Київщина туристична: найцікавіші місця Фастівського району
"Моя Київщина"
продовжує серію матеріалів, в яких познайомить читачів з унікальними місцями
столичного регіону. Ми пройдемося по кожному району області, щоб показати
унікальні місця та красоти Київщини
У західній частині Київської
області знаходиться район, який має дуже давню історію, яка бере початок із
заселення краю первісними людьми. На археологічну карту даного району нанесено
понад 150 пам'яток. Серед яких Фастівська стоянка мисливців на мамонта і дикого
коня епохи пізнього палеоліту, неолітичні поселення біля села Кощіївка та на
хуторі Млинок та інші.
Отже, очевидно, що сьогодні мова
йде про Фастівський район та його цікаві та визначні місця, які можна відвідати
та дізнатися для себе щось нове.
Маєток Хоєцьких
У селі Томашівка довгих сім років
будували цей великий палац робочі під
керівництвом архітектора Південно-Західної залізниці Валеріана Куликовського,
визначною роботою якого проєкт залізничного вокзалу у місті Козятин Вінницької
області.
У 1910 році родина
польських шляхтичів нарешті побачила перед собою готовий маєток у стилі модерн.
Будівля виявилася настільки гарною, що її почали називати "Малим
Ермітажем". На території палацу були розташовані і до цього часу стоять скульптури
левів і страусів, храми і каплиці, алеї і квіткові клумби, кріпосні стіни,
башти та фрески з біблійськими мотивами.
Проте недовго власники
насолоджувалися цією красою. З приходом більшовиків палац Хоєцьких віддали у
користування місцевому колгоспу – шикарна будівля на десятки років
перетворилася на підсобні приміщення.
Після здобуття Україною
незалежності колишній палац здебільшого стояв пустим, проте у 2000 році тут
оселилися монахи і згодом за підтримки місцевих чиновників у маєтку польських
дворян створили чоловічий монастир.
На сьогоднішній день монастир огороджений високим кам`яним парканом, проте потрапити на цього територію не є проблемою. Вхід вільний.
Меморіальний музей композитора К. Г. Стеценка
У селі Веприк два роки проживав видатний
український композитор і громадсько-культурний діяч Кирило Стеценко. Також,
для довідки, варто зазначити, що він був засновником Республіканської
капели УНР та протоієрем УАПЦ. Саме Стеценко прославив село Веприк і
зробив його духовно-культурним центром Київської губернії того часу.
Проте тиф зненацька обірвав життя
композитора в 1922 році, але про нього не забули. Завдяки місцевому
фельдшеру Володимиру Косовському вдалося розпочати роботу зі
створення музею-кімнати композитора при місцевому Будинку культури. А в травні 1982
року, до 100-річчя від дня народження композитора, у Веприку було відкрито
Меморіальний музей-садибу, що постав на місці його садиби.
Спочатку музей діяв на громадських засадах, а з першого січня 1990 року почав працювати як державна установа.
Дендропарк «Молодіжний»
Він знаходиться на підвищеному
березі річки Унави в межах міста Фастів. Це найбільш північна ділянка
Лісостепу поблизу природної межі лісової та лісостепової зон, яка має площу
більшу ніж 14 га. Рельєф почленований ярами.
Дендрофлора парку є багатою і різноманітною. Тут ростуть в’яз, верба ламка, верба п’ятитичинкова, тополя біла, тополя чорна, проте найбільше до себе увагу привертають екзотичні види дерев та чагарників. Тут зростають тсуга канадська, псевдотсуга тисолиста та верба Матсуди.
Музей на колесах, або Петлюрівський вагон
Якщо ви опинилася у Фастові то
обов’язково потрібно податися до залізничного вокзал, де знаходиться видатний Петлюрівський
вагон.
Даний музей, вхід до якого
безкоштовний, відображає історичний період, коли Україна у грудні 1918 року,
підписала акт злуки Української Народної Республіки та Західно-Української
Народної Республіки.
На жаль, потяг та вагон не є автентичними, але експозиція музею, яка складається з трьох залів наповнена унікальними речами тих часів: залізничні ліхтарі, цікаві світлини, гроші, мапи та багато іншого.
Єврейський цвинтар
Цікавим місцем, незважаючи, що це кладовище, є старий єврейський цвинтар. Саме тут збереглись оригінальні старовинні надгробки-чобітки. Він знаходиться у місті Фастів.
Курган «Переп'ят»
Він розташований на околиці сіл
Фастівець та Мар’янівка. Це один з
небагатьох курганів, який ще лишився майже цілим. Його вік датований приблизно 4-5
ст. до н.е. Варто зазначити, що на його розкопках був присутній Тарас Шевченко.
Іоанозлатоустівська церква
У далекому 1868 році в селі Півні
на місці зруйнованого храму з’явилася церква Іоанна Златоуста. Спочатку вона
мала бути побудована з каменю, проте з невідомих причин рішення змінили на
користь дерева.
У храмі Іоанна дуже вміло поєднано традиційну форму п'ятизрубної церкви з однією банею в центрі з новим трактуванням архітектурних форм – купола, карнизу, дверей і південного та північного портиків з чотирма колонами кожний. У середині інтер’єр надзвичайно простий: стіни пофарбовано у яскравий блакитний колір, жодних розписів тут немає, окрім іконостасу.
Михайлівська церква
У селі Пилипівка, де наразі
проживає більше ніж 400 осіб, знаходиться храм, якому вже більше ніж 180 років.
Потреба у будівництві нової
церкви в селі виникла після пожежі, яка знищила дерев'яний Свято-Троїцький
храм. Тоді місцеві жителі звернулися до Київського митрополита з проханням дати
дозвіл на зведення, проте у відповідь отримали відмову, оскільки за тодішніми
законами на місці згорілого храму можна було будувати тільки кам'яний.
Тоді віряни звернулися зо
допомогою до графині Олександри Браницької, яка погодилася допомогти побувати храм,
адже зведення кам’яної церкви було дорогим та непідйомним для простих людей.
Михайлівська церква було повністю
готовою до богослужінь в 1836 році, проте її освятили лише в 1843 році.
З приходом радянської влади однокупольний храм перетворили на склад для будівельних матеріалів, і лише у 80-тих роках минулого століття Михайлівську церкву повернули громаді села Пилипівки. З цього часу в храмі відновили звичні святкові та недільні богослужіння.
Криниця "Широка Криниця"
У селі Малополовецьке знаходиться
криниця, джерело якої постачає місцевих жителів водою дуже багато років. Є відомі
згадки, що криниця існувала в ХVІ столітті.
Місцеві жителі розповідають, що тут навіть у найпосушливіші роки ніколи не зникала вода. Також воді приписують цілющі властивості.
Фастівський костел Воздвиження Святого Хреста
Цей парафіяльний костел у
місті Фастові є надзвичайно цікавою архітектурною пам’яткою, будівля
вважається яскравим взірцем неоготики.
До того, як був зведений кам’яний
храм у 1911 році, на його місці розташовувався дерев’яний, який був невеликий
та не відповідав потребам місцевої громади. Тоді швидкими темпами розпочалося
будівництво, яке фінансувала не лише громада, в навіть уряд.
Але не довго функціонував костел, радянська влада у 1934 році закрила його, а найактивніші члени парафіяльної громади були в 1937 році або страчені, або вкинуті у в'язниці на багато років.
Тільки у 1990 році храм знову відкрили та повторно освятили. Окрім
того відремонтували та вернули до первозданного вигляду.
Єва Басіста, «Моя Київщина»
