Хто керує містами Київщини: Біла Церква і Дикий мер

Фото "Моєї Київщини"

Найбільше місто столичного регіону зі своїм багатомільярдним ресурсом завжди було ласим шматочком для політиків та олігархів і нерідко ставало розмінною монетою в "договорняках". Містяни ж насправді втрачали дуже багато. Про котів у мішку у складі чинного керівництва Білої Церкви читайте в сьогоднішньому матеріалі "Моєї Київщини"

В умовах повномасштабної війни надзвичайно важливо налагодити ефективну комунікацію між державними органами та громадськістю. Тоді як у міської ради Білої Церкви не працює навіть офіційний сайт. За представленим у Мережі покликанням можна лишень побачити порожню сторінку. Натомість інший сайт – у вільному доступі. Щоправда, дані там, м’яко кажучи, застаріли. Наприклад, мером є Василь Савчук, який передав крісло наступнику ще в 2015 році.

Варто відзначити активність пресслужби органів виконавчої влади Білоцерківської міської територіальної громади, а також чинного міського голови Геннадія Дикого у Facebook. Утім, чому міська влада вирішила використовувати як джерело поширення офіційної інформації соцмережу, не зрозуміло… До того ж там немає даних про керівний склад громади.

Міський голова Геннадій Дикий

Уродженець Білої Церкви, там же закінчив і школу. Відслужив у радянській армії в 1987-1989 роках і закінчив НТУ "Київський політехнічний інститут" за спеціальністю "Облаштування і технологія зварювальних робіт" у 1994 році. Ще будучи студентом працював слюсарем на МП "Техмашпродукція". Згодом, у 1995 році, влаштувався експедитором і пройшов шлях до начальника відділу постачання в АПБФСУ "Житловик". У 1998 році заснував приватне підприємство "Будмаркет", був його директором до 2015 року.

У політику Дикий уперше – у 2010 році – потрапляє як депутат Білоцерківської міської ради 6-го скликання. У 2015 році виборці проголосували за його кандидатуру (за підтримки партії "Самопоміч") на пост мера Білої Церкви. На "теплому" місці Геннадій Анатолійович сидить уже другу каденцію поспіль.

Наші люди досить прагматичні та розуміють, що здебільшого місцева влада – це казнокради, але вони готові сприймати її нормально, якщо обранці бодай щось роблять. Дикий робив. Його фішкою стало облагородження території, тож візуально Біла Церва справді змінювалася. Чого лише вартує прокладання тротуарної плитки всюди, де тільки можна було… Разом із мерськими обов’язками Дикий продовжував розвиватися як бізнесмен. Це передусім контроль підприємства-монополіста з утилізації сміття (за шаленими тарифами) та торгівля будівельними матеріалами ("Будмаркет").

Наразі гостра фаза російсько-української війни змістилася на Схід країни, у Київській області умовно безпечно, а тому політичні ігри за крісло міського голови Білої Церкви продовжуються. Першим аргументом "на вихід" для чинного мера є незакриті за роки перебування на посаді кримінальні провадження.

Дикий - жертва своїх же діянь. Він фігурує у справах про розкрадання бюджетних коштів при реконструкції парку Шевченка та зловживання службовим становищем. Відкриті кримінальні провадження є вагомим важелем впливу на мера найбільшого міста столичної області. А оскільки розслідування тривають вже роками, безумовно, є зацікавлені в цьому штучному затягуванні.

Свого часу найбільшого резонансу набула справа щодо купівлі недобуду під ЦНАП за 24 млн грн, хоча номінальні власники придбали її за 4,5 млн грн. У низці ЗМІ повідомляли про порушення, здійснені під час оцінки майна, а також про факти кількамісячного листування Дикого з продавцями приміщення в месенджерах. До сьогодні провина мера не доведена, але днями Спеціалізована антикорупційна прокуратура вручила підозру Дикому та двом його спільникам. У відповідь на це міський голова Білої Церкви записав відеозвернення до громадян, у якому наголосив, що придбаний за шалені кошти ЦНАП стане окрасою міста, а свою правоту він доводитиме в суді.

Читайте також: Премії в особливо великих розмірах: як Дикий-мер ризикує поплатитися за "щедрість"

Також у руки "Моєї Київщини" потрапив документ, що підтверджує реєстрацію щодо мера Білої Церкви та його оточення кримінального провадження за особливу щедрість при виплаті зарплат у 2018 році. Відповідно до результатів проведеного аудиту, більше 736 тис бюджетних коштів були "зайвими" преміями для керівництва міста. Окрім Дикого, у справі фігурують його чинні заступники – Інна Новогребельська та Олександр Поляруш.

Цікаво, що останній днями став одним із поручителів Дикого, коли суд обирав тому запобіжний захід. Крім нього, "security" мера від закону є:

• народний депутат від фракції "Слуга народу" Валерій Колюх;
• депутат Київської обласної ради Володимир Сабадаш;
• перший заступник голови Київської облради Ярослав Добрянський;
• колишній командир 72-ої окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців Олександр Вдовиченко.

Лише в першого з них немає за спиною кримінального бекграунду. Оскільки поручителями можуть бути особи, які заслуговують довіру суду, вище зазначений список видається досить дивним.

Секретар міської ради Дмитро Киришун

Ураховуючи хитке становище Дикого, відомий авторитет у кримінальному світі "Діма-Звєзда" – перший кандидат на його місце. ЗМІ неодноразово писали про його вкрай неоднозначний бекграунд, зокрема рейдерство агробізнесу та використання білоцерківських спортсменів як "тітушок" на Антимайдані під час Революції Гідності. Сам же Киришун усе це, звісно, заперечує. Наголошує, що, якби мав заплямовану репутацію, навряд чи потрапив би до складу президентської партії та навіть очолив виборчий штаб "Слуги Народу" у Білій Церкві та районі. Але, як показує практика, завдяки бренду політсили Зеленського до влади прийшла низка одіозних персонажів, які прославилися хіба що як фігуранти скандалів, причини яких: негідна поведінка, корупція, бійки, використання депутатського статусу у власних цілях тощо.

Зауважимо, що Киришун керував підприємством "Покров-Груп", що фігурувало у кримінальному  провадженні за підозрою у фальсифікації документів із метою отримання ліцензії на роботу з небезпечними відходами.

Як політик чинний секретар розпочав із депутатства в Узинській міській ОТГ від "Аграрної партії". До слова, за час каденції встиг втрапити в низку скандальних історій із виділенням землі. У 2018 році він очолював Білоцерківську міську організацію "аграріїв" , а в 2019 – намагався потрапити до парламенту, але спроба виявилася невдалою.

На виборах 2020 року чинний секретар міськради Білої Церкви боровся за крісло мера найбільшого міста Київщини та набрав "аж" 4,55% голосів. Попри не надто високий результат, у міську раду як депутат таки пройшов.

У грудні 2020 року напередодні голосування за свою кандидатуру на пост секретаря Білоцерківської міськради Киришун із кулаками напав на очільника Узинської ОТГ Віталія Гринчука. Скандал не надто вплинув на результат, адже Дмитру Володимировичу отримати посаду вдалося. Подейкують, що її продав тодішній очільник обласного осередку "Слуги народу" Олександр Дубінський, а фінансував це один із латифундистів, на якого Киришун працює й досі.

Військовий час фактично не вплинув на механізм і схему управління містом. Усе одно останнє слово за депутатами міської ради. При цього секретар – друга особа після голови. Із початку повномасштабного вторгнення Киришун спершу вступив до лав місцевої територіальної оборони, а згодом поїхав боронити країну від окупантів у складі 72 ОМБр ім. Чорних Запорожців Збройних сил України на Схід.  Із огляду на його темне минуле складається враження, що він поїхав туди не просто так…

Заступники міського голови Білої Церкви

Інна Новогребельська – права рука та довірена особа Дикого. Має дві вищі освіти за спеціальностями "Бухгалтерський облік" і "Облік і аудит", із 2020 року навчається в Національній академії державного управління при Президентові України. Із 2004 року працювала в ПАТ "Трібо", де пройшла шлях від головного бухгалтера до заступника голови правління з економічних та фінансових питань.

У 2011 році Новогребельська почала працювати головним бухгалтером ПП "Будмаркет», що належить сім’ї Диких (оформлене на дружину мера). Коли Дикого вперше обрали міським головою, Новогребельська стала його радницею. Згодом була заступницею та першою заступницею. Як ми зазначали раніше, разом із мером є фігуранткою кримінального провадження про надвеликі премії керівництву Білої Церкви.

Актуально: Дивна боротьба з ворогом: чому влада Білої Церкви кинула добровольчі формування тергромади напризволяще

У справі також значиться заступник міського голови Олександр Поляруш. На посаду його призначили 17 лютого поточного року, хоча він уже займав аналогічну раніше (із грудня 2017 року по жовтень 2020 року).

Поляруш тричі невдало балотувався в парламент (у 2012 році від "Партії Пенсіонерів України", у 2014 – як самовисуванець, у 2020 – як член "Радикальної партії Олега Ляшка"), був помічником скандального нардепа Віталія Чудновського (колишнього охоронця Юлії Тимошенко та чоловіка Юлії Льовочкіної), а також його друга Віталія Чепиноги. Уже як "радикал" став депутатом Київоблради в 2015 році та як "слуга" у 2020.

У Білій Церкві відомий як "мер Заріччя", керівник збанкрутілого споживчого товариства "Настуся" і спекулянт на темі транспортних перевезень. Зокрема, маючи своїх перевізників, активно виступав за підвищення цін. У 2020 році неабиякого резонансу набув звіт Поляруша про капітальний ремонт прибудинкових територій (ідеться про адреси Фастівська 1 та 2), що насправді не був зроблений.

Зауважимо, що минулого року НАЗК повідомила про виявлені в результаті повної перевірки декларації Поляруша за 2020 рік незазначені відомості про нерухомість, авто та доходи загальною вартістю мільйон гривень.

Рекордсменом по скандалах у Білій Церкві можна назвати заступника мера з питань діяльності виконавчих органів міської ради Юрія Савчука. Раніше він працював у держустановах Володарського та Білоцерківського районів, був начальником Держкомзему у Білоцерківському районі та місті Біла Церква, першим заступником голови Білоцерківської РДА та в.о. обов’язків голови РДА.

Коли Савчук очолював Білоцерківську РДА, було виділено понад 1 млн гривень на ремонт та комплектацію гінекологічного відділення районної лікарні. Ба більше, згодом відділення було передане в оренду на 25 років ТОВ "Сабон", власницею якого є мати Юрія – Віра.

Читайте також: Медицина по-білоцерківськи або Як заради "схематозу" знищити ціле пологове відділення

У чинної заступниці Дикого з питань освіти, культури, спорту Катерини Возненко є "волохата рука" у вигляді чоловіка – колишнього керівника Білоцерківського районного управління поліції та чинного очільника КП "Муніципальна варта" Сергія Возненка. Цілком імовірно, що посаду вона отримала саме завдяки його зв’язкам. Зауважимо, що до 2018 року вона працювала в Агенції стратегічного розвитку Білої Церкви та Управлінні з питань молоді та спорту.

До слова, у листопаді минулого року на посаду начальника Управління з питань молоді та спорту призначили Олексія Копишинського – більш відомого у кримінальному світі як "Льоша качок", а також "тітушка" на різних акціях.

Актуально: "Академія тітушок": як Дикий-мер віддав бандиту спорт і виховання молоді Білої Церкви

Серед керівництва Білоцерківської міськради є чимало зашифрованих персонажів. Приміром, Руслан Руденко. Заступник міського голови з питань капітального будівництва, транспорту та побутового обслуговування населення. У Мережі фактично немає інформації про те, де він народився, навчався, ким працював, яким майном володіє тощо. Ба більше, його сторінка у Facebook закрита для читачів.

Раніше він був відомий у Білій Церкві як ресторатор і семінарист московського патріархату. За даними ЗМІ, разом із Киришуном на початку війни втрапив у гучний скандал із загадковим зникненням сотні автоматів та близько 5 тис наркотичного знеболювального. Можливо, саме це й стало причиною рішення піти воювати.

Заступником Дикого з питань житлово-комунального господарства є Анатолій Кравець. Він координує надзвичайно важливий напрям із огляду на те, що всі прогнозують чи не найважчу зиму в історії нашої країни. Наразі Кравець ходить по каналах та інформує громадськість про підготовку до опалювального сезону.

Із 2018 року очолював Департамент житлово-комунального господарства Білоцерківської міськради. До цього був членом правління ПАТ "КАТП-1028", засновниками якого є батько та дружина чинного мера Білої Церкви – Анатолій та Олена Дикі. Саме це підприємство найчастіше виграє тендери на послуги з вивезення побутових відходів на території найбільшого міста столичного регіону. До того ж компанія-монополіст місцевого рівня систематично підвищує ціни на свої послуги.

Координацією роботи Управління містобудування та архітектури та Управління регулювання земельних відносин Білоцерківської міської ради займається Олег Усенко. До призначення на посаду заступника очолював Управління регулювання земельних відносин (серпень 2018-січень 2021 року). На жаль, Біла Церква славиться кримінальними справами щодо незаконних земельних рішень. При цьому за керівництва Усенка профільний орган, який обов’язково повинен розглядати подібні питання, фактично не надавав жодних зауважень. 

Із 2001 року Усенко був керівником Головного дочірнього підприємства Київського регіонального центру державного земельного кадастру, а згодом і Київського регіонального центру державного земельного кадастру. Потім займав посади начальника Білоцерківського районного відділу земельних ресурсів (жовтень 2003-лютий 2006 року) і Управління Держкомзему в Білоцерківському районі (вересень 2008-серпень 2009 року).

Саме Усенко був останнім керівником ДП "Київський регіональний центр державного земельного кадастру" до моменту реорганізації компанії в ДП "Центр державного земельного кадастру". Ліквідатор першого держпідприємства – Людмила Приходько – ексочільниця Головного управління Держгеокадастру в Київській області (була звільнена в 2019 році прем’єром Олексієм Гончаруком). Не обійшлося тоді й без скандалу, адже їй тоді закидали зловживання службовим становищем та схематозне виведення земель "Пущі-Водиці" нібито на потреби учасників АТО. Зауважимо, що дозволи на приватизацію ділянок видавала Приходько, а рішення про видачу землі ухвалював Київський геокадастр.

Слід зазначити, що Усенко у 2017 році хотів стати депутатом Узинської міської громади та був першим кандидатом від політичної партії Анатолія Гриценка "Громадянська позиція", але вже в 2020 – обрав для балотування в Білоцерківську міську раду політсилу Геннадія Дикого – "За майбутнє". Щоправда, не пройшов…

Ще одним заступником Дикого призначений Василь Морський, який відповідно до посадових обов’язків забезпечує координацію та контроль роботи управління економіки, відділу енергоефективності та відділу публічних закупівель. У 2014-2015 роках він був учасником АТО, після чого працював менеджером проєктів у Агенції стратегічного розвитку Білої Церкви.

Також він батько білоцерківської юної співачки – Вероніки Морської, яка з початку повномасштабного вторгнення брала участь у багатьох благодійних заходах за кордоном, тож її голос почув ледь не ввесь світ.

Варто підсумувати, що діяльність самого мера та його оточення викликає чимало питань. Надто велика кількість скандалів, надто серйозні фінансові ресурси - усе це призводить до появи нових кримінальних проваджень проти Дикого та його помічників. Це автоматично гальмує розвиток міста, яке фактично стає заручником постійних протистоянь так званих "еліт" за доступ до бюджетного корита.