Забороняємо дітям лише те, що може зашкодити їхньому здоров'ю: досвід одного садочку з Вишневого

Новий садочок "Ігринка", що знаходиться у Вишневому, запрацював з вересня. І зараз з радістю приймає нових діток до себе в родину. Дошкільний навчальний заклад відвідав кореспондент "Моєї Київщини". Цікавими підходами до виховання малюків та теплою атмосферою, яку випромінює садочок, ділимося у сьогоднішньому матеріалі

"Чим особливий наш садочок? Своєю атмосферою та любов'ю до дітей. Хоча, на перший погляд, здається, що він не відрізняється від усіх інших, - поділилася Ірина Москаленко, директор та власник приватного дитячого садка, - Я вважаю, що головне – не навчити дітей літер чи писати й читати, а навчити любити та розуміти один одного; показати малюкам, що світ набагато яскравіший, ніж той, яким вони його бачать".

Ідея створення подібного закладу зародилася в жінки досить давно, і була пов'язана з особистою непростою життєвою ситуацією:  "Мої діти мені дісталися дуже тяжко, але я таки стала мамою, мамою трьох дітей. Вони ходили до різних садочків, і я бачила, чого там не вистачає. В першу чергу, не було тієї теплоти, яку мають давати вихователі. У багатьох приватних та державних дошкільних закладах, з якими мені доводилося стикатися, працюють люди, які йдуть туди лише для того, аби відробити. Змушувати себе йти на роботу до дітей – неможливо".

Наразі в садку працює три групи – ясельна, молодша й старша. Найменшому вихованцю – 1 рік і 11 місяців. Кожного дня "Ігринка" чекає на діток з 8 години ранку. Вихователі вмикають музику і проводять фізкультхвилинку. Після цього малята снідають. В садочку є власна кухня, і діти харчуються кожні дві години. Кухар постійно змінює меню відповідно до їхніх вподобань – в садку слідкують за тим, щоб харчування було не лише збалансованим, але й подобалося всім.

Потім розпочинаються заняття. У садочку використовуються різні навчальні методики, зокрема Кюїзенера, Кандибури, Шелестової, Сухомлинського, Дьєнеша, Воскобовича. А діти навчаються в ігровій формі і без примусу.

"Якщо у нас по розкладу в понеділок математика, а у вівторок розвиток мовлення, але дітки на це не налаштовані і хочуть помалювати, то змушувати їх лише тому, що тато з мамою заплатили кошти і знають, що сьогодні має бути таке-то заняття, ми не будемо. В першу чергу, ми дивимося на те, який настрій сьогодні у дітей, чого вони хочуть і до чого прагнуть. Ми завжди домовляємося з ними.

Дуже хочеться, щоб в діток було дитинство. Тому що, на жаль, батьки і суспільство постійно вимагають вчити, вчити і вчити, а цього не потрібно робити. Ми мусимо зробити дітей щасливими. Я хочу, щоб малята запам'ятали веселий час, коли вони розбивали колінця, граючись, і медсестра замазувала їм їх зеленкою, а не те, що вони цілими днями сиділи на занятті і постійно займалися. Суспільство вимагає, і ми це робимо, але лише тоді, коли цього хочуть діти", - розповіла Ірина.

Також в садочку проводяться музичні заняття, хореографія, уроки англійської мови.

"Дуже складно знайти хороших вихователів. Навіть коли приходять люди з величезним досвідом, перше, що я роблю, це прошу погратися з дітьми. І якщо я бачу, що вони йдуть на контакт, тоді можу взяти цю людину на роботу. А якщо кандидат мені відповідає: "Ви що, я ж маю вищу освіту, чому я буду гратися з дітьми", тоді нам не по дорозі. Для мене головне те, як діти будуть сприймати вихователя", - поділилась директор навчального закладу. 

Після обіду дітки відпочивають. Для них вмикають музику, яку вони самі й обирають. Після сну – вільні заняття.  Якщо погода дозволяє, дітлахи граються на вулиці. Вихователі розповідають, що малята дуже люблять активні ігри, особливо з м'ячем. Улюблені в них – "Бруднюлька" та "Гуси". Також полюбляють рольові ігри, наприклад "Магазин". Менші дітки граються в пісочку пасочками, тому що далеко бігати ще не можуть.

Батьки кажуть, що їх дітям дуже подобається в садочку. Коли вони приходять о пів на 7, щоб забрати їх додому, доводиться до 7 чекати під парканом, поки діти награються, тому що 11 годин в садочку їм не вистачає.

Цікавим є те, що дітки до вихователів звертаються по імені й на "ти". Таким чином, викладачі хочуть бути ближчими до малят, бути на їхньому рівні, адже лише так можна викликати більшу довіру та прихильність.

"Ми їм забороняємо лише те, що може зашкодити їхньому здоров'ю. Підвищується голос тільки в тому випадку, коли дитині загрожує небезпека. Наприклад, коли вона кудись залізла і треба терміново крикнути їй, щоб вона зупинилася. В усіх інших випадках підвищення голосу недопустиме. Покарань теж ніяких бути не може. Я вважаю, що потрібно не покарати, а навчити. А взагалі, дитинство для того й потрібне, щоб не слухатися, ображатися, плакати – це все дитячі емоції", - розповіла Москаленко Ірина.

Оскільки садочок новий, зараз у ньому навчається лише 20 дітей. Але ліцензію він має на 60. Тому у дошкільному закладі дуже чекають на нових вихованців.

"У наш час дуже багато дітей з особливими потребами. У мене є мрія – відкрити садочок саме для таких діток. На жаль, наша країна не пристосована для них, у нас не вистачає спеціальних центрів. Зараз запровадили інклюзивну освіту, і ці особливі дітки навчаються з усіма. Але, на жаль, викладачі не мають необхідних навиків.

Також я не раз була свідком ситуацій, коли дитинка-аутист грається з мамою на вулиці, починає радіти, але робить це по-особливому, що лякає інших діток. І матусі відразу забирають діточок і йдуть. Мені їх дуже шкода. Наше суспільство боїться таких дітей. Тому мені б хотілося зробити такий центр для них, доступний центр", - поділилася власник садочку планами на майбутнє.  

Юлія Стрільник, "Моя Київщина"