Голова Богуславської громади В’ячеслав Дяченко: Головні проблеми міста так чи інакше стосуються Росі

"Моя Київщина" поспілкувалась із головою Богуславської громади В’ячеславом Дяченко, котрий розповів про своє бачення  адміністративно-територіального переділу на Київщині, екологічної ситуації та стану річки Рось, відсутності сміттєвого полігону, руйнації мостів та багатьох інших важливих питань, які турбують громаду

- Богуславська громада створена зовсім нещодавно. На час виборів до громади ви були діючим міським головою Богуслава. Завдяки чому вдалося знову отримати чималий відсоток довіри виборців?

- Мабуть, це треба запитати виборців. Певно, і команда, і я дещо зробили в місті, тому, власне, люди й проголосували. Це вже моя третя каденція, ні з ким на виборах я не боровся, нікому нічого не обіцяв, нікого брудом не поливав, а тільки споглядав, як ним поливають мене.  Вдавалися і до того, що висунули кандидата-двійника, тобто, людину з моїм прізвищем, щоб відібрати в мене голоси. Але люди, зрештою, обирали мене, хоча якби був хтось інший, я б до цього поставився нормально і ніколи нікого б не обливав брудом.

- Ви були в Партії Регіонів. Чи заважає цей бекграунд під час діалогу з депутатами міськради, які представляють інші політсили?

- Так, я був в Партії Регіонів, але коли я балотувався на міського голову при тій владі, однією з умов того,  що мене пропустять балотуватися, була умова вступити в цю партію. Тому можна сказати, що я був змушений стати членом провладної партії. У 2013 році я з неї вийшов, і те, що я там був, мені не заважає, адже я не був активним партійцем, не бігав по антимайданах, а робив  роботу міського голови, а саме господарника. На посаді займався суто господарськими питаннями, дорогами, світлом і усім іншим…  

- До ради ОТГ пройшли представники одразу 10 політичних сил. З чим пов’язана така електоральна розпорошеність? Ще ніхто з фракцій не "позеленів"?

- Сама виборча система так влаштована, коли за будь-яку партію проголосувало 300 чоловік - ти вже депутат. Зараз такі виборчі технології, що будь-яку партію можна розкрутити і пройти в раду. Відносно ради Богуславської ОТГ, то депутати особливо ще не встигли "позеленіти", але вже є передумови.

- Як ви ставитесь до адміністративно-територіального переділу на Київщині, запропонованого головою КОДА Михайлом Бно-Айріяном?

- До реформи я ставлюсь позитивно. Сьогодні вони потрібні і їх однозначно треба робити, але хотілося б, щоб було не 4 райони, а 5, щоб вони були компактні та збереглася доступність охорони здоров’я, лікарень тощо. Також це потрібно обговорити з громадою, адже ця тема нешироко висвітлена. Хотілося б, щоб це питання винесли на загал і рішення не приймались в односторонньому порядку.

Люди повинні розуміти, що буде краще для них в першу чергу. Адже коли ми робимо реформу, то усім заявляємо що думаємо за людей, відповідно, ми повинні людям детально пояснити, чому буде краще 4 райони, а не 26. І тільки за такої умови люди це підтримають.

- Як відомо, в Богуславі є підприємства, що забруднюють повітря. Місцеві жителі обурені діяльністю підприємств, які виробляють спецодяг для військових на Сході України - НВП "Темп-3000" і "Торговий дім Богуславський текстиль". Кажуть, мовляв, ці виробництва отруюють місцеву екологію, а чорний попіл від спалювання відходів осідає на околицях міста і заважає дихати. Що робить міська влада аби вирішити це питання?

- Так, є така проблема, з якою до нас звертаються люди. Річ у тому, що НВП "Темп-3000" і "Торговий дім Богуславський текстиль" це по суті одне й те саме підприємство, яке зареєстроване за однією адресою та має одного власника. Ми виїжджали на фабрику, звертались до керівництва, директора запрошували на сесію, але, на жаль, він не приїхав.

Це підприємство є приватною власністю, яке  міськрада не може закрити, це рішення повинні прийняти відповідні інспекції. Ми звертались з листами до екологічної інспекції, санітарної служби, генеральної прокуратури для того, щоб перевірили це підприємство на відповідність нормам викидів. Частково відповіді прийшли, частково ще розглядають. Ми з боку місцевої влади зробили все, що необхідно, звернулися до інспекції і чекаємо, поки там приймуть якесь рішення по фабриці, натомість, там займаються відписками. Власне, тому ми також звернулись до генеральної прокуратури аби та відреагувала на роботу екологічної інспекції.

- Як давно ці підприємства працюють з такими викидами та яку продукцію виготовляють?

- Вони працюють дуже давно, а у 2014 році, коли розпочалась війна, ці богуславські підприємства були основним постачальником в Україні бронежилетів і касок для наших військовослужбовців.  Ми до них зверталися по допомогу в ті перші часи, коли не було обмундирування, і вони допомагали, надавали спонсорську допомогу.

Не знаю, що в них сталось цього року, але та труба різко почала диміти.  Я особисто розмовляв з директором і попросив його перейти на газ, тим паче, в нього є така можливість. Директор запевнив, що наразі в облгазі оформляються необхідні документи, відповідно, через місяць-півтора підприємство перейде на газ. В такому разі, думаю, питання про закриття підприємства автоматично зніметься. Але, наголошую, це пообіцяв безпосередньо директор підприємства, сам власник на контакт не йде. 

- Згідно з декларацією, минулого року ви купили сонячну електростанцію потужністю 27кВт, яка обійшлася в 683 400 гривень? Як ви закамулювали такі гроші і навіщо вам станція?

- Як то кажуть: "думай за майбутнє". Що таке сонячна електростанція?  Вона дає можливість самому користуватись нею і частину електроенергії продавати. Кошти, які в мене були і за які я її купив були повністю відображені мною  в декларації.  Це і заробітна плата і  певні зберігання, адже я прийшов міським головою з бізнесу.  Цю сонячну електростанцію я встановив на приватній земельній ділянці, там де і проживаю, згідно з чинним законодавством.

Не думаю, що я був першовідкривачем, але сьогодні як по Україні, так і по Богуславу ставити такі сонячні батареї почали дуже активно. І я раджу усім, хто має можливість поставити, тим паче, що банки дають кредити під цей вид бізнесу.

- Зараз по всій країні піднімаються питання мостів, які знаходяться у вкрай незадовільному або аварійному стані. Скільки їх у Богуславі та в якому вони стані? Принаймні, на стан одного з них нарікають місцеві жителі,  мовляв, його підмиває та руйнує вода.

- На жаль чи на щастя, не в кожному місті стільки мостів, скільки їх у Богуславі. В нас річка Рось ділить Богуслав на дві частини - лівобережну і правобережну. Так сталося, що наш центральний міст, який використовують містяни, жителі району та навіть черкащани, підмило  дощовими водами. Минулого року ми замовляли експертизу в проєктному інституті, який дійшов висновку, що міст потребує ремонту. Цього року ми залучили спеціалізовану організацію «Мостопроєкт», яка наразі виконує проєктно-кошторисні роботи.

За попередніми підрахунками проєктантів, якщо робити кошторис на весь міст, то його ремонт потягне на 30-40 мільйонів гривень. Зрозуміло, що осилити такі кошти ми не можемо, адже зараз це наш бюджет на рік. Тому сьогодні, аби врятувати міст від руйнації, ми замовили проєкт ремонту в'їздної ділянки на міст, тобто, саме там, де його дуже підмило, просіли балки і асфальт практично висить у повітрі.

Зараз робимо проєкт і плануємо оголошувати конкурс на виконання робіт.  Вартість цього проєкту приблизно 3,5-4 мільйони гривень, і  хоча на кінець року в нас таких коштів немає, ми будемо думати, як акумулювати, можливо зняти з деяких інших програм, але, однозначно, міст  треба робити, бо він в аварійному стані.

- Яка ситуація у місті зі спортом? Наскільки відомо з обласного бюджету було виділено кошти, здається 12 мільйонів, на ремонт спортивного комплексу. Місцеві мешканці нарікають на те, що кошти розікрали, натякаючи на причетність до цього депутата облради Віктора Гринчука. Як ви це прокоментуєте?

- Треба було це питання ставити Віктору Васильовичу Гринчуку. Мені відомо, що фізкультурно-оздоровчий комплекс, так званий ФОК, будувався з 1991 року. Але його не встигли добудувати, після чого цей ФОК був майже весь розібраний. Так, в бюджеті були виділені кошти, спочатку на проєкт, який обумовлював реконструкцію. Потім, наскільки я знаю, чи то 12, чи то 15 мільйонів гривень обласна рада планувала виділити з обласного бюджету на його будівництво. І певну частину коштів таки було виділено, але в результаті його ще раз розібрали, познімали панелі, утеплення та останки, а підрядник вивіз це все в невідомому напрямку і сьогодні це будівництво знову зупинилось.

Що там і як, які кошти і де, про це може детально розказати депутат обласної ради Віктор Гринчук, котрий був ініціатором реконструкції  саме  цього ФОК. А загалом в Богуславі, як в жодному з інших районів на Київщині, дуже багато спортзалів на душу населення. Маємо сьогодні 7 спортзалів тільки при школах та училищах. Не думаю, що в якомусь районі є ще більше. Також маємо спортивну школу зі спортзалом. На сьогодні завдяки коштам з обласного та міського бюджетів побудували спортивні майданчики для футболу та баскетболу. Тому впевнений, що в нас є де займатися спортом. Плюс у нас збудований прекрасний, один з найкращих в Україні, льодовий палац.

- До речі,  Богуслав – найменше місто в Україні з власною льодовою ареною. Як вам вдається фінансувати цей об’єкт? Скільки коштів на це йде щорічно? Чи є спонсори, меценати, які допомагають?

- Коли ми почали його будувати, в нас була тристороння угода між Київською обласною адміністрацією, Богуславською міською радою і замовником – МСЛ-Лотерея, які будували арену за свої кошти, а після завершення будівництва протягом 10 років вони його експлуатують і утримують. Від нас вони просили допомогти відремонтувати під’їзні дороги.

У цьому році ми заасфальтували і зробили більш-менш нормальний заїзд. Дуже багато приїздить гостей і з України, і з-за кордону, тому ми повинні навести там лад.  Коли льодова арена буде передана нам на баланс, ми будемо включати в бюджет кошти та утримувати її. 

- Це правда, що свого часу з обласного бюджету було виділено кошти на лінію із сортування сміття, але проєкт затих, лінія не з'явилась, а сміття сортують люди за  "винагороду"?

- Ні, це не правда. У 2018 році  з обласного бюджету було виділено кошти тільки на проєкт сміттєвого полігону та лінію сортування сміття. Де той проєкт - незрозуміло. Нам його обласна рада не передала, відповідно, я його не бачив. Я знаю, що з області виділялися кошти на будівництво полігонів, приміром, Ставище побудували, Рокитне будують, а в нас після виготовлення проєкту все затихло. 

- Поговорімо про лісове господарство. Чи правда що ДП «Богуславський лісгосп» має регулярні проблеми у зв’язку з незаконною передачею земель у приватну власність?

- Відверто кажучи, перший раз чую, щоб державне підприємство, лісгосп мало проблеми з передачею земель.  

- А чи не бентежить вас той факт, що одразу три співробітника лісгоспу стали депутатами від партії "Українська православна асамблея"? Як ця релігійність корелюється із знищенням божого творіння – лісів?

- Хороше запитання… Депутатів обирає громада. Мабуть, професія лісників сьогодні в пошані. А, взагалі, питання лісів, річок і екології - це сьогодні загальнодержавна проблема. Це має бути пріоритетним питанням держави, яке треба вирішувати комплексно. За 28 років ми не звертали уваги на екологію, а тільки користувалися нею і думали, що так буде завжди -  безкоштовно ліси, річки тощо. Ні,так не буде, нам треба зберегти для майбутніх поколінь красиві ліси, річки, гори тощо.

- А яка в ОТГ ведеться робота із незаконною вирубкою лісів? 

- У нас ще діє таке лісове господарство "Агроліс", яке було створено на базі лісосмуг, лісів, що були в межах населених пунктів сіл, які увійшли в громаду. Я просив керівника лісгоспу не проводити  вирубку дерев у цих населених пунктах і місті Богуславі, де знаходяться на балансі їхні ліси. Тому що в мене виникали сумніви з огляду на звернення людей щодо законності вирубки лісів. Відповідно, я запросив директора і попросив надати документи на підставах чого господарство вирізає ті ліси. Зрештою, вони не надали підтверджуючі документи про те, що мають право власності на ці ліси. Так, там є рішення різних сесій, але вони належно не оформлені, відповідно, не мають права їх вирізати.  Поки що документів, які дають право різати дерева на території громади, я не побачив.

- Які, на вашу думку, найбільші проблеми Богуслава?

- Багато є болючих проблем, основне, що турбує мене, як міського голову,  і жителя Богуслава, це повторюсь, міст  через річку Рось. Треба шукати кошти і ремонтувати його.  Друга проблема - це, звісно, річка Рось, яка є окрасою Богуслава так само, як Рокитного, Корсуня, Білої Церкви. Крім того, що річка дає можливість відпочивати, багато міст користується нею, як питною водою. За останні роки я не раз піднімав питання, в тому числі в ЗМІ, про  те, що останнім часом рівень води річки Рось різко знизився. 

- Дійсно, багато міст має одну й ту саму проблему - стан річки Рось. Тому сьогодні хотілося б приділити особливу увагу цьому питанню.  Чи йде нині мова про фінансування програм задля збереження Росі?

- Хто знає річку Рось, той пам’ятає що у 80-90 роки в річці не було карасів, а лише хижі риби, такі як щука, судак та інші. Відомо, якщо масово з’являється карась, то ця річка стає вже озерцем чи болотом, яке масово заростає очеретом. Ми звертались до обласної ради, яка нас підтримала у програмі очищення басейну річки Рось від підтоплення в Богуславі. Програма ця діє до 2020 року, і в ній було закладено 5 мільйонів гривень на очистку. На жаль, перший рік нам було виділено тільки 1 мільйон гривень. Тоді фірма, яка виграла тендер почала розчистку річки та вирізку дерев. Але більше фінансування не було, відповідно, з тих зрізаних корчів почали рости кущі.  Я звертався в комітет водного господарства, аби продовжити програму очистки водосховища, але нас не підтримали і не почули.

Річка Рось - це ж не власність міської громади, а усієї держави, то ж хотілося  б, щоб саме держава звернула на неї увагу. З кожним роком води стає все менше і ще пройде 5 -10 років, і постане питання звідки людям брати питну воду. 

- Як часто відбираєте аналізи річкової води та які їх показники? Який вплив на річку має робота підприємств?

- Наш водоканал постійно відбирає аналізи води, санітарна служба також влітку постійно контролює зони відпочинку на пляжі. Є там порушення та перевищення, але незначні. Одна з причин в тому, що в 90-их роках ми підключили до Росі Умань з майже 100-тисячним населенням. І сьогодні уманчани по суті беруть воду з річки Рось, але її не повертають. Якщо Білоцерківські, Богуславські та  Корсунські очисні споруди знаходяться в межах річки, то відсотків 40 очищеної води  повертається в річку. А те, що качається дуже далеко, не повертається і це є однією з причин нестачі води. В цій ситуації активно треба працювати басейновому управлінню річки Рось в Білій Церкві, контролювати, хто та як бере воду. Адже сьогодні вздовж річки розташовані фабрики, заводи та інші бізнесові структури, які повинні мати дозволи на спецводокористування. Також даються взнаки приватні ставки, кількість яких значно збільшилась.

- Яким чином потрібно першочергово покращувати стан річки Рось?

- На мою думку, якщо є можливість очистити Білоцерківські та Богуславські водосховища - а такі плани були - треба це робити взимку, коли в нас є запаси води, набирати і постійно регулювати кількість її скидів, щоб в піковий період літньої спеки  була вода. Так само треба подбати про розчистку річки від дерев, бо як ми знаємо, дерево вбирає близько 10 літрів води на добу. А скільки їх уздовж усієї річки і не тільки в Богуславі?...  Взагалі, повинна бути відповідна державна політика: приміром, повернутися до програми "питна вода", і вже сьогодні піднімати питання, яку воду будуть пити наші нащадки через вже 5-10 років. Нас чекає дуже сумна перспектива.  

- На вашу думку, як вплине на стан річки Рось  розробка кар’єру по видобутку рутил-ільменітових руд у Володарському районі?

- Так, там хочуть будувати потужний кар’єр, але ми проти того будівництва. Якщо він таки будуватиметься, то нехай шукають воду деінде, тільки не з річки Рось, бо її взагалі не стане. Відносно цього кар’єру ми спілкувалися з міським головою Білої Церкви, який вказав на вражаючі цифри: 68 тисяч кубів води на добу братиме це підприємство, якщо запуститься. Це при тому, що Біла Церква разом з містом Умань бере 40-48 кубів.

Тобто, така кількість використання води підприємством несе загрозу того, що нижче по течії Росі можуть фактично залишитися самі озерця.  Ми не можемо цього допустити, адже і без цього води дуже мало, отже, треба шукати альтернативу. Сьогодні в світі є нові технології, тож нехай в  компанії по видобутку руд  думають над варіантами.  Можливо, хай за власний кошт тягнуть водопровід з Дніпра, якщо там дадуть дозвіл.  

- Чи виявляєте ви незаконні врізки та скиди нечистот, як от, наприклад, у Білій Церкві?

- Сьогодні є велика проблема, за нашими підрахунками приблизно 30 відсотків води що поставляє водоканал  - розкрадають. Рейди по річці аби виявити незаконні врізки ми робили, зізнаюсь, давно, коли я тільки-но став міським головою. Ми дійсно знайшли людей, які свої туалети зливали в річку. Звісно, їх було оштрафовано, але це мінімальний штраф у 370 гривень. Зараз, слава Богу, люди коли щось подібне бачать, одразу дзвонять чи пишуть пости в інтернеті, відповідно, можна швидше зорієнтуватись і відразу реагувати.  Зокрема, раніше були проблеми із нашою суконною фабрикою, яка скидала в річку відходи із забарвлювачами. Але останні декілька років вищевказана фабрика перейшла на нові технології і таких скарг немає.

- Хто з депутатів обласної ради від Богуславщини активно займається питаннями екології?

- Ніхто. В нас аж три депутати в обласній раді, але по річці Рось активності їх немає взагалі. Ми звертались до голови обласної ради, коли нею  ще була Ганна Старикова. Просили допомоги, а саме ті недоотримані 4 мільйони, що були закладені в бюджеті на програму очищення басейну річки Рось. Натомість отримали відповіді: мовляв, переглянемо. Так воно переглядається і до сьогодні.  Коли розподіл коштів буде вирішуватися на низах в громадах, тоді ми самі зможемо вирішувати, куди та на що будемо їх витрачати. А так зрозуміло, якщо в нас бюджет невеличкий, ми їдемо і просимо допомоги. Що примітно, завжди більше коштів лягає на Вишгородськиий, Броварський, Бориспільський райони і потім залишки отримує Богуславський, Таращанський, Рокитнянський райони. Питання - чому?

- Чи правда що Богуславську ОТГ з невідомих причин вважають не самодостатньою?

- Сьогодні в нас дійсно цікава ситуація. Нам прийшли роз’яснення: мовляв, ті громади по Київській області, які були створені напередодні виборів 30 червня, є недієздатними. В проекті бюджету, який попередньо поданий у Верховну Раду, нас та інших вищевказаних громад  навіть немає в плані фінансування. Мотивують це тим, що громади створені не згідно перспективного плану та є недієздатними. Це - неправда. Наша Богуславська громада створена згідно з перспективним планом і є дієздатною, про що є всі висновки КОДА.

Тому зараз ми готуємо листи і плануємо звернутись до прем’єр-міністра України, голови Верховної ради і Президента, для роз’яснення, чому нас не включили в бюджет, як дієву громаду. Цікаво, хто прийняв таке рішення? Це при тому, що рішення про створення громади ми прийняли  одні з перших в області, але, на жаль, були певні спротиви з боку обласної ради та КОДА, які затягували процес. Ми рік воювали і  тільки, коли в останній момент влада зрозуміла, що втрачає позиції, наші документи передали в ЦВК. Хоча ці документи в обласній адміністрації лежали півтора року.

Розмову вела Надія Савчук, "Моя Київщина"