Контроль центральної влади над громадами: що не так із новим законом "слуг народу"

Верховна Рада

5 листопада Верховна Рада ухвалила проєкт закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення законності та прозорості в діяльності органів місцевого самоврядування». «Моя Київщина» розбиралася, що це за закон і як він вплине на діяльність місцевих громад.

У законопроекту №14048 п’ять співавторів, усі – «слуги народу». У пояснювальній записці вказується, що Україна наразі є єдиною європейською країною без законодавчо визначеного механізму контролю за законністю рішень органів місцевого самоврядування. Тож існує нагальна потреба запровадити систему забезпечення законності актів органів місцевого самоврядування та порядку здійснення державного нагляду за такими актами, визначити компетенцію та повноваження відповідних органів державної влади (органів із забезпечення законності). З огляду на згортання децентралізації, за що українську владу шпетять західні партнери, наміри контролювати органи місцевого самоврядування сприймалися як черговий наступ на громади.

Утім в Асоціації міст України законом залишилися задоволені. Тобто, про закручування гайок місцевому самоврядуванню не йдеться? Розберемося, що передбачає документ. Отже, перше: буде запроваджено заходи запобігання порушенню законів в актах сільських, селищних, міських рад та їх виконавчих органів. Друге: інституалізовано нагляд місцевих державних адміністрацій за актами сільських, селищних, міських рад та їх виконавчих органів, що видаються ними на виконання делегованих державою повноважень. Предметом нагляду є лише порушення законів.

Наступне: зупинення актів сільських, селищних, міських рад та їх виконавчих органів можливе лише у загальному порядку адміністративного судочинства, крім випадку загрози порушення територіальної цілісності України. Четверте: запроваджується обов’язкове досудове вирішення розбіжностей, а вирішення неузгоджених розбіжностей відбувається виключно в суді. П’яте: законом виключається дублювання нагляду місцевих державних адміністрацій з іншими формами державного контролю та нагляду.

Шосте: запроваджується система формування кадрового резерву на посади голів районних державних адміністрацій. Кадровий резерв формуватиметься на конкурсній основі, що вже – ноу-хау. Конкурс на зарахування до кадрового резерву проводить комісія з питань вищого корпусу державної служби, яка вносить Кабінету Міністрів пропозиції щодо кандидатур для зарахування. Особи, вперше зараховані до кадрового резерву, проходять професійне навчання за спеціальною професійною (сертифікатною) програмою підвищення кваліфікації в порядку, що затверджується Кабмін. Ще одне ноу-хау: на посади голів РДП вносить три кандидатури (досі була одна), двоє із цього тріо обов’язково з кадрового резерву.

Невже влада вирішила формувати чиновницький прошарок без оглядки на політичні уподобання цих людей, а виключно на підставі їхніх професійних якостей?

На перший погляд закон справді виглядає непогано, він вирівнює систему стримувань і противаг, стає на заваді надмірному втручанню центральної влади в роботу місцевого самоврядування. Очевидно, саме тому документ схвалили в Асоціації міст. Проте варто пам’ятати, що система державного нагляду за законністю актів місцевих рад — дуже тонка штука. Закон каже: забезпечення законності актів органів місцевого самоврядування здійснюється місцевими державними адміністраціями. За актами районних рад наглядають обласні державні адміністрації, а за актами сільських, селищних, міських, районних у місті (у разі їх створення) рад, їх виконавчих органів – районні державні адміністрації. Проте жоден правовий механізм не убезпечить від конфліктів, якщо, приміром, у районній раді більшість складатимуть політсили, опозиційні до влади.

Останній цікавий момент у законі – в дію він вступає через 12 місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні. Якби документ був аж настільки гарний для представників місцевого самоврядування, які долучилися до його обговорення та висловили свої пропозиції, тоді час його вступу в дію був би не таким віддаленим. Схоже, це і є компроміс.

Є шанс, що наступна каденція Верхової Ради його перегляне чи взагалі скасує. Або ж інший варіант: норми закону не торкнуться ні нинішнього, ні нового скликань місцевих рад, які оберуть раніше, аніж через 12 місяців із припинення воєнного стану. Інакше кажучи, закон ухвалили, але повною мірою він почне діяти нескоро. І навіть жаль, що так: дуже цікаво подивитися, як формуватимуть кадровий резерв на голів РДА, хто до нього ввійде і як багато буде там корупційних складових.