Політичний колобок: як Киришун вибігав собі контроль над Білою Церквою

Руслан Руденко і Дмитро Киришун

Від організатора тітушок і фігуранта збройних оборудок — до «поважного ветерана» в президіях: Дмитро Киришун провернув бездоганну політтехнологічну операцію з власного відмивання. Тепер «політичний колобок» повертається до годівниці Білої Церкви, вибивши для свого партнера Руслана Руденка посаду заступника мера. Як дует Киришун-Руденко під патріотичними гаслами та з благословення кабінетів на Банковій і в КОВА готується до масштабного розпилу у найбільшому місті області — у матеріалі «Моєї Київщини»

Наприкінці вересня білоцерківські міські депутати позбавили Олександра Поляруша повноважень заступника мера. Він і раніше був відомий гучними скандалами, та останньою каплею стала справа про бюджетні виплати за програмою «Турбота», які опинилися в кишенях людей, близьких до кількох білоцерківських діячів. За даними правоохоронців, у цій справі йдеться про понад 3 млн грн.  

Звільнення Поляруша виглядало б справедливим покаранням, якби не подальший перебіг подій, - посаду заступника в.о. мера Володимира Вовкторуба повернувся Руслан Руденко, який при Геннадію Дикому був заступником міського голови з питань капітального будівництва, транспорту та побутового обслуговування населення. За даними ЗМІ, разом із Киришуном Руденко на початку війни втрапив у гучний скандал із загадковим зникненням сотні автоматів та близько 5 тис наркотичного знеболювального. Як розповідали тоді у Білій Церкві, щоб не сісти до в’язниці, втік воювати.

Про об’єми вкраденого цим дуетом до війни ходили легенди. І ось Руденко прямо із ЗСУ повертається в крісло заступника мера. Чи всім так таланить під час війни? Журналісти-розслідувачі згодом розберуться, де він воював і чому для нього зробили виключення, відпустивши додому. На жаль, міські депутати, які підтримали рішення по кандидатурі Руденка, цим не поцікавилися, а влаштували політичний договорняк, партійну корупцію. Не дала голосів лише фракція «Європейської солідарності», всі інші лягли під владу.

Ця подія призвела до фактичного перевороту у найбільшому місті Київщини – у білоцерківському виконкомі знову опинилися фігуранти гучних розслідувань. При цьому Вовкотруб навіть не намагався цьому завадити, не спробував підставити плече Полярушу, який і привів його до висот місцевої політики, не виступив проти призначення своїм заступником зашквареного Руденка. Втім, кредо в. о. мера «вчасно зрадити означає не зрадити, а передбачити» всім відоме відтоді, як він замінив Дикого, і в який спосіб. А тепер заглядає в рота харківським бізнесменам, які релокували заводи у білу Церкву, відкриває з ними нікому непотрібні під час війни фонтани. Вихідці з Салтівки дуже хочуть контролювати найбільше місто Київщини, а тамтешня влада і не проти.

Чому Киришун повертається на ключові позиції у Білій Церкві? Бо у високих коридорах дали добро. Скажемо прямо, діяв він технологічно грамотно: створював собі ореол героя, ветерана, волонтера, офіцера групи по роботі з ДФТГ 114-ї бригади територіальної оборони Київської області. Тобто, із суспільної свідомості минулий Киришун, якого пам’ятали по часах тітушок та дерибану в міській раді, мав зникнути, а замість нього з’явитися зовсім інший, героїчний персонаж. 

Читайте більше Брехня, повторена тисячу разів: як народилася легенда про бравого вояка Киришуна

Це робилося в очікуванні слушного моменту, аби отримати сатисфакцію за втрачену у листопаді 2023 року посаду секретаря Білоцерківської міської ради. Слушний момент трапився у квітні цього року, коли Киришун став представником Київщини до Ради  ветеранів війни за незалежність України при Міністерстві у справах ветеранів.

Читайте також Підконтрольна Біла Церква: як "тікток-ветеран" Киришун готує захоплення влади під прикриттям погонів

Наприкінці липня Рада ветеранів на установчому засіданні обрала собі керівництво, Киришун став її секретарем. У цьому статусі брав участь у Всеукраїнському ветеранському форумі, який відвідали іноземні гості, зокрема генерал Кіт Келлог, колишній спецпредставником Дональда Трампа з питань України та росії. Через місяць Рада ветеранів створила сім профільних комітетів, Киришун увійшов до складу комітету з питань взаємодії з силами оборони України, правоохоронними органами, ТЦК та СП, підприємствами, установами й організаціями.

Що йому дає такий статус окрім піару у соціальних мережах? По-перше, індульгенцію на випадок відновлення розслідувань, в яких він фігурував раніше. Він – видний представник ветеранського руху, навіть дивно, що за створену ним легенду навколо своїх подвигів йому ще не дали Героя України. Який же слідчий підніме руку на заслуженого ветерана.

По-друге, у статусі секретаря Ради ветеранів Киришун має змогу зустрічатися з урядовцями, бізнесменами, силовиками, налагоджувати дружні стосунки з потрібними людьми, що при нагоді буде додатковою бронею від спроб кримінального переслідування.

По-третє, як повідомив сам Киришун, тепер він навчається у військовому виші, з отриманим дипломом отримає вище звання. Дивись, за кілька років уже буде полковником та з ноги відкриватиме двері у потрібні йому кабінети. Нині ж він повертається у політку Білої Церкви як офіцер, слухач військової академії, представник ветеранської спільноти та людина з доступом до обласної владної вертикалі.

По-четверте, поки Киришун був просто медійним ветераном, а не при посаді, його додана вартість для партії «Слуга народу» в перспективі виборів виглядала примарною, зараз – зовсім інша справа. За кількома джерелами, Киришун бігав до екс-голови Київщини, а нині міністра інфраструктури Миколи Калашника, який очолює президентську партію в Київській області, переконуючи, що зможе видати результат по Білій Церкві. Єдине – має повернути там позиції. Налагодив стосунки і з наступником Калашника в КОВА Тимуром Ткаченком, про що детально писала «Моя Київщина». Бігав-кланявся і, як доводить призначення Руденка, переконав.

Нескладно здогадатися, чим це завершиться. Перше: великим переділом посад і ринку. До Білої Церкви повернуться шалені 90-ті, тільки в гіршому варіанті. Друге: помстою тим, хто знімав Киришуна з посади секретаря. Вовкотруб, мабуть, думає, що за прогини перед владою його це не торкнеться, але – помиляється. Третє: бюджет Білої Церкви – 2 мільярди, що відкриває просто грандіозні можливості для розпилу.

Висновок: до влади у найбільшому місті області повертаються фігури, котрі мали, як мінімум, бути під слідством, котрі дивним чином устигають і повоювати, і покерувати, ТікТок воїни з кримінальним шлейфом. І не лише кримінальним. Вони політично всеїдні, політичні колобки, головне отримати доступ до фінансових потоків, від яких їх відсунули.