Нардеп Яценко: власник елітної нерухомості в Конча-Заспі, цинічний "схемник" та проросійський політик

Антон Яценко

Антон Володимирович Яценко - народний депутат України неодноразово опинявся в центрі політичних скандалів, звинувачень у корупції та проросійських симпатіях. Його ім’я пов’язане з масштабними схемами у сфері державних закупівель, "кнопкодавством", підтримкою диктраторських законів президента-втікача, елітними володіннями нерухомоті у Конча-Заспі, а тепер ще й  бажанням перетворити місто Умань на особисту вотчину

Антон Яценко у політиці з початку 2000-х. І вже "на старті" своєї політичної кар’єри проявив себе як людина без чітких принципів, але з чітким інстинктом збереження влади. У 2007 році він пройшов у парламент від "Блоку Юлії Тимошенко", але вже через кілька років без вагань переметнувся до "Партії регіонів" – ключової проросійської сили в Україні. Саме в складі фракції Януковича Яценко працював у парламенті до 2014 року, підтримуючи режим, який інтегрував Україну у "рускій мір" і прокладав шлях до війни. Вихід із фракції відбувся лише після втечі Януковича, тобто тоді, коли триматися з "регіоналами" стало політично небезпечно.

 У парламенті Антона Володимировича неодноразово фіксували за кнопкодавством - голосував за себе та інших депутатів, порушуючи регламент. Окрім цього, він прославився тим, що голосував за диктаторські закони 16 січня 2014 року та 2012 року за "Закон Ківалова-Колесніченка". 

Варто додати, що у 2022 році стало відомо про загибель на Київщині правозахисниці Ірина Ноздровської. Жінка мала конфлікт із нардепом Антоном Яценком, якому фактично належав бізнес, де вона мала частку. Матір Ірини розповідає, що жінка переписала свою частку бізнесу на сестру після конфлікту з бізнесменом. За словами матері, правозахисниця посварилася з Антоном Яценком під час Революції Гідності і відмовилася повертати йому частку у бізнесі. Тоді він нібито почав переслідувати активістку та погрожувати їй.

 Читайте більше у статті МК: Убита на Київщині правозахисниця мала конфлікт зі скандальним нардепом Яценком.

Та все ж широку відомість Яценко здобув завдяки участі у створенні та контролі над "Тендерною палатою України" - псевдогромадською структурою, яка фактично монополізувала доступ до державних закупівель.  За оцінками ГоловКРУ, через схеми "Тендерної палати України", яку пов’язують із ним, лише за перші пів року роботи з кишень учасників держзакупівель було викачано 930 млн грн. За два з половиною роки ця сума сягнула близько 1 млрд доларів. Не дивно, що в медіа Яценка називали "хрещеним батьком тендерної мафії".

Та окрему увагу привертає нерухомість Яценка в Конча-Заспі - одному з найелітніших районів Київщини. Корупційні практики політика тісно перепліталися зі схемами приховування майна через родинні зв’язки. Як встановили журналісти, на його тестя Івана Кравчука оформлено низку елітних об’єктів нерухомості, які раніше належали самому депутату. Серед них - розкішний палац у Козині площею понад 1500 квадратних метрів з басейном, професійним тенісним кортом та ландшафтним дизайном. Крім того, Кравчук володіє кількома квартирами на вулиці Грушевського, офісними приміщеннями на бульварі Шевченка, Саксаганського та Січових Стрільців, загальна ринкова вартість яких перевищує 10 мільйонів доларів. Усі ці об’єкти були передані тестю за договорами дарування протягом двох днів, що дозволило Яценку роками подавати порожні декларації, формально не володіючи майном, яким фактично користувався. Така практика стала підставою для відкриття кримінальних проваджень НАБУ за статтями про незаконне збагачення та недостовірне декларування.

Відомо, що Антон Яценко має особливий інтерес до Умані, адже саме звідти, з 200 округу Черкаської області, він неодноразово обирався народним депутатом. Місто стало для нього не просто електоральною базою, а ключовим політичним ресурсом, який він прагне повністю контролювати. Умань - це територія, де Яценко роками формував власну вертикаль впливу: за його проекції мером стала його колишня помічниця Ірина Плетньова, він мав більшість у міській раді та впливав на призначення секретаря. Після початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році Яценко на кілька місяців зник із публічного простору, залишивши свою команду без керівництва. Повернувшись, він розпочав агресивну кампанію проти місцевої влади, яку називає "злочинним угрупованням» та "бандою Плетньової і Дикуна". У своїх дописах у Facebook він звинувачує міську адміністрацію в розкраданні бюджету, нищенні інфраструктури, закупівлі техніки для особистих потреб, а також у байдужості до безпеки мешканців. Яценко активно звітує про десятки відкритих кримінальних проваджень, вручення підозр чиновникам, створює міжфракційні об’єднання у Верховній Раді, аби показати, що боротьба з "уманьською мафією" - його головна місія. За цією риторикою стоїть прагнення зруйнувати легітимність місцевої влади та утвердити себе як єдиного господаря міста, не допустивши формування незалежної політичної еліти в регіоні.