ГО «Фенікс ОМ»: як переселенка з Донеччини будує простір відродження на Київщині
Марина Шевченко двічі втрачала світ, у якому почувалася вдома. Спершу — у 2019 році, коли діагноз «онкологія» змусив її пройти через операцію, довгу реабілітацію й болісне розлучення після двадцяти років шлюбу. Потім — у 2022-му, коли війна відібрала дім, бізнес і відчуття безпеки, змусивши залишити рідний Покровськ і шукати прихистку за кордоном. Та з руїн народився новий сенс. Сьогодні Марина — засновниця громадської організації «Фенікс ОМ» в Обухові, яка допомагає переселенцям пережити втрати й віднайти сили для нового життя. Своєю історією, від болю до відродження, вона поділилась із редакцією «Моя Київщина».
Марина Шевченко — родом з Покровська на Донеччині. Працювала в різних сферах – і в благодійності, і в соціальному страхуванні, і в медичних установах, а згодом з нуля створила власний бізнес, який успішно просувався 11 років. Стабільне життя: робота, дохід, розвиток, двоє синів, сім’я. А далі - хвороба, розлучення, війна. Втрата дому та бізнесу змусила Марину виїхати з Покровська до Польщі, щоправда, повернулась вона до рідного міста вже за декілька місяців. Коли перебування у Покровську ставало дедалі небезпечнішим, жінка евакуювалася на Київщину, в Обухів, де розпочала нову сторінку свого життя. Як це було, ділиться сама героїня.
У жовтні 2023 року я переїхала до Обухова. Приїхала фактично без нічого — без підтримки, без ресурсів, без чіткого плану й навіть без розуміння, як жити далі. У січні 2025 року з’явилася ідея створити громадську організацію «Фенікс ОМ». Назва символічна — вона говорить про відродження. Це було ризиковане рішення, але я орендувала приміщення за власні кошти, частину з яких взяла в кредит. До роботи приєдналося кілька дівчат, і ми працювали безкоштовно, бо вірили, що це потрібно. Втім, як то кажуть: один у полі не воїн. Тому, я почала активно шукати партнерів, написала понад триста листів у різні установи та товариства. Тоді першими відгукнулися Обухівський паперовий комбінат та компанія «Аврора», які двічі надали нашій організації гуманітарну допомогу,
- згадує жінка.
Як зізнається Марина, найбільшим досягненням стала співпраця з ГО «ВПО України» — в Обухові відкрили 25-й осередок, який регулярно забезпечує продуктовими та гігієнічними наборами, допомогою для дітей. Зокрема, сьогодні «Фенікс ОМ» співпрацює з ключовими партнерами: ГО «Омріяна країна», «Крим SOS», БФ «Рокада», People in Need. У 2025 році організація координувала збір допомоги для новоприбулих переселенців із прифронтових територій — одяг, гігієнічні засоби, дитячі товари.
Під керівництвом Марини Шевченко громадська організація «Фенікс ОМ» стала активним учасником процесів, які формують політику щодо внутрішньо переміщених осіб в Обухові. Вона долучається до роботи Ради з питань ВПО при виконавчому комітеті міської ради, а також виступила ініціатором створення Молодіжного сектору переселенців. Представники організації входять і до складу Молодіжної ради при виконкомі, забезпечуючи голос переселенців у прийнятті рішень.
Марина також працює у комісії з інвентаризації житла для ВПО: виїжджає на місця, оглядає помешкання, визначає їхню придатність для проживання та перелік необхідних ремонтів.
Сьогодні команда «Фенікс ОМ» налічує сім жінок — як місцевих мешканок, так і переселенок. Серед них є ті, хто втратив чоловіків на війні. Це не просто організація, а простір відродження, де особисті історії втрат перетворюються на силу спільної дії та взаємної підтримки.
Так склалося, що ми допомагаємо і внутрішньо переміщеним особам, і місцевим, і сім»ям ветеранів, і військовим. Виїздимо по громадах Обухова та Київської області. В нас працюють потужні психологи – 30 фахівців по всій Україні онлайн. Надаємо юридичні консультації та гуманітарну допомогу, проводимо різні майстер класи, залучаємо всі громадські організації,
- розповідає Марина.
Минулого року громадська організація «ВПО України» запросила Марину Шевченко очолити головний офіс у Києві, який вона запустила фактично з нуля. Сьогодні жінка працює над новим проєктом — «Жіночий погляд на духовність та безпеку», спрямованим на майбутнє вже повоєнного часу та покликаним підготувати й об’єднати громадськість.
Якщо про себе не розповідати й не показувати потреби людей, то ніхто про це не дізнається. Але, перш ніж тобі допоможуть, треба показати свою роботу,
— каже Марина.
Робота на місці не стоїть, бо ж, приміром, впродовж травня за підтримки депутата Київської обласної ради Сергія Левченка ГО отримала потужний гуманітарний вантаж нового одягу від бренду LC Waikiki – понад 7500 одиниць одягу, взуття та білизни. Нині ця допомога активно передається громаді: ВПО Обухівського району, а також мешканцям, які постраждали від російської агресії. Централізоване зберігання взяла на себе Обухівська районна рада, яка надала складське приміщення, зокрема Сергій Левченко надав приймальню для їх видачі.
Питання гуманітарної підтримки для внутрішньо переміщених осіб, на жаль, і сьогодні залишається надзвичайно актуальним. Саме тому кожен прояв підтримки нині має особливу цінність,
- зазначає Сергій Левченко.
Він висловив вдячність ГО "ВПО України", які продовжують бути поруч із тими, хто через війну втратив найцінніше — власний дім, звичне життя, відчуття стабільності. Щиро подякував за підтримку та допомогу генеральному директору мережі LC Waikiki Олексію Гришко, Тарасу Бондар, а також голові Обухівської РДА Геннадію Сиваненку.
Буквально вчора ми разом із депутатами ВРУ Максимом Ткаченком, Русланом Горобенком, Віталієм Войцехівським, ГО "Фенікс ОМ" Мариною Шевченко та депутатом Сумської обласної ради Вадимом Ващенком провели зустріч в Обухові з родинами ВПО. Спільно з представниками LC Waikiki передали людям новий одяг — прості, але такі необхідні речі, які дарують не лише комфорт, а й відчуття турботи, уваги та підтримки. Бо допомога — це не лише про матеріальне. Це про людяність. Про довіру. Про відчуття, що ти не сам у найскладніші моменти життя. Поки ми об’єднані, поки поруч надійні партнери, друзі та небайдужі люди — ми обов’язково вистоїмо та переможемо!,
- зазначив Сергій Левченко.
На завершення розмови з Мариною Шевченко ми поцікавились, чого зараз найбільше потребує організація, щоб і надалі продуктивно допомагати ВПО та незахищеним верствам населення. Волонтерка відповіла в логічному ключі – «звісно нам потрібні гроші, бо без них, нажаль, ніяк….» Втім, наразі, додала Марина, ГО насамперед потрібна потужна інформаційна підтримка.
Ми не стоїмо на місці, як організація подаємося на гранти. Виграли невеличкий грант на оплату комунальних послуг та оренди. Наразі маємо потребу у приміщенні в м. Обухів, бо діючий простір замалий по квадратурі, і для полегшення фінансових витрат на оренду об'єднаний з іншою ГО. Тому хотілося б, щоб про нас побільше говорили, розповідали. Ми дійсно працюємо, нічого не приховуємо, ведемо звітність, - в нас все прозоро,
- додала Марина Шевченко.
Сьогодні «Фенікс ОМ» — це не лише про допомогу переселенцям чи гуманітарну підтримку громади. Це приклад того, як із особистих втрат може народитися сила, здатна змінювати життя інших. Організація відкрита до партнерства, прозоро веде свою діяльність і готова співпрацювати з бізнесом, фондами та всіма небайдужими. Бо кожна підтримка — фінансова, інформаційна чи ресурсна — стає частиною великої справи відродження, яку Марина Шевченко та її команда щодня втілюють у життя.
