Дезавуювати генпрокурора: чому уряд відмінив "дозвіл" Кравченка на мітинги

Протести забороняють, але це може вилитися у неприємні наслідки для влади

Влада панічно боїться людей. Ми котимося до рівня росії, де найстрашніший злочин – протест. Як це відбувається, читайте у матеріалі «Моєї Київщини»

Генпрокурор Руслан Кравченко знаний пристрастю до самопіару, за що поза очі отримав прізвисько «Фейсбук-прокурор», нещодавно заявив: коли немає порушень на мітингах, їх можна проводити. Українці вже звикли, що можна, але не для всіх. Наприклад, під столичною мерією регулярно відбуваються акції проти Віталія Кличка і київської влади. І їх поліція не чіпає. Цікаво, якби був мітинг на підтримку мера, його б також не розганяли? Але це так, думки в слух, бо відтепер мітинги заборонятимуть руками військових.

Звернемо увагу на обставини, фон, на якому Кравченко виголосив свою заяву. Відповідаючи на запитання журналіста, як він ставиться до акцій протесту проти ухвалення закону про зменшення незалежності НАБУ і САП, генпрокурор відповів: "Якщо не порушується закон, чому б і ні". Нещодавно, нагадаємо, країною прокотилися мітинги з картонками, які насправді виглядали як акції для порятунку президента, його фракції, того ж Кравченка, які зашварилися з позбавленням незалежності НАБУ і САП. Так, на картонках вистачало неприємних для влади написів, але там не було ні закликів до відставки Зеленського, ні вимог притягнути до відповідальності людей із Банкової, які допустили (або навіть ініціювали) неподобство з тиском на антикорупційні органи. Масовка була контрольована. За джерелами, за її організацією стояли ручні громадські активісти Сергія Льовочкіна, а фінансувалося дійство Віктором Пінчуком, Томашем Фіалою та ще групою бізнесменів, які дружать з президентським Офісом. Хоча серед учасників акції справді переважали небайдужі люди.

Не встигли активні українці порадіти заяві Кравченка, як прем’єр-міністр Юлія Свириденко видала доручення, яким зобов’язала масові й урочисті заходи в областях узгоджувати з військовим керівництвом, а в Києві – з Генеральним штабом ЗСУ. Наскільки законним є доручення прем’єра Свириденко? Частина 1 статті 19 Закону України “Про правовий режим воєнного стану” зазначає загалом про заборону проводити страйки, масові зібрання й акції в умовах воєнного стану. Тобто, доручення – зайве, уряд заборонив те, що і так заборонено. Тоді навіщо дозвіл від військових?

Пункт 8 ч. 1 ст. 8 цього закону передбачає право військового командування разом із військовими адміністраціями забороняти проведення мирних зборів, мітингів, походів і демонстрацій, інших масових заходів. Отож, автоматичної заборони масових заходів немає. Організатори мають заздалегідь попередити місцевий орган влади про масовий захід, якщо він порушуватиме вимоги закону та громадський спокій, тоді за рішенням інституцій, вказаних у дорученні Свириденко, масовку можуть заборонити.

Крім того, юристи звертають увагу на те, що доручення прем’єра – внутрішній документ, він дає вказівки названим там органам влади та особам, а не суспільству в цілому. І не регулює діючий закон про воєнний стан. Але є нюанс: у самому законі не уточнюється які саме заходи мають узгоджуватися організаторами із військовим командуванням та Генштабом. Уряд мав би розтлумачити і деталізувати, раз уже дає таке доручення. Це стосується тільки вуличних заходів, чи всіх, чому одні концерти проводити можна, а інші ні. Простіше кажучи, знову закон діє вибірково.

Гірше того, тепер керівники президентської вертикалі на місцях отримали додатковий інструмент жахати громадян та бізнес. Спробуйте тільки рипнутися з якимись демонстраціями! Під масові заходи потраплятиме все, навіть якщо ветерани прийдуть добиватися правди чи містяни мітингуватимуть на підтримку свого голови, якого пресують з генпрокуратури.

Читайте більше – Замість топ-корупціонерів генпрокурор Кравченко оголосив "війну" місцевій владі

Питання часу, коли заборонні рішення спрацюють проти тих, хто їх задумував та ухвалював. Люди у високих кабінетах не розуміють, що чим більше закручувати гайки зараз, тим потужніше вони зірвуться з різьби коли настане хоч якесь перемир’я. То чи не розумніше давати вже зараз людям потроху випускати пару, аніж країною хвилями котитимуться демонстрації, страйки та інші масові зібрання…