Москаленко повертається: як ексрегіонал бере Київську облраду в облогу руками людей Порошенка
Після фіаско з призначенням
на посаду голови облради, одіозний екснардеп Ярослав Москаленко вирішив піти
іншим шляхом – через сумнозвісний Окружний адміністративний суд Києва. До чого
це може призвести та чи вдасться нинішньому лідеру «За майбутнє» так взяти
владу в області, розбиралася «Моя Київщина».
Після того, як наприкінці минулого року колишньому народному депутату Ярославу
Москаленку не вдався бліцкриг із взяттям влади у Київській облраді – для
обрання головою йому не вистачило одного голосу – скандальний політик одразу
почав працювати над тим, щоб відіграти ситуацію. Разом з «Євросолідарністю»
Москаленко, який очолює обласну структуру «За майбутнє», почав готуватися до
судових позовів. Приводом для активних дій стало ухвалення Київською обласною
радою регламенту 24 грудня.
Цікаво, що найбільш активними публічними критиками цього документу
виявилися представники партії Петра Порошенка. Так, взявся
за цю справу депутат облради від ЄС, адвокат Роман Титикало, який ще в
січні розповів, що низка пунктів регламенту буде оскаржена в суді.
Титикало назвав незаконним нововведення щодо звільнення голови КОР. За його
словами, такі рішення приймаються простою більшістю голосів, а не 2/3 від
складу депутатів. Виходить, що обирати голову може половина депутатів, а
звільняти – 2/3. Ще одна норма – про те,
що кількість депутатів Ради у постійній комісії не може перевищувати 9-и
депутатів. А нормою про склад комісій до дев’яти депутатів, на думку Титикало,
просто намагаються «запхати» незадоволених депутатів у ті комісії, які вважають
необхідними.
Чому Титикала так турбують комісії? Справа в тому, що під час формування
комісій депутати «Євросолідарності» та «За майбутнє» демонстративно вирішили не
брати участь в цьому процесі. В результаті, зараз вони опинилися у ролі наздоганяючих.
Натомість, нинішній більшості в облраді – «Слузі народу», «Батьківщині» та ОПЗЖ
не вигідно, щоб опоненти масово зайшли в ключові комісії – зокрема, земельну та
будівельну. Власне, саме для того, щоб зберегти зручний паритет, більшістю і
було ухвалено відповідне рішення про ліміт членів комісій.
Що ж до норми щодо звільнення голови облради, то це питання, турбує навіть
не стільки «Євросолідарність», скільки їх компаньйона – Ярослава Москаленка. Той
не полишає надії у разі ослаблення більшості в облраді – а це може статися в
будь-який момент, оскільки Олександр Дубінський, який після виключення з
фракції у Верховній Раді ризикує вже найближчим часом втратити посаду очільника
Київського обласного осередку «слуг», цілком здатен розколоти фракцію в облраді
– все ж таки отримати посаду голови облради. Власне, позов в ОАСК, який очолює
одіозний суддя Павло Вовк, націлений саме на це. І дуже можливо, що суддя
Тетяна Балась, яка відома низкою скандальних рішень (зі свіжого – минулого року
попри підробку документів визнала законним українське громадянство «злодія в
законі» Романа Когана «Рому Краснодонского»), відмінить обидві норми.
Утім, в даному випадку цікаве політичне підґрунтя – а саме дуже тісна
кооперація Москаленка і представників «Євросолідарності». Така зв’язка могла б здатися дивною, якби не одне «але»: колишній «регіонал»
Москаленко за часів президентства Петра Порошенка був одним з «тіньових»
представників Банкової на Київщині. Це дало йому змогу у 2016 році поставити на
посаду голови Київської ОДА близького до себе Олександра Горгана-Ляльку. Також
він суттєво впливав на розбудову БПП в столичному регіоні. Ця синергія
зберігається і зараз: недарма ж виходить, що депутат від ЄС Титикало фактично готував
позов, який в результаті подав Москаленко.
Уже 24 лютого має відбутися судове засідання, після
якого має стати зрозумілим – чи вдасться Москаленку зробити крок до своєї мети,
скасувавши неоднозначні норми регламенту в ОАСК. У будь-якому разі, боротьба за
контроль над облрадою найближчим часом максимально посилиться. І в публічній
площині, і в кулуарах, де позиції Москаленка, якого вважають одним з найбільш
впливових політиків в області, дуже сильні.
