Інвестиції на Київщині: як чиновники "приманюватимуть" іноземний бізнес

У четвер, 24-го жовтня, під егідою Київської облради було організовано дискусію щодо проблем покращення інвестиційного клімату в регіоні. Чи можуть ці розмови стати початком переходу від загальної риторики до системних дій в цьому напрямку  розбирався портал "Моя Київщина"

Завдяки вдалому  географічному розташуванню - біля столиці - Київщина може похвалитися успіхами в інвестиційному плані. І це попри те, що дії чиновників створюють несприятливі умови для бізнесу. Так, у 2017 році експертами було проведено аналіз ведення бізнесу в Україні щодо інвестиційної привабливості серед регіонів. Найбільш комфортними для ведення бізнесу було визначено Сумську, Івано-Франківську та Тернопільську області. Київська область пасла задніх, зайнявши 19 місце. Тим не менш, ситуація в кількісному вимірі - дуже оптимістична: за даними Держстату, найбільше іноземних інвестицій на початок 2019 року вдалося залучити Києву – 17 млрд. 661 млн. доларів загальних інвестицій (включаючи й перше півріччя 2019 року). Друге місце посідає Дніпропетровська область (3 млрд. 617 млн. доларів), третє – Київська область (1 млрд. 639 млн. доларів). 

Проте столичному регіону є куди рости. Вчорашня нарада - це лише перший захід по даній тематиці. За задумом організаторів заходу попереду – проведення на Київщині періодичних інвестиційних форумів. Облрада також чекає тематичних пропозицій від міст, районів та ОТГ для їх врахуванні при складанні перспективного плану соціально-економічного розвитку регіону на 2021-2027 роки.

"Наявність таких пропозицій дозволить органам місцевого самоврядування розраховувати на співфінансування соціально значимих інвестиційних проектів з боку обласного бюджету", - зазначив голова постійної депутатської комісії з питань промисловості, підприємництва, торгівлі та регуляторної політики Київської обласної Ради Сергій Кармазін, нагадавши, що нині в діючих програмах розвитку регіону , окрім заходів щодо покращення інвестиційного клімату існує і окремий розділ, спрямований на активне залучення інвесторів у процес модернізацію реального сектору економіки.

Водночас  голова облради Микола Стариченко нагадав присутнім, що  "створення належних умов для підвищення конкурентоспроможності Київської області, забезпечення її сталого розвитку, високої продуктивності виробництва, зайнятості населення та підвищення добробуту жителів є пріоритетним напрямом діяльності місцевих органів влади", підкресливши, що "реалізація зазначеного потребує активізації процесу залучення інвестицій у технічне переозброєння реального сектору економіки, регіональної інфраструктури, створення нових високотехнологічних виробництв в пріоритетних галузях області".

Попри те, що раніше було оприлюднене рішення про відставку глави облдержаміністрації Михайла Бно-Айіряна, доки не представлено нового очільника області, він також взяв участь у нараді. Більш того, зазначив, що "ми готуємо проведення (скоріш за все - весною) потужного міжнародного інвестиційного форуму на Київщині".

Імовірно, що під займенником "ми" Бной-Айріян мав на увазі не стільки себе персонально (у будь-якій якості), скільки колективні інституції КОДА та облради.

До речі, поки що чинний голова ОДА, підкреслюючи значення залучення в нашу економіку іноземного капіталу, навів цікавий факт. Виявляється, торік лідером по сплаті податків в Україні стала компанія  з американськими інвестиціями - "Coca-Cola", чиї вітчизняні філії на території України за минулий рік поповнили державний бюджет податками у сумі понад 7 мільярдів гривень (нагадаємо - потужності даної компанії знаходяться на Київщині - у Великій Димерці), тоді як друге місце зайняв український виробник із сумою податкових відчислень зі "скромними" 1,5 мільярдами.

Цілком можливо, що згадане вище рішення про проведення подібного форуму на київських землях визріло після того, як стало відомо, що невдовзі (а саме - 29-го жовтня) за участю президента і прем’єра у Маріуполі відбудеться Перший інвестиційний форум "RE:THINK. Invest in Ukraine", на якому понад 400 представників влади та бізнесу зустрінуться для обговорення перспектив розвитку регіону та покращення інвестиційного клімату держави.

Попри те, що економічних форумів зі статусом міжнародних на місцях у регіонах пройшло вже чимало, повністю присвячений саме інвестиціям та проведений поза межами столиці Маріупольський Форум стане "першою ластівкою" такого масштабу в Україні. Тож цілком можливо, що організатори майбутнього Київського тематичного інвестиційного зібрання під час його підготовки та проведення врахують підсумки роботи своїх маріупольських попередників, а проведення подібних форумів за участю іноземців в областях - стане черговою "фішечкою" команди Зe.

А загалом, коли говорять про залучення іноземних інвестиції, завжди констатують, що наших потенційних закордонних партнерів, окрім нинішнього факту військової агресії відлякує і постійний чинник ненадійності вітчизняного судового механізму захисту власності. Однак директор ТОВ "Ківшовата Агро" Юкі Рютарю (нагадаємо, що ця компания з японськими інвестиціями торік вклала 60 млн. грн. в елеваторний комплекс у Таращанському районі) у своєму виступі на цих перешкодах інвесторам навіть не зупинявся, зазначивши інші.

На його думку, одним з головних факторів, який гальмує процес більш активного залучення іноземних інвесторів в українську економіку, є складності з поверненням ПДВ після експортних операцій.

У задумах ТОВ "Ківшовата Агро" - розширення своїх потужностей та будівництво ще одного елеватора, а для цього потрібно збільшення ресурсної бази, в тому числі площі власних й орендованих земель - із нинішніх двох з половиною до десяти тисяч гектарів. 

Доповідач зазначив, що на території Таращанського та Рокитнянського району їхніми конкурентами використовуються без обліку чимало земель, які знаходяться у державному підпорядкуванні. Тож японський інвестор висловив надію, що у процесі створення повноцінного ринку землі в Україні її державні органи будуть враховувати подібну "неучтенку".

Також до прикладу недоброчинної конкуренції він назвав ухиляння окремих суб’єктів господарювання від сплати податків, що ставить учасників місцевого ринку в різні стартові умови.

Цікаво, що японський інвестор обійшов інший важливий нюанс - щодо майбутнього запуску ринку землю, який, якщо вірити Зеленському, передбачитиме заборону купівлі землі міжнародними компаніями...

У своїй промові перед представниками місцевого самоврядування голова правління ГС "Асоціація власників малого та середнього бізнесу" Руслан Соболь докладно зупинився на проблематиці інвестування коштів у проєкти, пов’язані з екологічною безпекою, зокрема, із тематикою переробки та утилізації сміття.

Так, під час дискусії щодо проєктів ефективного використання сміття, з’ясувалося, що окрім кількох десятків офіційних полігонів для утилізації сміття на території області діє 160 стихійних звалищ. Враховуючи консерватизм громад, які на громадських слуханнях виступають проти спорудження смиттєпереробних підприємств в їхній окрузі, пролунала пропозиція зводити їх власне на місцях цих неоформлених звалищ.

Продовжуючи тему екологічної економіки Олександр Губарєв, менеджер проєкту "Енергетична верба", закликав владу провести інвентаризацію земель, зазначивши, що нині в країні нараховується понад 4 млн. гектарів, яких можна віднести до категорії так званих маргінальних земель, ще мільйон було виведено із сільгоспобігу. І ці землі, на його думку, могли би стати базою для вирощування на них верби та іншої біомаси, придатної для створення енергетичної бази для опалення об’єктів соціальної інфраструктури у периферії.

Запрошені на нараду експерти зазначили, що  інвестиційні процеси на Київщині розвиваються у тісному взаємозв’язку із загальнодержавними тенденціями інвестування, основні бар’єри інвестиційної діяльності є типовими як для регіону, так і для України в цілому, та вимагають консолідації зусиль на різних рівнях державного управління для їх усунення.

Отже, загальними чинниками, які гальмують процеси залучення інвестицій, є:

-недосконалість, нестабільність та суперечливість законодавчої бази, яка регулює інвестування капіталу на території України;

-суттєві бюрократичні бар’єри започаткування та провадження інвестиційної діяльності тощо.

-Регіональними проблемами залучення ефективних інвестицій в економіку області є:

-недостатня підтримка інвестиційної діяльності;

-неконкретизована потреба в інвестиційних ресурсах у зв’язку з недостатністю  визначеністю їх потреби територіальними громадами, а, отже, недостатня визначеність пріоритетів розвитку таких територій;

-недостатня кількість належним чином розроблених інвестиційних пропозицій, які враховують інтереси територіальних громад Київщини та інтереси потенційних інвесторів (тобто, є взаємоцікавими як для території, так і для інвесторів) і, які є первинним інструментом залучення інвестицій;

-низька зацікавленість внутрішнього інвестора, відсутність дієвих механізмів стимулювання внутрішніх інвестицій на регіональному рівні;

-необхідність постійної активізації роботи з інвесторами;

-недостатній рівень кадрового потенціалу органів місцевого самоврядування та державної служби, задіяного в інвестиційних процесах на місцевому рівні;

-необхідність постійного системного інформаційного забезпечення інвестиційної діяльності.

"Аналіз причин виникнення вищевикладених проблем засвідчує, що їх вирішення лежить в площині системного програмування роботи, спрямованої на залучення інвестицій в економіку, починаючи зі створення відповідної стимулюючої нормативно-правової бази на рівні держави та використання організаційного та фінансового ресурсів для всебічного сприяння інвестуванню", - резюмували фахівці.

Зокрема, представник одного з проєктних інститутів зі смутком констатував, що громіздка і тривала процедура проходження руху паперів по всіх потрібних інстанціях робить мертвою саму ідею залучення інвесторів.

А директор Індустріального парку "Біла Церква" Володимир Хмурич зазначив, що головним болем кожного інвестора в Україні є слабкі інженерні комунікації. Тому місце, куди вже проведено електрику, воду та прокладені каналізаційні споруди є додатковою "приманкою" для інвесторів, а для місцевих громад - потенційною точкою розвитку.

Олександр Воронін, «Моя Київщина»