#

На захисті лісів Київщини: як працює ДП "Тетерівський лісгосп"

29.06.2021 08:07
На захисті лісів Київщини: як працює ДП "Тетерівський лісгосп"
Фото з мережі Інтернет

Не секрет, що ситуація з "зеленими легенями" України та й Київщини зокрема відверто бажає кращого. Показники лісистості у столичному регіоні стрімко знижуються. Нівелювати цю проблему – одне з основних завдань лісових господарств області. Сьогодні інформаційна агенція "Моя Київщина" розповість про один із лісгоспів столичного регіону – ДП "Тетерівський лісгосп", яке справедливо вважають "монстром" на лісовому ринку 

ДП "Тетерівський лісгосп" Київського управління лісового та мисливського господарства Державного агентства лісових ресурсів України розташоване в північно-західній частині Київської області. Відповідно до лісорослинного районування лісгосп знаходиться в зоні змішаних лісів Центрального Полісся. Станом на січень 2016 року, площа підприємства становить 35,69 тис га. За офіційними даними, статутний фонд лісгоспу становить 18379347 грн. За 2020 рік ДП "Тетерівський лісгосп" отримало 159 834 000 грн доходу, із яких 1 232 000 чистого прибутку. Активи підприємства склали 69 486 000 грн, а зобов’язання 18 603 000 грн.

Територіально це лісове господарство охоплює три райони Київщини:

  • Бородянський район (21,35 тис га). Сюди входять Мирчанське, Поташнянське, Тетерівське, Пісківське та Мигальське лісництва;
  • Іванківський район (9,42 тис.га) – Кухарське, Блідчанське лісництва;
  • Макарівський район (4,93тис.га) – Кодрянське лісництво.

За даними Київського обласного та по Києву управління лісового та мисливського господарства, підприємство має таку структуру: нижній склад деревини, транспортний цех, пожежно-сторожова охорона, ремонтно-механічний цех, центральний склад, комплекс з переробки насіння та вирощування сіянців. Штат підприємства складає 180 чоловік. Середньомісячний дохід одного працівника за 2020 рік склав 23 тис 276 грн. Протягом 2020 року на користь держави у вигляді податків сплачено 67 832 тис грн. Загальний запас деревини у лісгоспі складає 8,96 млн метрів кубічних.

Читайте також: На захисті лісів Київщини: як працює Білоцерківський лісгосп


Висадка дерев

Усі сіянці ДП "Тетерівський лісгосп" вирощує у розсаднику з контрольованим середовищем, який обладнаний системою поливу, підживлення та захисту рослин. Тут регулярно досліджуються зразки ґрунту, щоб контролювати вміст поживних речовин у ньому. Щорічно в розсаднику вирощується понад 4,5 млн сіянців сосни звичайної. Також в розсаднику вирощуються і сіянці супутніх порід.


Один із етапів вирощування сіянців дерев

Окрім цього, на підприємстві функціонує система протипожежного моніторингу лісів "Азимут". В різних частинах підприємства на вежах встановлено відеокамери високої роздільної здатності, зображення з яких виведено, як на монітори в лісництвах, так і до центрального диспетчерського пункту, звідки ведеться цілодобове та цілорічне спостереження. У разі виявлення диму, диспетчер точно встановлює на електронній карті координати пожежі та надсилає їх на обраний ним пожежний автомобіль. Пожежні автомобілі обладнані GPS-навігаторами, які за отриманими з диспетчерського пункту координатами пожежі, будують найкоротший маршрут до неї та GPS-трекерами, за допомогою яких диспетчер відслідковує їх переміщення та у разі необхідності коригує його.


Вирощування сосни

Теперішній очільник ДП "Тетерівський лісгосп" – уродженець Івано-Франківщини, інженер лісового господарства Дмитро Степанович Гоцуляк у цій сфері працює досить тривалий час. Кар’єру Дмитро Гоцуляк розпочав із посади помічника лісничого Ніжиловицького лісництва Тетерівського лісгоспу у 1985 році. У період з 1986 року обіймав посади лісничого, інженера лісового господарства, начальника відділу лісового господарства, відділу збуту і постачання, головного інженера у Тетерівському лісгоспі. За цей час  встиг отримати чимало нагород та подяк, зокрема подяку Президії Товариства Лісівників України та колегії Державного комітету лісового господарства України (у 1998 році), Нагрудний знак «Відмінник лісового господарства України» (у 2005 році) та інші.

Згідно із декларацією за 2020 рік, за тривалий час перебування на посаді директора ДП "Тетерівський лісгосп" Дмитро Гоцуляк все ж нажив непогане майно. Йому належать земельна ділянка (503 кв м) та недобудована літня кухня в Пісківці Бучанського району, а також 25 тис доларів, 9 500 тис євро та майже 45 тис грн. До того ж, разом із Марією Павленко, Василем Вітруком та Мирославом Галянтим (помічник лісничого) Дмитро Гоцуляк володіє будинком площею 253 кв м у Пісківці. Загалом за рік директор Тетерівського лісгоспу заробив 1 219 489 грн, тобто його місячна зарплатня складає близько 100 000 грн. Згодом, Дмитро Гоцуляк вніс правки в декларацію додавши ще 136 507  грн зарплатні, а потім ще 149 746 грн.

Дещо "цікавішим" є майно дружини директора лісгоспу – Ольги Гоцуляк. Вона володіє земельними ділянками в Івано-Франківській області, у Майданівці Бородянського району, у селищі Красне Перше Обухівського району, а також будинком у селі Дзвиняч Івано-Франківської області та квартирою у Києві.

Окрім Дмитра Гоцуляка, підписантами ДП "Тетерівський лісгосп" є Іван Черевко (головний лісничий), Андрій Зубок (головний інженер) та Ігор Яковенко (заступник директора з лісозаготівель).

Відповідно до декларації за 2019 рік, сім’ї Черевків належить будинок, гараж та літня кухня у Пісківці та автомобіль Шкода Фабія. На рахунку сім’ї 70 тис грн, 19 300 доларів та 250 євро. Зауважимо, що в Черевків є будинок, але немає землі. За рік Іван Черевко отримав 460 195 грн заробітної плати, а його дружина, яка теж працює в лісгоспі, 225 568 грн.

Сім’ї головного інженера належить будинок та земельна ділянка в Пісківці, а також квартира в Києві. Також Зубки володіють автомобілями Тойота Рав 4 та Пежо 108. Загалом сім’я володіє 300 000 тис грн. За рік Андрій Зубок отримує 534 434 грн зарплатні.

Сім’ї Яковенків належить квартири в Пісківці та Малині Житомирської області, а також автомобіль Хундай Туксон. За рік заступник директора з лісозаготівель отримує 453 808 грн за рік.

До Дмитра Гоцуляка Тетерівським лісгоспом керував Юрій Олексійович Колодій, однак жодної інформації про нього знайти не вдалося.

За даними компанії "Опендатабот", у єдиному державному судовому реєстрі зареєстровано чимало документів щодо ДП "Тетерівський лісгосп", зокрема й кримінальних. Наприклад, у 2016 році на сім залізничних вагонів, які мали переправити здебільшого "дрова паливні соснові" до Угорщини наклали арешт через фальсифікування документів на перевезення. Відповідно до даних ухвали Ужгородського міськрайоного суду Закарпатської області, невстановлені особи, які діяли від імені ДП "Тетерівський лісгосп", подали до Закарпатської митниці ДФС завідомо неправдиві офіційні документи – митні декларації №125130009/2016/503023 та № 125130009/2016/503125, у яких зазначено, що одержати лісоматеріали має угорське підприємство "ERDERT-TUZSER ZRT". Однак виявилося, що між цим підприємством та ДП "Тетерівський лісгосп" жодних договірних відносин немає, а тому про "дрова" угорська компанія нічого не знає. Тож куди і для чого насправді намагалися вивезти лісоматеріали невідомо.

До того ж, ексочільник Закарпатської ОДА Геннадій Москаль заявив, що ДП "Тетерівський лісгосп" та деякі інші лісові господарства перевозили деревину через станцію "Батєвє" до празької фірми, засновниками якої є громадяни Росії. Ці "оборудки", на думку Москаля, придумані з метою уникнення санкцій проти Росії. Окрім цього, експортувати дрова за кордон тоді, коли є дефіцит паливної речовини під час опалювального сезонну в Україні підозріло. Згодом Москаль заговорив про шантаж з боку "різних впливових" людей, які вимагали випустити вагони з лісом за кордон.

Натомість представники ДП "Тетерівський лісгосп" усі звинувачення спростовують, а дії Закарпатської митниці вважають протизаконними. У заяві вказано:

Варто зазначити, що ДП "Тетерівський лісгосп" згідно з контрактом № 1/2016 від 30.12.2015р. експортує деревину фірмі "Multikemia KFT", яка є власником вантажу на території Угорщини, а не фірмі «ERDER-TUZSER ZRT», яка є лише експедитором товару (умови DAF, Інкотермс-2000). Неправильне тлумачення митних документів, та відкриття кримінального провадження на основі неперевірених фактів з явними порушеннями законодавства, свідчить про тотальну безграмотність та некомпетентність співробітників поліції та митників Закарпатської митниці. Такі чиновницькі дії завдають нищівного удару по діловій репутації підприємств-експортерів та держави в цілому. Зокрема, ДП "Тетерівський лісгосп" попередили претензійними листами фірми "Multikemia KFT" Угорщина, якій лісгосп не може поставити дрова, за які була отримана попередня оплата в сумі близько 100 тис. євро, та фірма "PISEC" Австрія, вони вимагають оплатити збитки, які були ними понесені внаслідок не отримання лісопродукції та виставляють штрафні санкції. Дії посадових осіб митниці не на користь економіці нашого підприємства, а оскільки воно є одним з найбільших платників податків в регіоні, то і економіці держави в цілому.

За словами очільника лісгоспу Дмитра Гоцуляка, до прийняття Закону України "Про особливості щодо тимчасової заборони експорту лісоматеріалів у необробленому вигляді" один із лідерів лісового господарства орієнтувався на експорт деревини. У 2016 році ДП "Тетерівський лісгосп" отримало 63,6% чистого доходу від реалізації продукції на експорт. Після мораторію лісгоспу довелося "переключитися" на внутрішній ринок: провели ефективну роботу з лісозаготівель, впровадили діяльність проміжних складів, оптимізували чисельність усіх підрозділів підприємства, що дало змогу отримати чистого доходу від реалізації продукції у сумі 78 млн 357 тис грн. Отож, поки триває суперечка між ЄС та Україною про експорт лісу-кругляку лісгоспи-гіганти не розгубилися та активно працюють для внутрішнього ринку. До того ж, об’єм заготівлі деревини в Україні визначається матеріалами лісовпорядкування в середньому на 10 років, затверджується Мінприроди, і не залежить від мораторію.

Довідково:

9 квітня 2015 року Верховна Рада ухвалила закон, яким на десять років заборонила експорт лісоматеріалів і пиломатеріалів у необробленому вигляді. Заборону на експорт лісоматеріалів деревних порід (окрім сосни) було запроваджено з 1 листопада 2015 року, а деревних порід - з 1 січня 2017-го. У мінекономіки зазначили, що на країни ЄС припадало 70 відсотків українського експорту деревини.

Європейський Союз 15 січня 2019 року подав запит на проведення консультацій із Україною про тимчасову заборону експорту необробленої деревини. Консультації були проведені 7 лютого 2019 року, проте сторони не дійшли взаємоузгодженого рішення. 20 червня 2019 року ЄС ініціював процедуру вирішення спору шляхом арбітражного розгляду і направив запит про створення Арбітражної групи. Сторони досягли згоди про створення Арбітражної групи у вищезгаданому складі 28 січня 2020 року. Далі, 17 лютого ЄС подав Арбітражній групі своє перше письмове подання, а 11 березня 2020 року своє письмове подання у відповідь подала Україна. 22-23 вересня 2020 року відбулися слухання Арбітражної групи у суперечці між Україною та ЄС про заборону експорту необробленої деревини (лісу-кругляку). Арбітри визнали, що Україна має право обмежувати експорт лісу за певних обставин.

Читати "Моя Київщина" у Facebook
Марія Мельничук
журналістка