробляти і варто інвестувати в термінали, злітні смуги, літаки.

Хто-зна, може, летовище Білої Церкви через якийсь десяток років теж суттєво змінить статистику галузі на краще?!

Олександр Воронін, «Моя Київщина»