Фокусуємося на подальшій відбудові та питаннях безбар’єрності – керівник Департаменту містобудування та архітектури КОДА Ярослав Янович

Ярослав Янович

Про пріоритетні проєкти на Київщині, транспортний колапс в регіоні, велику кільцеву навколо столиці та багато чого іншого «Моя Київщина» поспілкувалася з Ярославом Яновичем — керівником Департаменту містобудування та архітектури КОДА

- Насамперед розкажіть як Ви розпочали роботу у теперішній сфері діяльності і як опинилися у Департаменті містобудування та архітектури КОВА?

- Свою трудову діяльність я розпочав у 2009 році на посаді архітектора-містобудівельника після закінчення Київського національного університету будівництва і архітектури за спеціальністю «Містобудування».

Вже у 2012 році я отримав кваліфікаційний сертифікат за спеціалізацією «Архітектурне об’ємне проєктування» та став членом Національної спілки архітекторів України.

Отримав практичний досвід у приватному секторі й прийняв рішення розпочати роботу у державному секторі. Так, у 2017 році я став головним архітектором Обухівського району, а в 2018-му був переведений до Бориспільської РДА, де обіймав аналогічну посаду.

До Київської обласної державної адміністрації я перейшов у 2020 році на посаду заступника директора – начальника управління просторового планування Департаменту містобудування та архітектури КОДА, а вже в грудні цього ж року очолив Департамент.

- Чим відрізняється робота в приватному секторі від державного? Яка принципова різниця з власного досвіду?

- З власного досвіду можу сказати, що принципова різниця між приватним і державним сектором полягає у масштабі впливу та відповідальності. У приватній архітектурній практиці фокус здебільшого зосереджений на окремому проєкті. Державний сектор, натомість, дає можливість працювати з розвитком територій комплексно: формувати правила, ініціювати програми та впливати на якість життя регіону загалом.

Саме в державній службі з’являється інструментарій для реалізації системних ініціатив у сфері інфраструктури, благоустрою, безбар’єрності та просторового розвитку. Це робота, де результат вимірюється не одним об’єктом, а довгостроковими змінами в середовищі, доступності та комфорті життя людей. І це є її головною цінністю.

- За рік департамент регулярно звітує про участь у нарадах, форумах, тренінгах і навчальних програмах. Які конкретні управлінські рішення Ви вважаєте головним результатом цієї роботи для Київщини?

- Головним результатом цієї роботи я вважаю не окремі події, а управлінські рішення, які стали більш зваженими, системними та орієнтованими на довгостроковий розвиток Київщини. Участь у нарадах, форумах і навчальних програмах дозволила інтегрувати кращі українські та міжнародні практики у щоденну роботу Департаменту, посилити міжвідомчу координацію та підвищити якість підготовки містобудівних рішень. У підсумку це відобразилося у більш комплексному підході до просторового планування, відбудови та безбар’єрності, що створює стійку основу для розвитку громад області.

- Безбар’єрність є найбільш системно представленим напрямом у публічній комунікації департаменту. Чи означає це, що саме безбар’єрність була ключовим пріоритетом у роботі департаменту за цей рік?

- Так, безбар’єрність є одним із ключових напрямів роботи не лише Департаменту, а й усієї Київської області. Вимоги безбар’єрності інтегровані в усі напрями нашої діяльності: розробку містобудівної документації, комплексних планів просторового розвитку, генеральних планів, а також у проєкти відбудови багатоквартирних будинків, пошкоджених внаслідок збройної агресії РФ. Додатково у 2025 році набула чинності обласна програма, ініційована Департаментом - «Створення безбар’єрного простору у Київській області на 2025–2027 роки», яка систематизувала цю роботу.

Також у межах цієї Програми ми координуємо реалізацію безбар’єрних маршрутів у м. Буча, м. Славутич та с-щі Бородянка.

Хочу наголосити, що 69 територіальних громад області утворили місцеві Ради безбар’єрності/Комітети доступності та ухвалили програми/плани заходів з реалізації Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору.

- Ви повідомляли, що близько 40% громадського транспорту на відповідних маршрутах уже відповідає критеріям безбар’єрності. Які реальні строки досягнення повної доступності та що сьогодні найбільше цьому заважає?

- Говорити про чіткі строки повної доступності, на жаль, не можу, оскільки безпосередньо цим питанням займається Управління транспортної інфраструктури КОДА, а наш Департамент долучено для допомоги в реалізації цих заходів.

Також ускладнює досягнення мети те, що Київщина постійно зазнає ворожих атак, і значна частина ресурсів спрямовується на ліквідацію їхніх наслідків. Водночас навіть у цих умовах у 2026 році планується щонайменше подвоїти частку безбар’єрного транспорту, а за сприятливих умов — максимально наблизитися до 100% відповідності критеріям доступності. Для цього Департамент тісно співпрацює з профільними комунальними підприємствами та органами місцевого самоврядування.

- У межах програм безбар’єрності департамент проводить обстеження будівель і готує проєктну документацію. Як Ви контролюєте, щоб ці напрацювання переходили до фактичної реалізації, а не залишалися на рівні планів?

- Контроль здійснюється на кількох рівнях. Фахівці Департаменту проводять обстеження, готують висновки та перевіряють проєктно-кошторисну документацію по новому будівництву, реконструкції та капітальному ремонту будівель на відповідність нормам, зокрема безбар’єрності. Наші рекомендації та зауваження офіційно надаються замовникам і проєктувальникам та супроводжують проєкт на етапі реалізації. Окрім цього, ми постійно відкриті до консультацій — як онлайн, так і офлайн, — щоб допомогти громадам і замовникам якісно впроваджувати рішення, адже безбар’єрність є пріоритетним завданням області.

Хочу доповнити, що Департамент, як відповідальний виконавець Програми відбудови багатоквартирних житлових будинків у Київській області на 2023–2026 роки, у 2025 році забезпечив суттєвий прогрес у відновленні пошкодженого житлового фонду.

Упродовж року нами, як замовником проєктно-кошторисної документації, було розроблено 18 нових проєктів відновлення багатоквартирних житлових будинків, зруйнованих або пошкоджених унаслідок збройної агресії російської федерації проти України. З них 6 проєктів — на нове будівництво та 12 проєктів — на капітальний ремонт. Окрім цього, виконано 9 коригувань раніше розроблених проєктів з урахуванням оновлених технічних та нормативних вимог.

За розробленими та скоригованими проєктами Департамент регіонального розвитку Київської обласної державної адміністрації розпочав відповідні тендерні процедури та практичну реалізацію проєктів, що дозволило перейти від етапу планування безпосередньо до відновлювальних робіт.

- А якщо говорити про громади. Проведено розслідування, що деякі громади займаються чим завгодно, крім благоустрою територій з метою покращення пересування. Приміром, зі сторони Боярки до Тарасівки немає ні тротуарів, ні узбіччя, не можна пройти. На в’їзді висить знак, що фурам в’їзд заборонено, а на дорозі – дві колони  фур. Люди на колясках, на протезах не можуть пройти ніде, тому йдуть по проїжджій частині. Це триває роками. Місцева влада каже: «Не можемо, не хочемо, немає плану, немає проєкту…». Хто має виконувати контролюючу, координуючу роль, щоб громади виконували свої обов’язки?

- Що стосується Боярської територіальної громади, слід зазначити, що її керівництво загалом демонструє відповідальне ставлення до розвитку територій — це видно за системними змінами в населених пунктах громади. Разом із тим, окремі проблемні ділянки дійсно потребують комплексного підходу.

- На жаль, не можемо з цим погодитися, тому що центральна вулиця старої Боярки не має каналізації, вивозу сміття, немає освітлення, немає тротуарів. І це триває роками. Де ж покращення?

- Наведу приклад. У громаді реалізовані інфраструктурні рішення в районі залізничної станції, триває робота над покращенням сполучення між Бояркою та Тарасівкою. Окремо варто відзначити повне сприяння Боярської громади у реалізації проєкту в селі Тарасівка — містечка Хансена. Це доступне житло з соціальною інфраструктурою, зокрема для внутрішньо переміщених осіб. Саме завдяки активній участі місцевої влади цей проєкт відбувся, і саме така співпраця формує довіру інвесторів.

Що стосується центральних вулиць і дорожньої інфраструктури, їх реконструкція можлива лише за наявності затверджених проєктів і фінансового ресурсу. Роль Департаменту – координувати, надавати фахову підтримку та залучати громади до обласних програм. Зокрема, ми розглядаємо можливість включення проблемних ділянок Боярки до безбар’єрних маршрутів у межах програми «Створення безбар’єрного простору у Київській області на 2025–2027 роки» з перспективою реалізації у 2026 році.

- Поговорімо про Софіївську Борщагівку, яка кожен день, сім днів на тиждень, цілий рік знаходиться у транспортному колапсі. Влада громади встановлює рекорди по кількості мільйонів, які витрачають на школи і садочки, але не побудовано жодного наземного чи підземного переходу для запобігання ДТП, за всі роки незалежності не побудовано жодного мосту у Вишневому чи Софіївській Борщагівці. Хто має слідкувати за цим – обласна архітектура чи правоохоронні органи? Чи мають жителі громади проводити мітинги, аби влада виконувала свої обов’язки?

- Розвиток населених пунктів і транспортної інфраструктури відбувається відповідно до затверджених генеральних планів, які проходять громадські слухання, стратегічну екологічну оцінку та розгляд на містобудівних радах. Саме в цих документах закладаються транспортні рішення — переходи, розв’язки, мости та об’їзні дороги.

Роль Департаменту полягає у фаховій оцінці містобудівної документації та наданні зауважень і рекомендацій щодо її коригування. Ми постійно вказуємо громадам і проєктувальникам на необхідність усунення перевантажених напрямків і прорахунку транспортних ризиків. Частина громад до цих рекомендацій дослухається повністю, частина - частково, що й призводить до системних проблем.

Будівництво мостів, розв’язок чи об’їзних доріг — це надзвичайно дорогі проєкти, які потребують значного фінансового ресурсу. Без наявності альтернативної інфраструктури жодні обмежувальні знаки не вирішують проблему, що ми бачимо в багатьох громадах області. Прикладом комплексного рішення є проєкт ВКАД, який існує на рівні планування, але його реалізація безпосередньо залежить від фінансування.

Контроль за дотриманням законодавства здійснюється в межах повноважень кожного органу. Водночас ключовим інструментом впливу залишається якісне планування, діалог із громадою та системна робота органів місцевого самоврядування.

- Згоден, що ви не можете вказувати громади, тільки даєте рекомендації. Але якщо є питання хаотичної забудови, як от у Софіївській Борщагівці є  порушення: де-факто побудовано енна кількість поверхів у висотках, що є незаконним з огляду близькості до аеропорту Жуляни. І нічого не відбувається навіть тоді, коли всі знають, що забудовнику Мартинову не давали дозвіл на такі забудови. Як бути?

- У випадках можливих порушень містобудівних умов та обмежень, зокрема щодо висотності забудови, перш за все має бути офіційно встановлено важливий профакт порушення. Якщо об’єкт не відповідає затвердженим вихідним даним і нормам, це фіксується уповноваженим органом контролю.

Функції державного контролю та нагляду у сфері будівництва не належать до повноважень Департаменту містобудування та архітектури. Ці повноваження покладені на органи державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, які мають право проводити перевірки, зупиняти роботи, звертатися до суду та ініціювати демонтаж у разі підтверджених порушень.

- Як ми знаємо, в Білій Церкві побудують масштабний житловий квартал для переселенців з Маріуполя, що стане найбільшим проєктом соціального житла для ВПО в Україні. Розкажіть більше про цей проєкт.

- Це дуже цікавий та важливий проєкт. Він реалізується у співпраці Білоцерківської та Маріупольської громад за координації КОВА та за участі Міністерства розвитку громад та територій України.

Для реалізації ініціативи сформовано земельну ділянку площею майже 11 гектарів, яку передано у користування Маріупольській громаді. Тут планується будівництво житлового кварталу приблизно на 1000 квартир — це близько 16 будинків висотою 6–7 поверхів.

Це не просто житлове будівництво, а комплексне середовище, сформоване за принципами безбар’єрності, доступності та інтеграції — з громадськими просторами, соціальною інфраструктурою та можливостями для працевлаштування поруч. Департамент був залучений до опрацювання проєктних рішень і супроводу цього процесу.

Маю надію, що найближчим часом, а саме у 2026-2027 роках, буде здійснено його реалізацію.

- Департамент активно співпрацює з міжнародними партнерами та донорами. Які реалізовані за рік проєкти Ви вважаєте такими, що дали відчутний результат саме на місцях?

- Співпраця з міжнародними партнерами та донорами дозволила посилити інституційну спроможність громад, пришвидшити підготовку проєктної документації та впроваджувати сучасні підходи до відбудови й просторового планування. Найбільш відчутний результат — це поява якісних, підготовлених до реалізації проєктів, орієнтованих на безбар’єрність, енергоефективність і довгостроковий розвиток громад.

Хочу навести декілька прикладів:

За сприяння благодійної організації «Благодійний Фонд «Місія Хансена в Україні», засновником якого є Делл Лой Хансен, реалізуються 4 соціальних проєкти у Київській області загальною потужністю 2 090 квартир, з яких вже введено в експлуатацію 900 квартир (в них проживає 4 110 осіб з числа ВПО), а саме:

Реалізовано проєкт «Містечко Хансена» у с. Тарасівка Фастівського району – 421 квартира для 1 660 осіб із числа ВПО (планується розширення ще на 546 квартир для понад 2 тис. ВПО);

Реалізовано проєкт «Містечко Хансена» у с. Софіївська Борщагівка Бучанського району – 259 квартир для 627 осіб з числа ВПО;

-Реалізовано проєкт «Чудо Містечко» у с. Колонщина Бучанського району – 220 квартир для 370 осіб з числа ВПО (планується розширення ще на 124 квартири для проживання близько 200 ВПО);

Розпочато реалізацію проєкту «Містечко Хансена» у с. Пухівка Броварського району – 520 квартир для проживання 1 292 осіб з числа ВПО.

Зараз втілюється в життя цікавий проєкт спільно із французькою стороною для житлових забудов та медичних закладів у Фастові.

Наш Департамент долучений до цього проєкту, від імені КОДА ми займалися питанням оформлення земельних ділянок для реалізації проєктних рішень на території міста Фастів.

Також у реалізації проєктів з відновлення Департамент співпрацює з Благодійною організацією Global Empowerment Mission (GEM).

- За час Вашої роботи на посаді департамент був залучений до відбудови населених пунктів Київщини, що зазнали руйнувань. Яких конкретних результатів у цій роботі вже вдалося досягти, а що реалізувати не вдалося і з яких причин?

- Після повномасштабного вторгнення Департаментом було організовано роботу з реалізації програми комплексного відновлення Київської області, яка об’єднала всі обласні програми відбудови. Робота ведеться за ключовими напрямами, зокрема з відновлення житла, соціальної інфраструктури, закладів освіти й медицини, а також із впровадження принципів інклюзивності та безбар’єрності.

Наш головний принцип — не просто відновити зруйноване, а збудувати краще й якісніше, ніж було до війни. Департамент здійснює координацію та контроль реалізації проєктів відбудови на обласному рівні. Водночас частину проєктів поки не вдалося реалізувати через обмежене фінансування, значний обсяг руйнувань і безпекові фактори. Але робота триває системно.

- Як відбувається комунікація  з обласною радою? Чи допрацьовують депутати, чи всі з розумінням ставляться до ваших ініціатив? Чи є серед депутатського корпусу ініціативні люди, які пришвидшують, проявляють ініціативу?

- Комунікація з обласною радою у нас на найвищому рівні. Спілкуємося з в.о. голови обласної ради, з його заступниками та головами профільних комісій, зокрема, проходять онлайн-зустрічі. Комунікація є системною, а також ми зустрічаємося та обговорюємо зміни до програм, ініціювання нових програм. Зазначу, що все відбувається на дуже високому рівні комунікації.

- Яка на ваш погляд найрезультативніша, найефективніша програма, яка ініційована обласною радою і спільно з вами реалізована? І, на ваш погляд, яку програму потрібно реалізувати в найближчі роки?

- На мою думку, ми гарно спрацювали за програмою відбудови багатоквартирних і приватних будинків, підтримки містобудування та містобудівельної документації, програми доступності. Вважаю, що всі програми є важливими, і вони реально корисні для розвитку та відбудови Київського регіону.

- Яка програма, на Ваш погляд, необхідна у майбутньому? Якої програми наразі не вистачає?

- Фактично, ту програму, якої бракувало, ми вже затвердили — це обласна програма у сфері містобудування та містобудівної документації. Вона створює основу для впорядкованого розвитку громад.

Наступний важливий крок — системна підтримка розробки комплексних планів просторового розвитку, регулярний моніторинг містобудівної документації та її оновлення відповідно до сучасних викликів. Саме якісне планування сьогодні є ключем до ефективної відбудови та сталого розвитку Київщини.

- Які завдання Ви визначаєте для себе як керівника департаменту на найближчий період і що вважаєте своїм головним пріоритетом у подальшій роботі?

- Фокусуємося на подальшій відбудові області. Наша задача – відбудувати все, що було зруйновано чи знищено. Станом на сьогодні понад 80 відсотків об’єктів вже відновлено. У нас амбітні плани — реалізувати ці проєкти найближчим часом. Треба відбудувати житло, завершити проєкти з інклюзивності, реалізувати програму з доступності, яка прийнята рішенням КОР, реалізувати містобудівну та архітектурну програми, підтримати наші громади у реалізації комплексної програми, бо до 2028 року її потрібно буде завершити.