#

Керівник Центрального міжрегіонального управління Мінюсту Кирило Міненко: Їздити за довідками по кілька десятків кілометрів не треба

13.11.2020 08:00
Керівник Центрального міжрегіонального управління Мінюсту Кирило Міненко: Їздити за довідками по кілька десятків кілометрів не треба
Кирило Міненко

«Моя Київщина» поспілкувалася з керівником Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Кирилом Міненком та поцікавилась основними аспектами роботи структури. Про те, чим займається орган, як вплине на його роботу реформа системи та нове районування Київської області, читайте в матеріалі  

- Розкажіть, чим займається Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції, і яка роль цієї структури для жителів Київщини?

- Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції – це структурний підрозділ Мін’юсту, до нашого складу входить місто Київ, Київщина та Черкащина. До створення Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції існували три регіональні органи: в місті Києві, Київській та Черкаській областях. А отже, й три різні центри керування, очолювані різними людьми, які генерували різну практику. І так - у кожному з 27 регіонів України. Зміна структури обумовлена приходом до Міністерства юстиції нової команди, а обґрунтована потребою оптимізації та зведення практики до одного знаменника. Тепер кількість структурних підрозділів укрупнено до 8. Вісьмом керівникам міжрегіональних управлінь легше спілкуватися, радитися, знаходити компроміси. 

А щодо безпосередньої роботи з людьми, то кожен громадянин стикається з нашою роботою у відділах ДРАЦС (державної реєстрації актів цивільного стану), коли бажає зареєструвати шлюб, народження малюка; з державними виконавцями, коли потрібно виконати рішення суду чи все-таки сплатити борг; з нотаріусами, коли потрібно посвідчити правочини. Укрупнення управлінь ніяким чином не відобразилось на доступності громадян до наших підрозділів та до безпосередніх послуг. 

- Уже довгий час триває реформування системи юстиції. Які його переваги й недоліки, та чи вплинула реформа на якість надання послуг для громадян?

Регіональні відділи державної реєстрації актів цивільного стану (ДРАЦС), відділи державної виконавчої служби й державні нотаріальні контори залишилися на місцях. Зрештою, незмінними залишилися територіальні округи, адже нотаріуси можуть діяти виключно в межах певного округу.

Фактично це три основні напрями, за якими ми надаємо сервіс і де відбувається наша співпраця з громадянами: нотаріальні послуги, державна реєстрація і державна виконавча служба. Тому жителі області особливо не відчули процесу переформатування. Навпаки, зменшилася кількість контролювальних елементів, а замість начальників регіональних відділень і начальників управлінь діє один керівник, який і відповідає за роботу. Зрозуміло, якщо він у Києві, Київській і Черкаській областях один, то підхід до формування політики в тій чи іншій галузі також буде єдиним.

- Як вплине на роботу органу новий адміністративно-територіальний поділ області? Чи зміниться щось у структурі Управління?

- Звісно, питання якісних доступних послуг дуже важливі. Проте ситуацій, що за довідками доведеться їздити по кілька десятків кілометрів точно не буде. Це міф. І міф, що за ними треба буде їхати в районний центр – це повна нісенітниця. Йдеться про те, щоб всі послуги надавалися в громаді. Тим паче, ми рухаємось в напрямку цифровізації послуг. Наприклад, послуги ДРАЦС можна отримати онлайн, а паперовий документ забрати у зручний час за попереднім записом. 

У зв’язку з реформою адміністративно-територіального устрою України – створенням нових об’єднаних територіальних громад – Мін’юст планує дещо змінити механізм переведення до нових ОТГ державних реєстраторів та спростити порядок їх працевлаштування. Зокрема, йде мова про те, щоб відмовитися від необхідності проведення спеціальної перевірки у разі такого переведення. Разом із цим, адміністративно-територіальна реформа призвела до виникнення дефіциту кадрів у сфері держреєстрації: створюються нові ОТГ – отже, виникає потреба у нових кваліфікованих фахівцях для цих громад.

Головною ж причиною кадрового «голоду» у сфері державної реєстрації більшою мірою стало поширення пандемії Covid-19 в Україні та світі, оскільки через карантинні обмеження Мін’юст не проводив тестування для реєстраторів протягом останніх 7 місяців. З цієї ж причини не могли скласти кваліфікаційний іспит і майбутні нотаріуси.

Наразі проведення відповідного іспиту і тестування для Департаменту нотаріату та державної реєстрації Міністерства юстиції є одним із пріоритетних завдань. Вже найближчим часом іспити будуть проведені, вони вже заплановані. Ці заходи будуть організовані з дотриманням соціальної дистанції і всіх протиепідемічних правил.

- Яка роль юстиції у стягненні аліментів? Скільки наразі боржників у Київській області? 

- Одним із основних напрямів роботи юстиції є забезпечення примусового виконання рішень, зокрема і щодо стягнення аліментів. Хочу зауважити, що якщо батьки добровільно сплачують аліменти, то справа до державних виконавців і не надходить. 

На виконанні у органах ДВС Київщини перебуває 30422 рішень суду про стягнення аліментів. Державні виконавці Київської області вже стягнули майже 253 мільйони гривень аліментів на користь 23 тисяч дітей. 

Тож зауважте, що аліменти можуть стягуватись за рішенням суду добровільно чи примусово. В першому випадку стягувач надсилає виконавчий документ разом із заявою підприємству, установі, організації, фізичній особі-підприємцю, які виплачують боржнику заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи для щомісячного відрахування аліментних платежів.  

У разі ж якщо боржник відмовляється виконувати рішення суду та сплачувати аліменти добровільно, то їх примусове стягнення на підставі виконавчих документів здійснюють органи державної виконавчої служби.

Тож саме на державних виконавців покладається обов’язок забезпечити своєчасне, повне і неупереджене виконання рішення суду. 
Для цього державний виконавець підраховує розмір заборгованості зі сплати аліментів, повідомляє про нього стягувача та боржника. Якщо боржник ухиляється від виконання рішення та має заборгованість, виконавець застосовує до нього санкції та обмеження встановлені законом. У разі відсутності відомостей про місце перебування боржника, за поданням виконавця судом виноситься ухвала про розшук боржника. 

Так, у випадку, коли розмір заборгованості перевищує суму платежів за три місяці, виконавець звертає стягнення на належне боржнику майно. 

Якщо ж заборгованість боржника перевищує суму за 4 місяці, включаються більш жорсткі засоби впливу, передбачені Законом, зокрема, виносить постанови:

- про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України;

- про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві управління транспортними засобами;

- про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною і охолощену зброєю;

- про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання.

​Не менш дієвим є запровадження фінансових санкцій, передбачено штраф за несплату аліментів залежно від суми заборгованості:

​• понад 1 рік – +20%

​• понад 2 роки – +30%

​• понад 3 роки – +50%

​Стягнуті суми штрафу перераховуються стягувачу.

Якщо ж боржник не працює, у нього відсутнє належне йому майно, застосовані санкції не діють, то відносно таких осіб виконавцями складаються протоколи про притягнення до адміністративної відповідальності у вигляді суспільно корисних робіт, які надсилаються до суду.

Щодо притягнення злісних неплатників аліментів до кримінальної відповідальності, то звертаємо увагу, що виключно стягувачі наділені правом звернутись до правоохоронних органів із заявою про порушення відносно боржника кримінального провадження за ухилення від сплати аліментів на утримання дітей, оскільки відповідно до 477 Кримінального процесуального кодексу України провадження може бути розпочато лише на підставі заяви потерпілого.

Також, звертаю увагу, що законодавством не встановлено можливості виконавцям встановлювати, розшукувати неофіційні доходи боржника.

- Як ви боретеся з чорними реєстраторами та нотаріусами? 

- Перше й одне з головних завдань для команди Мін’юсту було знищення «чорного нотаріату» та подолання рейдерства в найкоротший строк. І в результаті прийняття низки нормативно-правових актів, здійснення кадрових змін та введення нових механізмів захисту прав і законних інтересів власників нерухомості і бізнесу можна впевнено сказати, що системне рейдерство в Україні подолано. 

За підтримки проєкту ЄС незалежними експертами було проведено аудит усіх державних реєстрів. Це дозволило встановити напрями подальшої роботи для оновлення реєстрів та запровадження автоматизованої взаємодії між ними. 

Встановлено додатковий захист нотаріально засвідчених документів, на підставі яких проводиться державна реєстрація, шляхом викладення їх на спеціальних бланках нотаріальних документів. 

Також було покладено обов’язок на реєстраторів визначати обсяг цивільної дієздатності фізичних осіб і цивільної правоздатності та дієздатності юридичних осіб, а також перевіряти повноваження представника фізичної або юридичної особи щодо вчинення дій, направлених на набуття, зміну чи припинення речових прав, обтяжень таких прав у разі реєстрації прав не в результаті вчинення нотаріальної дії.

Одним із головних досягнень у напрямку захисту права власності громадян від несанкціонованих проникнень також стало введення багатофакторної аутентифікації при роботі реєстратора з державними реєстрами. Доступ до реєстру відтепер надається не лише за електронним підписом, але й шляхом підтвердження операції через Google-ідентифікацію. Реєстратори також повинні підтверджувати свою особу за допомогою паспорта та електронного ключа.

Від реєстру вже відключено реєстраторів, які згідно із статистикою, здійснювали 95% рейдерских захоплень. Таким реєстраторам анульовують доступ до держреєстрів довічно.

Після прийняття парламентом закону №1062-1, акредитовані суб’єкти – комунальні підприємства, які працювали і здійснювали реєстраційні дії втратили свої повноваження. Наразі це можуть здійснювати тільки нотаріуси та держані реєстратори органів місцевого самоврядування. Після прийняття цього закону значно поменшали випадки вчинення незаконних реєстраційних дій, оскільки кількість поданих скарг від громадян зменшилась.

З метою ще більш дієвого та швидкого реагування на випадки порушення прав і законних інтересів власників нерухомості і бізнесу ще на початку 2020 року в Міністерстві юстиції України відбувся такий собі ребрединг: змінилася назва «антирейдерської» комісії (тепер це Колегія з розгляду скарг у сфері державної реєстрації), повністю оновився її склад і нормативно-правова основа діяльності, а також кардинально змінилися підходи до розгляду скарг. Коли йдеться про зухвалі порушення в сфері державної реєстрації бізнесу, на них Мін’юст, як правило, реагує в порядку одноособового розгляду скарг. Це новий інструмент захисту майнових і корпоративних прав, який дозволяє оперативно і ефективно відреагувати на очевидні, грубі порушення і скасувати незаконні реєстраційні дії.

Також, громадяни можуть подати скаргу на рішення (крім рішення про державну реєстрацію прав та рішення, згідно з яким проведено реєстраційну дію), дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб’єктів державної реєстрації, які здійснюють свою діяльність у межах своїх регіонів, зокрема до Колегії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) за адресою: м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, 15 (10 поверх). 

Для максимально швидкого реагування на випадки порушення прав громадян у сфері державної реєстрації нами було запущено гарячу телефонну лінію за номером (044) 521-95-31, де можна отримати інформацію щодо стану розгляду скарги поданої до Колегії. Громадяни можуть також скористатися viber-оповіщенням за номером +380 66 693 45 43 або задати питання через телеграм-бот у сфері державної реєстрації. 

- Хто винен у рейдерському захопленні СВК «Новосельцький», та чи позбавлений реєстратор права на ведення діяльності?

- По суті скарги СВК «НОВОСЕЛИЦЬКИЙ» Центральним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Київ) не розглядалися. Окрім того, наказом Міністерства юстиції України від 30.09.2019 державному реєстратору Товкайло У. В. анульовано доступ до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань. Тобто, ще до звернення СВК «НОВОСЕЛИЦЬКИЙ» зі скаргами до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), державний реєстратор вже була позбавлена доступу до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

- Які нові проєкти Ви запроваджуєте наразі?

- Ми розпочали діалог з юридичними фірмами, адже саме вони зачасту є представниками як громадян, так і бізнесу. Перша зустріч щодо державної реєстрації бізнесу та нерухомості вже відбулась. Ми розповідаємо про процедурні моменти і отримуємо фітбек у вигляді пропозицій щодо удосконалення роботи надалі. 

Також на рівні нотаріусів Києва налагодили взаємодію з БТІ. Через портал адміністративних послуг нотаріуси столиці можуть формувати електронні  запити на дані БТІ, які були внесені до 2013 року. Чим це корисно для громадян? Більше не потрібно відвідувати кілька установ, збирати додаткові довідки для того, щоб отримати одну послугу. Варто просто звернутись до нотаріуса. Важливо, що таким чином забезпечується достовірність та повний захист інформації, адже фіксується весь трафік даних через функціонування електронного кабінету. Надалі працюємо над тим, щоб розширити географію послуги і на жителів Київщини. 

- Чим займалася структура у виборчий період? Яка її роль? 

- Міністерством юстиції здійснюється державна реєстрація політичних партій, а структурні утворення політичних партій (обласні, міські, районні організації та інші структурні утворення, передбачені статутом політичної партії) реєструють міжрегіональні управління Мін’юсту, зокрема і ЦМУ МЮ. 

З метою забезпечення належного виборчого процесу Міністерство юстиції постійно комунікує і співпрацює із Центральною виборчою комісією. Надає ЦВК відомості щодо зареєстрованих політичних партій та їхніх структурних утворень. Для забезпечення належного висування та реєстрації кандидатів на місцевих виборах Мін’юст інформує ЦВК та відповідні територіальні виборчі комісії про зареєстровані місцеві (обласні, районні, міські, районні у містах) організації партій та їх структурні утворення у межах відповідних регіонів України за 35 днів до дня голосування. У день виборів відділи державної виконавчої служби теж працювали та були готові оперативно реагувати на рішення суду. 

Читати "Моя Київщина" у Telegram
Юлія Стрільник
журналістка