КЗ КОР « Київський обласний археологічний музей», Трипільський етно- історичний коплекс: Ми відроджуємо культурно- історичну спадщину

Київський обласний археологічний музей працює над відродженням історичної спадщини

«Моя Київщина» продовжує огляд музеїв області. На черзі –  музеї Трипілля



Довідка:

Основні музеї у Трипіллі

Київський обласний археологічний музей – це головний державний заклад регіону, де зберігаються понад 34 тисячі експонатів. Він  розташований у серці історичної частини Трипілля, де орієнтовно одну тисячу років тому був заснований давньоруський Треполь , є важливим науково-просвітницьким і науково-дослідницьким закладом. Музей, що офіційно відкритий у 2002 році, представлений археологічною спадщиною Київської області, починаючи з кам'яної доби, палеоліту, мезоліту, неоліту, трипільської культури, епохи бронзи, скіфського часу, ранніх слов'ян та Київської Русі, а також етнографічної експозиції кінця XIX і початку XX століття.

Музей має експозиційну площу 180 м² з трьох окремих залів, що розповідають про всі етапи, які досліджували археологи на території Київської області. Основною експозицією є зал, присвячений Трипільській археологічній культурі, яка існувала з кінця VI до початку III тисячоліття до нашої ери. Музей також має пам'ятник Вікентію Хвойці, першовідкривачеві Трипільської культури, культури мідної доби та інших стародавніх культур в Україні.

Трипільський етно- історичний комплекс являє собою сучасний культурний проєкт із колекцією  трипільських артефактів, інтерактивними екскурсіями, вітражами та можливістю доторкнутися до предметів минулого. Він  увійшов до першої десятки музеїв України, для яких створено аудіогід на національній платформі e-museum.

КЗ КОР "Київський обласний археологічний музей" охоплює найдавніші періоди існування людини і розповідає про культури та племена, що населяли Київщину в кам’яну добу, мідну, бронзову та раннього залізного віку, а також представляє історію останніх тисячоліть. Людство стрімко розвивається, тому пам’ятки археології, що показують зародження слов’янства, епоху Київської Русі та Козацтва  плавно переходять у краєзнавчі експонати ХІХ-ХХ ст.
Ключовою експозицією музею є зал, присвячений найвідомішій та найсуперечливішій культурі на теренах України. Трипільська культура існувала ймовірно з кінця VI до початку ІІІ тис до н. е. Виставка керамічних виробів трипільців відображає різноманіття та розмах виробництва кераміки у період розквіту трипільської культури, різні форми, розміри, спосіб використання, нанесення фарби та орнамент.

Восени 1897 року археолог-любитель Вікентій Хвойка здійснив відкриття культурних артефактів недалеко від села Трипілля, які вже нині відомі як "Трипільська культура".

Проте лише у 2013 році вдалось знайти гончарні горни, які мали дивовижно досконалу конструкцію. Виявилося, що трипільські горни старіші за попередні знаходження у європейській археології на майже 3000 років. Ця відмінність полягала не лише у знанні якостей глини та фарби, але й у вмінні використовувати теплотехніку, завдяки чому посуд залишався мальовничим без кіптяви, що було характерним для традиційних горнів.

Віднайдена технологічна дійсність говорить про велику значущість гончарства для трипільців, що перейшло через віки і дійшло до нас у вигляді унікальних артефактів, які можна побачити на музейній онлайн виставці.

Фактично Київський обласний археологічний музей почав працювати з травня 2002 року, але його історія почалася понад 80 років тому. На шляху до створення музей подолав немало перешкод і відродився з руїн музею Комсомольської слави. 

Невеликий музей, що мав стати центром заповідника на місці головних подій, так і не був збудований, натомість у 1938 році встановили 26-метровий обеліск з чорного граніту, який можна було побачити і з Києва.

Засновником та фундатором першого музею став місцевий учитель історії, краєзнавець-ентузіаст Семен Омельченко. І хоча він не був корінним трипільцем та захопився вивченням історії краю, що став йому рідним. Тому у 1958 році створив першу виставку, присвячену історії комсомолу Київщини. На її основі 1959 року і відкрили перший музей у селі Трипіллі, який став філіалом Київського державного історичного музею. Старе приміщення школи віддали під музей, яке попри невеликі розміри мало 4 зали, що представляли історію громадянської і Другої світової війни, історію відбудови Трипілля у післявоєнні роки та комсомолу Київщини. Кожен рік музей приймав майже 20 тис відвідувачів, крім того матеріалів для нього ставало все більше і вони просто не поміщалися. Вирішили розширити музей та збудувати нове приміщення.

Відкриття великого двоповерхового приміщення музею  “Комсомольської слави” в селі Трипілля урочисто відбулося у квітні 1978 року, хоча у районній газеті “Зоря Жовтня” вийшла лише невелика стаття, яка про це повідомляла.

Перший зал розповідав про події 1905-1920-х роках.; другий – про перші п’ятирічки і життя радянського письменника Миколи Островського; третій – про події Другої світової війни; четвертий – про післявоєнну відбудову.

Вже на третій рік діяльності музей прийняв свого 100-тисячного відвідувача, а в черзі на відвідування стояли автобуси, інколи й пароплави. 

З 1991 року для музею починаються складні часи. Україна стає незалежною, тому постало питання про ліквідацію чи перепрофілювання музею. Адміністрацію школи-інтернату, будівля якої знаходилась поряд, цілком влаштовувало приміщення, яке могло стати ще одним корпусом школи. В боротьбі за будівлю перемога дісталась музею,  до того ж за нього вступився  знаний український письменник Володимир Дрозд.
1992 року музей перейменували на Музей історії Дніпра, однак кошти на його утримання не виділяли, заклад занепадав і потребував ремонту.  29 грудня 1995 року Київське обласне управління культури прийняло наказ про перепрофілювання музею та створення обласного археологічного музею на базі колишнього музею Комсомольської слави.

Створити Обласний археологічний музей доручили центру охорони пам’яток історії, археології та мистецтва. Робота лягла на плечі Павла Покаса – директора центру. За декілька місяців він розробив план першого залу, придбав для нього археологічні пам’ятки, розмістив експозицію і в травні 1996 року вже  зал міг приймати відвідувачів. Павлом Покасом був створений  “Путівник по археології Київської області”. На жаль, його передчасна смерть призупинила роботу і про музей знову на деякий час «забуло» керівництво.

Зміни починаються у 2000 році, коли з нагоди 150-ї річниці з дня народження видатного вченого-археолога Вікентія Хвойки тодішній Президент України Леонід Кучма підписав розпорядження про увічнення пам’яті Хвойки та встановлення йому погруддя біля приміщення Київського обласного археологічного музею в селі Трипілля.

Київська обласна державна адміністрація виділила необхідні кошти і з 26 жовтня 2001 року в музеї розпочалися ремонтно-будівельні роботи.

Зліва від музею встановлене на п’єдесталі бронзове погруддя Вікентія Хвойки – перший в Україні пам’ятник цьому археологу. Пам’ятник прекрасно доповнив задум головного архітектора проекту  Анатолія Ігнащенка по оформленню примузейної території.

Перед пам’ятником спорудили “Стіл злагоди”, в центрі якого встановлений металевий циліндр – вісь землі з написом “Діалог культур” українською та англійською мовами, що символізує переплетіння культур на цій землі, перехід однієї в іншу. Навколо “Стола злагоди” розмістили історичні експонати із каміння, створені руками давньої людини. Перед фасадом музею встановили великі брили каменю-пісковику, вік яких понад 70 млн років – подарунок Національного історико-етнографічного заповідника з Переяслава.

Паралельно з цим музей розпочав активну наукову роботу. За підтримки Українського національного комітету Міжнародної торгової палати (УНК МТП) співробітники музею провели археологічні розвідки та розкопки в селах Щербанівка, Долина та Трипілля. На початку 2003 року Комітет передав до бібліотеки музею підбірку науково-популярної та історичної літератури. У музеї активно проходять конференції, виставки та розвідки. Співробітники музею ведуть роботу по вивченню та висвітленню історії Київської області.

Нині до складу музею входить 7 відділень, що розташовані у Київській області: музей Бойової слави (загальносвітня школа с. Трипілля); музей В. Хвойки та музей І. Франка (с. Халеп’я); музей Козаччини та Картинна галерея (с. Германівка); музей Анатолія Солов’яненка та краєзнавчий музей (смт Козин); Археолого-краєзнавчий музей (с. Копачів);  історико-краєзнавчий музей (с. Соснова).

Влітку 2022 року на території історико-археологічного музею «Прадавня Аратта – Україна» спалахнула пожежа у господарському приміщенні. Причиною загоряння стало влучання блискавки. Пожежу було оперативно ліквідовано  рятувальниками ДСНС, проте, щодня і щоночі  музей, як і всі інші заклади та споруди Київщини, є протенційною мішенню рашистських атак та обстрілів.

Активне та повнокровне життя музею значно сповільнило повномасштабне вторгнення росії та воєнне протистояння українського народу російській навалі. Але, не зважаючи на складний період та виклики, музей продовжує працювати та пропонує новим відвідувачам змістовні, цікаві, насичені екскурсії, вдало підбрані фото зони, виставки та експозиції.