Дискусійний клуб «Столичний регіон»: прокуратура між реформами та кризою
Вже традиційно у прес-центрі «Інтерфакс-Україна» відбулося засідання дискусійного клубу «Столичний регіон». Цього разу тема круглого столу: «Безкінечні реформи прокуратури чи розвал системи: від Шишкіна до Кравченка»
Участь у заході взяли: засновник соціологічної компанії Active Group Андрій Єременко; заслужений юрист України, народний депутат кількох скликань Валерій Бондик; заслужений юрист України, адвокат, екс-заступник Генерального прокурора України Олексій Баганець; політичний консультант, голова правління Інституту української політики Олексій Усачов.
Організаторами виступили Інформаційне агентство «Моя Київщина», Інститут української політики, Благодійний фонд «Українська Громада» та компанія «Актив Груп».
Основними темами дискусії стали
- Етапи реформування: від радянської моделі до спроб наближення до європейських стандартів.
- Політизація посади Генпрокурора: партійні квоти та вплив бізнесових груп у період після Помаранчевої революції.
- Скасування загального нагляду: тіньові механізми та «сімейний» вплив часів президентства Януковича.
- Реформа після 2014 року: переатестації, скорочення кадрів, створення нових структур.
- Міжнародний тиск: роль іноземних партнерів у зміні КПК та обмеженні повноважень прокуратури.
- «Фейсбук-генпрокурор»: використання соцмереж як інструменту піар-реформ.
- Майбутнє прокуратури: інституція контролю чи сервісна структура правосуддя.
На початку дискусії модератор зустрічі, голова правління Інституту української політики Олексій Усачов окреслив ключові етапи трансформації прокуратури та наголосив на необхідності професійної оцінки наслідків реформ, які впливали на незалежність інституції та кадровий потенціал.
За 34 роки незалежності Україна побачила 18 генеральних прокурорів та виконувачів обов’язків. Кожен другий-третій із них проголошував реформи головним пріоритетом, але глибинної інституційної трансформації так і не відбулося. Всі вони були професійними прокурорами, проте саме недоліки системи зумовлювали постійну потребу у змінах законодавства,
— зазначив Усачов.
Він підкреслив, що після 2002 року прокуратура дедалі більше втягувалася у політичні процеси, а посада Генерального прокурора почала сприйматися суспільством як політична. Це породжувало скандали та конфлікти навколо ключової інституції. Найгостріше проблема проявилася у період президентства Януковича, коли прокуратура фактично перетворилася на каральний орган у руках однієї політичної сили.
Окремо модератор зупинився на реформаторських спробах після Революції Гідності. За його словами, тоді політики та міжнародні партнери прагнули виправити помилки попередньої влади, однак процес розпочався з того, що прокуратуру очолювали люди без відповідної освіти та досвіду. Це призвело до розбалансування системи та нових викликів у її функціонуванні.
Екс-заступник Генерального прокурора України Олексій Баганець виступив із критичною оцінкою реформування прокуратури, наголосивши, що низка змін призвела до ослаблення інституції, втрати частини її повноважень та кадрового потенціалу.
Станом на сьогоднішній день пройшло 14 років з моменту прийняття нового Кримінального процесуального кодексу України. Саме тоді фактично почався процес руйнування прокуратури по-справжньому,
— зазначив він.
Баганець підкреслив, що новий КПК ліквідував функцію досудового розслідування у прокуратурі та позбавив її конституційної функції нагляду за органами, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, дізнання і слідство. Він нагадав, що 12 років минуло з моменту ухвалення нового закону про прокуратуру, який під приводом «європейських стандартів» остаточно ліквідував функцію нагляду за дотриманням законів та діяльністю органів дізнання.
Найголовніше те, що вони проігнорували вимоги перехідних положень Конституції у 2016 році, де було чітко записано, що прокуратура повинна здійснювати функцію слідства до моменту створення нових органів», — наголосив Баганець. Він навів приклад із Державним бюро розслідувань, яке було створене лише у 2018 році, а реально запрацювало у 2019-му. «Тобто рік не знали, хто має розслідувати те, що раніше робили слідчі прокуратури,
— підсумував він.
Соціолог, засновник компанії Active Group Андрій Єременко розглянув реформу прокуратури крізь призму суспільного сприйняття та рівня довіри громадян до правоохоронної системи.
Генеральний прокурор – це посада, яка стала політичною. Суспільство хоче бачити на таких позиціях професіоналів із відповідним досвідом, які не були помічені у корупції. Ключове — кар’єра від низу до верху, причетність до силових органів та послідовність,
— зазначив він.
Єременко підкреслив, що нинішній Генеральний прокурор частково відповідає цьому образу, однак інформаційний простір часто спотворює сприйняття посадовців. За його словами, у ситуації, коли опоненти мають сильніші медійні ресурси, будь-які дії прокурора можуть бути інтерпретовані проти нього.
Він додав, що рейтинги показують дуже низький рівень довіри до правоохоронних органів загалом при тому, значна частина суспільства не розуміє відмінностей між прокуратурою, поліцією, судами та іншими структурами. Зокрема, підкреслив необхідність покращення роботи пресслужб органів прокуратури та закликав до більш фахового та виваженого підходу під час підготовки законодавчих змін у сфері правоохоронної діяльності.
Заслужений юрист України, народний депутат кількох скликань Валерій Бондик наголосив на важливості відкритої фахової дискусії щодо реформування прокуратури та ролі громадянського суспільства у формуванні державної політики. Зокрема, акцентував на двох ключових моментах: необхідності громадського контролю та прозорості роботи прокуратури, а також на помилках минулих рішень, які нині проявляються у воєнний час.
Прокуратура повинна відчувати громадський контроль і контроль журналістів,
— підкреслив він.
Бондик зауважив, що у період воєнного стану скорочення військової прокуратури та переведення військових суддів до загальних судів виявилося помилковим рішенням.
Час показав, що цього робити не слід було,
— зазначив він.
Юрист звернув увагу на те, що система досі не може очиститися від «перевертнів», які зловживають своїм становищем. Він навів приклад недавньої історії у Броварах, де працівників прокуратури затримали за вимагання хабарів після обшуків у представників бізнесу. Попри негативні випадки, Бондик відзначив позитивну тенденцію — проблеми прокуратури більше не замовчуються, а виносяться на публічний рівень.
Це здорова тенденція для прокуратури – виносити свої проблеми на загал, щоб їх більше не було,
— підсумував він.
Дискусія стала майданчиком для обміну думками між юристами, науковцями, ветеранами прокуратури та представниками громадськості. Учасники погодилися: майбутнє прокуратури залежить від того, чи зможе вона перетворитися на ефективну інституцію контролю або ж стане сервісною структурою у системі правосуддя.
Додамо, що 24 липня у пресцентрі інформаційного агентства "Інтерфакс-Україна" відбулось засідання дискусійного клубу "Столичний регіон" на тему "Проблеми відбудови Київщини: які особливості відновлення деокупованих територій, ліквідації наслідків руйнувань та будівництва житла для ВПО і ветеранів". Модератором дискусійного клубу виступив Голова Правління Інституту української політики Олексій Усачов. У вітальному слові він закликав учасників до конструктивного діалогу, оскільки основна задача дискусійного клубу – це не критика, а можливість подискутувати на визначену тему з метою вивчення предмету та пошуку рішень для покращення роботи по відбудові.
Читайте детальніше: На засіданні дискусійного клубу "Столичний регіон" говорили про проблеми повоєнної відбудови Київщини.
7 серпня в пресцентрі інформаційного агентства «Інтерфакс-Україна» відбулось засідання дискусійного клубу «Столичний регіон» на тему: Проблеми та перспективи організації реабілітації військових на Київщині: позитивні приклади та системні недоліки. У заході взяли участь представники влади та громадських організацій, лікарі, ветерани, журналісти. Модератор дискусії Олексій Усачов у вітальному слові наголосив на важливості таких обговорень, адже вони дають змогу сформулювати висновки та підготувати відповідні звернення, які сприятимуть ухваленню керівництвом області рішень, спрямованих на покращення ситуації.
21 серпня відбулося вже третє засідання у такому форматі. Під час дискусії присутні на конкретних прикладах обговорили ситуації бездіяльності правоохоронних структур, тиск на бізнес, зокрема, рейдерство за участі силовиків. Також спікери торкнулися проблеми музею ракетних військ стратегічного призначення, що на Миколаївщині, яка полягає в тому, що він, замість того, аби бути символом пам'яті та національної гордості, став джерелом корупції та безвідповідальності. Замість належного догляду та збереження експонатів, музей став місцем для корупційних дій та недбалого ставлення до унікальних артефактів. Мова йде не лише про порізку експонатів на метал, а й розпродаж бойової техніки. Учасники дискусії акцентували на бездіяльності правоохоронних органів, які продукують безкарність.
Більш детально у статті МК: На засіданні дискусійного клубу "Столичний регіон" в Інтерфакс-Україна обговорили питання діяльності та бездіяльності правоохоронців щодо рейдерства.
Читати "Моя Київщина" у Facebook
