Київщина пам’ятає: два роки тому Андрій Баляба з Бучі загинув на Харківщині

На честь Андрія Баляби перейменували вулицю у Бучі

Боєць батальйону оперативного призначення НГУ імені  Героя України генерал-майора Сергія Кульчицького Андрій Баляба (позивний «Буча») загинув рівно два роки тому, 30 березня 2022 року, під Ізюмом Харківської області
Народився Андрій 4 травня 1982 року у місті Луганську, а ще 2002 року разом із родиною переїхав у місто Бучу на Київщині. Добровольцем у складі батальйону «Донбас» брав участь в АТО з самого початку бойових дій, бо вважав, що повинен захищати рідну землю. Разом з побратимами звільняв Лисичанськ, Попасну, Краматорськ, брав участь у боях за Широкино та Маріуполь, пройшов Іловайський котел. Періодично їздив на ротації у Маріуполь, і там 14 лютого 2015 року доля звела його із майбутньою дружиною Мариною. Освідчившись коханій, чоловік запропонував їй обручку з кільця… від пляшки «Кока-Коли».
Згодом, 2016 року Андрій заключив контракт з Національною Гвардією України та став бійцем  батальйону оперативного призначення імені Героя України генерал-майора Сергія Кульчицького. Військова справа стала його професією, ніколи навіть думки не мав піти з війська та стати цивільним. Андрій та Марина одружилися, а перед весіллям чоловік сказав нареченій: «Пробач, але хлопці на першому місці. Так буде доти, доки ми не закінчимо війну». Родина проживала у Бучі, а за два роки народився первісток – Назар. Андрій дуже шкодував, що рідко буває удома та не бачить, як зростає син, тому просив дружину надсилати йому багато фото і відео сина.
Коли почалося повномасштабне вторгнення, Андрій саме перебував на черговій ротації на Донбасі. Він дуже хвилювався за своїх рідних, просив дружину виїхати та берегти сина, але лише за місяць – у березні – Марина з сином змогла евакуюватися з тоді ще окупованої Бучі. Вона повідомила чоловікові, а він дуже зрадів, казав, що навіть більше, ніж тоді, коли син народився.
30 березня вранці Андрій привітав дружину з днем народження. Потім захисник повіз боєприпаси на позиції під місто Ізюм на автомобілі, який змогла придбати та передати йому дружина. Завантажений автомобіль потрапив під артилерійський обстріл. Андрій загинув миттєво: осколки ворожих снарядів влучили йому у легеню і серце. Йому було 39 років.
Дружина Марина розповідає, що Андрій дуже хотів, щоб війна закінчилася, хотів повернутися додому, до дружини та сина, до батька:

«Він був одним з найкращих. Саме тим, хто повинен піднімати Україну, народжувати нові покоління справжніх українок і українців. І хоч він російськомовний, але був дуже думаючою, виваженою людиною. Зараз Назар не знає, що тато більше не з нами. Для нього тато на ротації, колись приїде…
Коханий найбільше хотів, щоб Назарчик жив у вільній країні, де не буде росіян».

12 квітня 2023 року Бучанська міська рада прийняла рішення про перейменування скверу на розі вулиць Михайловського та Сілезької на честь воїна Андрія Баляби.
29 березня 2024 року у Бучі по вул. Сілезька 1-А, на стіні будинку, де мешкав полеглий захисник Андрій Баляба, відбулося встановлення та освячення пам’ятної меморіальної дошки на його честь.

Колись як вивчить літери хлоп’я,
То прочитає надпис біля дому.
А зараз тато, що поліг в боях,
З портрета посміхається малому...
Вічна і вдячна пам’ять воїну Андрію. Щирі співчуття родині, близьким та друзям.