Перейшов дорогу Єрмаку? Чому від українців сховали звіт ТСК Анатолія Гунька

Андрій Єрмак

Цього місяця виповниться 3 роки, як засуджений за хабарництво нардеп Гунько мав намір оприлюднити звіт про корупцію в НААНУ. Але так цього і не зробив

Вчора ексглава Офісу Президента Андрій Єрмак вийшов із СІЗО під заставу у 140 млн. грн. Перед українським суспільством розіграли виставу, як гроші для його порятунку збирали всім миром, були ті, хто здав навіть по копійці. Це вперше, коли за звільнення зі слідчого ізолятора за підозрюваного в корупції кошти надійшли близько 200-ма платежами. Загалом нашкребли аж 154 млн., так що 14 «зайвих» мільйонів Андрію Борисовичу лишаться на наступний раз, якщо НАБУ постукає до нього з іншою підозрою, а не обмежиться тільки справою про кооператив «Династія» - будівництво 4-х маєтків у Козині для – за даними слідства - Олексія Чернишова, Тимура Міндіча, Андрія Єрмака та якогось «Вови».

Читайте більше – Президентський кооператив "Династія" будували на піску з кладовища (ФОТО)

Згадуючи, з чого почалася історія, яка вилилася у Міндічгейт, і відголоском якої є підозра Єрмаку, слід зауважити, що спочатку в поле зору антикорупційних органів потрапив тодішній віцепрем’єр і заодно міністр національної єдності Олексій Чернишов. Від нього розкручували клубочок і ниточки зрештою привели до Єрмака та сумнозвісних маєтків у Козині. Чернишов після першої підозри, яка не стосувалася цієї справи, у розпал Міндічгейту отримав другу. Можливо, НАБУ і САП розмотуватимуть й інші клубочки, тепер уже пов’язані безпосередньо з ексглавою Офісу Президента. Про одну ниточку ЗМІ писали раніше. Правда чи ні, встановити може лише слідство, але чутки ходили активно.

8 серпня 2023 року НАБУ викрило нардепа Анатолія Гунька і двох його спільників на хабарі у $85 тис. від підприємця за нібито передачу в оренду державних земель. 25 березня минулого року Вищий антикорупційний суд вліпив «слузі народу» (з президентської фракції його виключили відразу після піймання на хабарництві) сім років тюрми з конфіскацією майна та позбавленням права обіймати певні посади на три роки. Після апеляції, поданої у лютому цього року, ВАКС змилувався і перекваліфікував дії народного обранця на зловживання впливом та зменшив термін до чотирьох років.

ЗМІ писали, що Гунько опинився в тюрмі за те, що хотів посунути «аграрну мафію», а вона знайшла управу на нього. Повідомляли, що він спробував сам очолити схему розподілу земель, які знаходяться на балансі НААНУ (майже 500 тисяч гектарів ріллі та інших видів земель по всій Україні). Проте не врахував інтерес до цієї землі на Банковій, зокрема, буцімто перейшов дорогу самому Єрмаку. Після чого доля Гунька була вирішена, - антикорупційним органам просто не заважали його посадити.

Читайте також - Залякати нардепа: як родина ексголови Київщини продовжує "доїти" державні землі

У цій гучній кримінальній історії був ще один епізод, який досі лишається таємницею для переважної більшості українців – що було у звіті тимчасової слідчої комісії Верховної Ради з розслідування фактів корупції на державних підприємствах, в установах та організаціях Національної академії аграрних наук України, яку очолював Гунько. Після того, як набушники злапали його на хабарі, народні обранці відмовилися заслуховувати звіт ТСК, а 24 серпня 2023 року, на День незалежності, взагалі її ліквідували. Але встановлений НАБУ факт хабарництва голови слідчої комісії жодним боком не стосувався підготовленого комісією звіту. Який схований від широкого загалу на сайті Верховної Ради. Проєкт постанови про звіт ТСК за півроку роботи Гунько зареєстрував 31 травня 2023-го, тобто, скоро з того моменту виповниться три роки. Аби читачі довго не шукали цей документ, почитати його можна, за посиланням: Звіт Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України.

Нардепи, які працюють у тимчасових слідчих комісіях, не шерлоки холмси, вони не бігають і не слідкують за суб’єктами свого розслідування, а працюють в інший спосіб – надсилають запити в державні органи влади, отримують на них відповіді, за потреби викликають на засідання ТСК посадовців, де ті надають інформацію з перших вуст. Тож і комісія Гунька діяла так само. У звіті в перших абзацах записано, скільки звернень і до кого відправляли депутати. А далі за текстом, які цифри і дані їм надали.

У переліку державних підприємств під «дахом» НААН, в яких встановили різні зловживання, є і підприємства з Київщини. Читаємо у документі: «Тимчасова слідча комісія встановила факти укладання державними підприємствами НААНУ (ДП «ДГ «Шевченківське», ДП «ДГ «Івківці») правочинів щодо надання послуг із механізованого обробітку земель зі сторонніми суб’єктами господарювання за наявної власної сільськогосподарської техніки для проведення зазначених робіт. Наслідком цього є зростання собівартості вирощення сільськогосподарської продукції, що безпосередньо впливає на зниження рівня прибутковості, обумовлює додаткові ризики невиконання фінансових планів підприємств та зменшення обсягів сплати ними податків». ДП «ДГ «Шевченківське» знаходиться у селі Денихівка на Тетіївщині, ним керує Олег Балагура, землі ДП ДГ «Івківці» територіально знаходяться на Чернігівщині (біля Прилук і Ладана), але підприємство підпорядковане Миронівському інституту пшениці імені В. Ремесла.

Члени комісії згадували про низку кримінальних справ, порушених проти ДП НААНУ за розтрати бюджетних коштів і самоуправство щодо майна, наголошуючи на «непоодиноких випадках, за яких жодній особі упродовж тривалого роками розслідування не повідомляється про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, що ставить під сумнів досягнення завдань кримінального судочинства щодо швидкого розкриття злочинів та охорони прав і законних інтересів держави».

За джерелами, у документах, які ТСК підготувала до правоохоронних органів, фігурувало ще кілька державних підприємств НААНУ з Київщини, просто у тексті звіту вони не згадані. Не згадане і прізвище президента Національної аграрної академії Ярослава Гадзала, до часів керівництва якого відносяться перелічені у звіті факти правопорушень.

Варто нагадати буремну біографію академіка. У серпні 2020 року Офіс генерального прокурора розпочав кримінальне провадження за фактами зловживання службовим становищем посадовцями НААНУ, 2 грудня того ж року Гадзалу повідомили про підозру за втручання в діяльність працівника виконавчої служби. У квітні 2021-го Київський апеляційний суд відсторонив аграрного президента від займаної посади. А в липні 2023-го з обшуками до нього прийшли співробітники СБУ. Йшлося про можливу передачу 150 тис. га земель академії в обробіток приватним особам. Це – третина зембанку НААН на той момент. За оцінкою СБУ, такі схеми могли приносити її учасникам до 20 млн доларів прибутку на рік. Гадзало, звісно ж, усе заперечував. У червні 2025 року до нього з обшуками завітали ще й слідчі ДБР. За даними слідства, Гадзало влаштував свого водія на роботу одразу до чотирьох державних агропідприємств, підконтрольних академії.

30 квітня цього року президентом НААНУ став Ігор Гриник, учений у галузі рослинництва та земляк Гадзала з Львівщини, а попередник залишився президентом почесним. Виглядає так, що замість «присісти» поряд із Гуньком почесний і потрібний усім владам аграрій просто верховодитиме за спиною нового президента академії. Якщо, звісно, у НАБУ не вирішать уважно прослідкувати зв’язки керівництва НААНУ у високих коридорах влади. З цього, мабуть, вийде не менш гучний скандал за Міндічгейт.