#

Київщина пам'ятає: боєць 11-го батальйону територіальної оборони "Київська Русь" Олександр Гуменюк

15.08.2018 05:20
Київщина пам'ятає: боєць 11-го батальйону територіальної оборони "Київська Русь" Олександр Гуменюк

У ніч з 14 на 15 серпня чотири роки тому 11 батальйон втратив Батю – так бойові товариші називали командира батальйону Олександра Леонідовича Гуменюка

Він народився 5 серпня 1964 році в селі Ясеново Друге Любашівського району Одеської області. Тут минули його дитинство та юність.

Ще з шкільної парти Олександр мріяв бути військовим, та мати наполягала на тому, щоб син здобув цивільну професію. Отримавши атестат про середню освіту, він вступає до Одеського політехнічного інституту.  Та зрозумівши, що спеціальність інженера – це не його покликання, хлопець кидає навчання і йде служити в армію.

Після демобілізації зі строкової служби він переводиться із політехнічного інституту в Рязанське вище командне десантне училище.  По закінченні – стає кадровим бойовим офіцером.

Пізніше виконував завдання місії ООН у миротворчому батальйоні за кордоном. А в радянські часи служив у країнах Прибалтики. Під час служби Олександр та його підлеглі відмовились розганяти мирний мітинг біля телевежі, він написав рапорт на звільнення й повернувся до Києва.

За час своєї карколомної військової кар'єри Олександр Гуменюк займав різноманітні керівні посади і відзначився як справедливий командир, безстрашний та досвідчений військовий, справжній патріот.

Під час Революції Гідності він був командиром 11-ї сотні самооборони Майдану. З початком війни офіцер в запасі сформував добровольчий батальйон територіальної оборони "Київська Русь", сам його і очолив. Добровольчий батальйон під командуванням Олександра Гуменюка проводив настільки успішні бойові операції, що бойовики-сепаратисти називали його "особистим ворогом Путіна".

Та в ніч з 14 на 15 серпня 2014 року підполковник в запасі з п'ятьма своїми бійцями потрапив у засідку біля села Малоіванівка Перевальського району Луганської області. Скоріше за все, його хотіли взяти в полон.

"Але такі люди, як наш комбат, в полон не здаються. Він дав команду "Вогонь" – і першим пішов на ворога. Його відразу ж вразив снайпер", – розповідав боєць 11-го батальйону Василь Щербаков.

Бійці, що пізніше прибули на підмогу, помстилися за свого командира та інших загиблих товаришів, знищивши засідку.

Герой був похований у місті Київ на Лук'янівському кладовищі.

Указом Президента України № 660/2014 від 21 серпня 2014 року, "за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України", нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно).

Указом № 1 від 4 червня 2015 р. нагороджений відзнакою "Народний Герой України" (посмертно).

У рідному селі Олександра Гуменюка Ясеновому, що на Одещині, у школі, де він навчався, односельчани урочисто відкрили меморіальну дошку своєму знаменитому земляку.

Читати "Моя Київщина" у Facebook