Голова Київської ОДА Василь Володін: Маючи додаткові стимули, нам вдасться залучити серйозні інвестиції

Василь Володін, голова Київської ОДА

Про здобутки влади у столичному регіоні – освіту, медицину, ситуацію в інфраструктурі, а також багато інших тем «Моя Київщина» поспілкувалася з очільником області Василем Володіним.

- Зазвичай наприкінці року представники влади та держслужбовці підводять підсумки роботи. Розкажіть про основні здобутки на Київщині за цей період.

- Насправді здобутків є багато, але для цієї теми треба окреме інтерв’ю. Пропоную зосередитися на найголовніших питаннях. За весь період мого перебування на посаді, в країні було впроваджено карантин і нам довелось стримувати виклик пандемії. Ми досить успішно з цим справляємося протягом майже двох років. Приміром, у нас ніколи не бувало критичних моментів, коли зайняті 100% ліжко-місць. Максимальна завантаженість ліжко-місць була 80%, а це означає, що ми вчасно і належно підготувалися до боротьби з пандемією.

Другим досягненням є звісно інфраструктура. Я думаю, що кожен мешканець Київщини може побачити та проїхатися дорогами, які ми будуємо. Тільки цього року було капітально відремонтовано та реконструйовано 82 км доріг. Це практично нові та якісні дороги. Зараз люди навіть скаржаться, що треба ставити якісь обмежувачі швидкості, адже по новій дорозі зазвичай водії збільшують швидкість в рази.

Також, на мою думку, є досить гарний прорив в освіті. Ми є областю, яка лідирує в Україні по кількості створених нових закладів для навчання. Так як населення в області збільшується, будується нове житло, ми зобов’язанні та працюємо над тим, щоб створювати комунальні та приватні заклади освіти. Також я хотів би зосередитися на інвестиціях. У той час, коли в усьому світі економічна криза, і інвестори, особливо зарубіжні йдуть з інших країн, у нас в області вони залишаються. Можна сказати більше – приходять нові інвестори, а вже існуючі додатково вкладають кошти та розвивають свій бізнес.

Я вважаю позитивним кроком те, що Верховна Рада нещодавно прийняла у першому читанні законопроект, який передбачає низку фіскальних стимулів для інвесторів в індустріальні парки. На Київщині зараз налічується 10 індустріальних парків, а це найбільша їх кількість в Україні. Маючи додаткові фіскальні стимули ми очікуємо, що нам вдасться залучити на Київщину серйозні інвестиції. А це перш за все нові робочі місця, податки, розвиток соціальної сфери тощо. За цей рік нових зареєстрованих підприємств у нас 1,5 тис., а що стосується іноземних інвесторів, то їх мінімум 10. Це, або нові інвестори, або ті, які додатково побудували нові потужності, заводи, логістичні комплекси, тобто ті, що вкладають кошти в розвиток нашої області.

- Які найбільші проблеми столичного регіону можете виокремити? Як їх вирішує влада?

- Як у будь-якого пристоличного регіону ці проблеми перш за все пов’язані з тим, що багато мешканців працюють в столиці, де сплачують податки, але в той же час користуються інфраструктурою в області. З цим пов’язана ціла низка інших проблем, зокрема мова йде про транспорт. Наприклад, коли мешканці пристоличного регіону їдуть до Києва на роботу, а на в’їздах до столиці доводиться дуже довго стояти. Також працюємо та вирішуємо таке важливе питання, як екологія, борючись із стихійними сміттєзвалищами та обмілінням річок. Тобто є низка проблем та завдань, які треба вирішити, але моє враження, що ми досить непогано з цим справляємося.

- Чому гальмується процес будівництва Великої Київської об’їзної дороги та коли воно розпочнеться? Які завдання КОДА щодо цього об’єкта?

- Зараз цей проект в активній стадії розвитку. Буквально декілька днів тому вже було оголошено тендер на залучення підрядника, який і буде її будувати Київську обхідну дорогу.

На сьогодні ми вже маємо конкретний результат: була розроблена проектна документація, яка пройшла відповідну експертизу і було оголошено конкурс на підрядника. Це стосується першого відрізку у 18 км, що з’єднає Варшавську та Житомирську дороги. Це буде масштабне будівництво, орієнтовна вартість якого становить близько 5 млрд. гривень.

Наступним у планах є відрізок, який сполучатиме Житомирську та Одеську траси. На сьогоднішній вже на завершальному етапі підготовка проектно-кошторисної документації. Крок за кроком ми рухаємося в цьому напрямку і я впевнений, що він матиме успіх. Ця дорога матиме величезне значення для Київської області і для столиці також, адже по-перше, ми розвантажимо її трафік, що покращить екологічне питання. По-друге, для нас це розвиток та будівництво інфраструктури. Ми розуміємо, що це нові готелі, нові заклади харчування, які будуть будуватися, також це нові інвестиції та нові робочі місця. Скажу більше, днями я підписав 3 розпорядження про надання дозволу з питань земельних ділянок, на розроблення відповідних проектів із землеустрою, пов’язаних з будівництвом цієї дороги.

- Чи будуть примусово забиратися земельні ділянки, на яких планується будівництво Київської обхідної дороги?

- Так, законом та Конституцією передбачена така процедура, тому що для суспільних потреб у держави є право на примусове вилучення з відповідною компенсацією. У законі прописано чітко, як це буде відбуватися. З цього приводу зараз майже немає дискусій, тому, так, деякі ділянки приватної власності будуть вилучатися, але у законному порядку,  згідно з законодавства та встановленою процедурою.

- Як борються з COVID-19 на Київщині? Розкажіть про вакцинальну кампанію, зокрема скільки налічується центрів масової вакцинації ?

- Я вважаю, що ми гарно підготувалися до вакцинальної кампанії. Наразі у нас створено 205 пунктів щеплення, 34 центри масової вакцинації. Усі вони працюють. Ми їх перевели до робочого графіку 7 днів на тиждень і це дало результати. На сьогодні в Київській області введено більш ніж 1 млн. 550 доз. Відтак у нас більше 51 % дорослого населення вже щеплено. Це є другим результатом в Україні після столиці.

- Як просувається питання створення столичної агломерації?

- На мою думку агломерація однозначно потрібна і я можу дуже довго про це розповідати. Люди, які сплачують податки в столиці і користуються інфраструктурою в області – це питання, яке потрібно глобально вирішувати.

Приміром, у Києві немає сміттєзвалища, тому все везеться до області. Або коли постає питання, чи мають право мешканці області користуватися пільгами у комунальному транспорті столиці. Тобто, ми дуже тісно пов’язані в багатьох питаннях. Тому саме питання агломерації точно потрібно рухати далі. На сьогодні є відповідний законопроект, зареєстрований в парламенті, який зараз  обговорюється на рівні громадських організацій, відповідних асоціацій громад. Сподіваємось, що це буде прийнято вже як закон, що дасть нам змогу вирішувати цілу низку проблем спільно зі столицею.

- На Вашу думку, смт. Коцюбинське має приєднатися до Києва?

- Я думаю, що відповідь на це питання дав парламент і народні депутати. Рік тому було прийнято повністю адміністративно-територіальний устрій країни. Також було визначено, які громади входять до яких районів і до яких областей. Народні депутати, а перед цим Уряд подав відповідний проект постанови і було прийняте рішення, що Коцюбинське – це є Київська область. А для мене, як для керівника місцевого органу виконавчої влади, це є аксіомою. Я вважаю будь-яку дискусію з приводу неї на сьогоднішній день необґрунтованою. Коцюбинське – це Київська область.

- Навіщо області кредити на будівництво доріг?

- Все побудувати одночасно неможливо, адже для цього потрібен ресурс. Дякуючи програмі Президента України “Велике будівництво” ми дійсно масштабними темпами будуємо дороги і соціальну інфраструктуру, але є обмеження в коштах. Звісно, люди хочуть, щоб все було побудовано сьогодні, і коли ми говоримо, що треба почекати рік чи два, їх це не влаштовує. Кредити, якщо вони взяті на вигідних умовах, це дуже правильний інструмент, завдяки якому ми можемо зробити більше. Скажу чому це вигідно. Навіть якщо ми маємо розумну адекватну відсоткову ставку, ми знаємо, що кожен рік є інфляція, через яку необхідно переглядати проектно-кошторисну документацію. Якщо ми маємо відсоткову ставку банку, яка нижче ніж рівень інфляції, я вважаю, що саме такі кредити є сенс брати і потрібно брати. Тому ми це можемо зробити сьогодні і люди цим можуть користуватися вже сьогодні.

- Які об’єкти «Великого будівництва» здадуть у 2022 році?

- У 2022 році у нас запланований низеп більш масштабних об’єктів. Є позиція, в тому числі і Офісу Президента, що ми з кожним роком вдосконалюватимемо програму «Велике будівництво». Якщо спочатку ми змушені були брати певні недобуди, виправляти їх та підтягувати самі критичні моменти, то сьогодні у першу чергу зроблений наголос на масштабності та інклюзивності цих об’єктів. Тобто щоб вони відповідали повністю усім вимогам і ними могли користуватися люди з обмеженими можливостями. Ми будуємо садочок чи школу таким чином, щоб дітям хотілося туди приходити. Наступного року у нас заплановано 16 таких об’єктів, які будуть у програмі «Велике будівництво». Але, ми цими об’єктами не обмежуємося. Звичайно, є й ті об’єкти, які не входять у програму і не є масштабними, а саме термомодернізація шкіл, яку також треба робити. Таких об’єктів у нас буде не менше 20-ти.

- Яка ситуація із забезпечення транспортом навчальних закладів області?

- Я можу констатувати, що школи у нас практично повністю забезпечені власним транспортом. На кінець минулого року ми вже вийшли практично на 100% показник. Протягом цього року, у зв’язку з децентралізацією і реформою сфери освіти, у нас відбувалася певна оптимізація шкіл, тобто були створені нові опорні школи. Відповідно збільшується кількість дітей, які потребують підвозу. У минулому році ми за рахунок державної субвенції у співфінансуванні із областю передали у громади 37 автобусів. Цього року, буквально 2 тижні тому, ми передали ще 23 автобуси у громади до опорних шкіл. Ми обираємо ті школи, які найбільше цього потребують. І в наступному році точно працюватиме ця програма, якою передбачено придбання нових шкільних автобусів на суму у понад  50 млн. гривень.

- Які іноземні компанії можуть зайти в столичний регіон найближчим часом?

- Я часто проводжу зустрічі із посольствами іноземних країн відносно співпраці. Ми із задоволенням чекаємо усіх іноземних інвесторів з будь-якої країни. Зараз у нас більш тісніше налагоджується співпраця із Казахстаном. Також відомо, що турецька компанія по виробництву безпілотників «Bayraktar» заходитиме в Київську область. Також є ще ціла низка іноземних компаній, з якими вже є попередні домовленості.

Тонкість в тому, що вони мають прийняти ще на своїх наглядових радах остаточні рішення про інвестування. Але, попередньої роботи вже зроблено дуже багато. Я очікую прихід іноземних інвесторів як в цьому році, так і ще більше в наступному.

- Які регіональні галузеві програми реалізовано в Київській області?

- Освіта для мене є пріоритетним питанням, навіть пріоритетнішим ніж медицина, адже освіта – це наше майбутнє. Я вважаю, якщо держава по областях приділяє увагу освіті і вихованню нового покоління, яке може жити і навчатися за європейськими принципами, сповідувати ці європейські принципи і мати вже нові підходи, тоді ми точно будемо мати зовсім інше майбутнє ніж те, яке маємо сьогодні.

Наразі ми забезпечуємо заклади мультимедійними установками, зокрема 231 школи отримали ноутбуки для вчителів завдяки спільній програмі Міністерства освіти із Міністерством цифрової трансформації, яка дуже успішно була реалізована в Київській області. Також не менш важливим є питання якісного дитячого харчування. Є відповідна програма Першої леді нашої країни, яка приділяє цьому дуже велику увагу, а саме займається забезпеченням в усіх школах якісного дитячого харчування. Перш за все діти повинні хотіти йти до школи, діти повинні хотіти навчатись і смачно харчуватись.

Якщо говорити про охорону здоров’я, то тут також було зроблено цілу низку заходів. Насамперед в області було побудовано 12 приймальних відділень, і це не просто якісно відремонтовані чи побудовані приміщення, а це приймальні відділення, які повністю укомплектовані сучасним обладнанням: комп’ютерними томографами, рентген-апаратами, УЗД-апаратами. Приємно, коли людина приходить і відчуває себе саме людиною в цьому приймальному відділенні. Якщо ми хочемо менше користуватися медициною, нам треба розвивати спорт. Власне, тому у нас є спортивна програма за якою ми будуємо спортивні майданчики, активні парки. Наступного року за програмою “Великого будівництва” заплановано 29 об’єктів, які мають бути реконструйовані і капітально відремонтовані, серед них 2 спортивні інтернати і 6 ДЮСШ. Що стосується великих об’єктів, то ми завершили будівництво Академії спорту в Бучі, і днями завершуємо фізкультурно-оздоровчій  комплекс у Миронівці. Хочу відмітити, що наступного року буде масштабна розбудова спортивної інфраструктури.

- Повертаючись до питання медицини розкажіть, яким буде новий розподіл госпітальних округів Київської області?

- У нас згідно з законодавством, є Київська область – це один госпітальний округ. В нас є лікарні, які зараз передані до ОТГ, амбулаторії, а також третинна ланка така, як Київська обласна клінічна лікарня. До слова, тільки в цьому році ми завершили будівництво 11 амбулаторій. Наступного року запланована реконструкція Київської обласної клінічної лікарні і Київської обласної дитячої лікарні. Це буде робити область за рахунок інфраструктурної субвенції з державного бюджету. Плани дуже грандіозні, є чим пишатися, але, ще багато чого попереду.

- Чи допомагає співпраця з Мінрегіоном і його очільником Олексієм Чернишовим?

- Однозначно, тому що Міністерство розвитку громад та територій – це те міністерство, яке займається регіональним розвитком, це те міністерство, де ми захищаємо наші проекти і претендуємо на Державний фонд регіонального розвитку. Також міністерство займається програмою відновлення України, яка потрібна там, де проживають переселенці. Ми співпрацюємо дуже тісно із Міністерством розвитку громад та територій.

- Чи відома вам скандальна ситуація у Білій Церкві, де 5 поверх Білоцерківської районної лікарні, який слугував гінекологічним відділенням було передано приватному бізнесу в оренду?

- Я знаю про цю ситуацію. Це питання стосується власників лікарні – Маловільшанської територіальної громади. Якщо громада, яка є власником, утримує цю лікарню та дивиться скільки їй потрібно площі, наскільки ця лікарня зайнята, наскільки ефективно використовується, то саме вони мають приймати рішення. Можливо вони завтра ще один поверх віддадуть в оренду, якщо ця лікарня не буде використовуватись. Ми з вами розуміємо, що в таких будівлях є питання опалення, утримання тощо. Я не знаю чи той орендар сплачує кошти чи ні, це вже питання до власника цієї лікарні. Якщо люди, які обрали голову громади вважають, що ця будівля використовується неефективно, мають право задати питання очільнику громади: «Чому він не стягує орендну плату або ж чому наше майно використовується неефективно?». Дуже добре, що ви, як журналісти, звертаєте увагу на це питання, але я думаю, що тут і люди мають зреагувати. Якщо люди запитають і дійсно буде встановлений такий факт, вони мають право порушувати питання і про можливе відкликання цього голови громади. Якщо б це був мій об’єкт, який саме мені підпорядкований, тоді це моя відповідальність. Але цей об’єкт, власником якої є громада і відповідна рада, це є її завданням.

- Наостанок, що можете сказати громадськості в останні дні року?

- Я хочу побажати, щоб від нас нарешті пішла епідемія. Я розумію, що кожного разу, коли вводяться обмежувальні заходи, людям складно на це нормально реагувати. Але, насправді ми маємо позитивну статистику, коли нам вдається стримувати та не заповнювати лікарні. Я думаю, що власне результати дають про себе говорити, що це вимушений крок і ми всі змушені йти на якісь непопулярні речі. Тому треба більше оптимізму. Хочу побажати, щоб люди були впевнені у своєму майбутньому. Це дуже важливо, коли людина зранку прокидається і знає чим вона хоче займатися, знає куди хоче йти і впевнена в тому, що робить це правильно і має майбутнє. Звичайно я бажаю всім здоров’я та відчуття щастя! З наступаючим Новим роком!