Ротація на Київщині: чим запам’ятався 17-й голова Київської ОДА Василь Володін
На початку лютого сталася подія, що назрівала уже досить довго. Про можливість звільнення голови Київської ОДА Василя Володіна говорили останні декілька місяців. А неприйнятий бюджет області на 2022 рік став каталізатором цього процесу. Зауважимо, що жоден голова КОДА, йдучи з посади, не робив підсумкову пресконференцію, де б публічно прозвітував про досягнення та невдачі. Сьогодні розкажемо про 17-го голову КОДА Володіна та порівняємо його роботу з попередниками
Варто розділити роботу голів Київської ОДА на два періоди – до Революції Гідності та після. Якщо за весь період Незалежності України Київщиною керували 17 голів ОДА, то на післяреволюційний період припадає майже половина чиновників. Така плинність кадрів пояснювалася тим, що квоту на призначення голів КОДА мала партія "УДАР" Віталія Кличка, а його представники в області не завжди коректно підбирали кадрів.
Про голів Київської ОДА до 2014 року "Моя Київщина" робила детальний огляд, що був присвячений 30-ій річниці Незалежності України. Зауважимо, що серед усіх губернаторів тільки Анатолій Присяжнюк залишився в активній політиці, він зараз очолює обласний осередок партії "Наш край" та активно працює на Київщині.
Актуально: 1991-2021 – хто керував Київською облдержадміністрацією в часи Незалежності?
У 2014 році стабілізувати ситуацію в області відправили колишнього нардепа та міністра Володимира Шандру. Покликаний як кризовий менеджер, він не зумів повноцінно реалізувати поставлені цілі, адже прийшов без власної команди. Як результат – на посадах у департаментах КОДА залишилися ті ж самі люди, які паралельно працювали на опонентів. Ключова помилка Шандри в тому, що він не домігся розпуску Київської облради, що була переповнена "регіоналами". А вже за рік – у 2015 – перед місцевими виборами більшість із них "перефарбувалися" і знову отримала мандати.
Шандра, який балотувався від партії Порошенка в депутати Київської облради, разом із однопартійцями майже до кінця скликання потрапив у глуху опозицію. Протягом 4 років ставленики президента Порошенка не могли нічого протиставити коаліції в Київській облраді на чолі з "Батьківщиною". Щоправда, за свою недовгу каденцію Шандра зумів стабілізувати ситуацію із виплатою зарплат для бюджетників, енергоносіями, забезпечити план мобілізації населення у зв’язку з війною на Донбасі.
Наступним був Максим Мельничук – син Героя України, якому батьківські зв’язки дали можливість у молодому віці стати доктором біологічних наук, попрацювати заступником Міністра аграрної політики, бути віцепрезидентом Національної академії аграрних наук України та проректором із науково-інноваційної роботи в НУБіП.
Підхід до налагодження зв’язків із районами був простий – через гарячі промови з трибуни, які згодом перетворювалися у застілля. Ефект від такої щирості оцінити не вдалося. Коридорами КОДА Мельничук ходив не довго, близько пів року: через корупційний скандал за участю першого заступника Ігоря Любка молодий академік втратив посаду. Як стверджують ЗМІ, обшуки Мельничук пересидів у підземеллях Києво-Печерської Лаври. Проте його дії незрозумілі, адже навіщо було переховуватися, якщо не причетний до вимагання хабара?
Після Мельничука шляхом "прозорого" конкурсу головою КОДА було обрано креатуру нардепа Ярослава Москаленка – Олександра Горгана. Він також напоровся на супротив Київської облради, яку очолювала представниця "Батьківщини" Ганна Старикова. Усі намагання Горгана щось протиставити були марними: голосування за бюджет традиційно затягувалися, програми не виконувалися, а область була однією з найпроблемніших для влади.
Запам’ятався Горган тендером на ремонт доріг Київщини, який віддали компанії з орбіти Ярослава Москаленка. Проте розслідування махінації не було, адже вся документація за дивних обставин згоріла разом зі службовою автівкою СБУ. Був ще один скандал за участю Горгана – на публічному заході з трибуни голова КОДА сказав, що готовий зрадити своїй дружині із заступницею голови Вишгородської РДА.
Проте головною причиною звільнення стали не скандали, а неможливість встановити контроль над областю перед виборами президента 2019 року, що було критично важливо для партії Порошенка. Після закінчення роботи на чиновницьких посадах він повернувся у бізнес: зараз Горган працює виконавчим директором будівельної фірми "SAGA Development", що належить скандальному Андрію Вавришу.
Поставити на місце Київську облраду покликали Олександра Терещука – колишнього генерала міліції, який свого часу відправляв співробітників волинського "Беркуту" для зачистки Майдану. Перед призначенням на Київщину Терещук встиг попрацювати заступником голови Одеської ОДА. Поставлену з Банкової задачу ексміліціонер виконав – у Київській облраді йому вдалося повернути партію Порошенка у більшість та налагодити комунікацію з депутатами.
Але приналежність до партії "Солідарність" та зв’язок із колишнім генпрокурором Віталієм Яремою не дозволили Терещуку очолювати КОДА після перемоги Зеленського на виборах 2019 року. Цікаво, але вже за рік особисто новообраний президент представляв Терещука одним із кураторів "Слуги народу" перед місцевими виборами.
Після перемоги Зеленського на виборах президента 2019 року, перший час в.о. голови КОДА був В’ячеслав Кучер, який працював заступником у Терещука. Після втрати посади у Київській ОДА, із лютого 2020 року, Кучер займає посаду керівника секретаріату Національного агентства кваліфікацій.
Першопрохідцем у КОДА за президентства Зеленського був Михайло Бно-Айріян. Пробув на посаді рекордно мало та запам’ятався декількома скандалами. Насамперед "президентським ліфтом" для кандидатів на посади голів РДА, куди намагався просунути свояка з Азербайджану. За час перебування на посаді про нього в мережі з’являлися численні журналістські матеріали, що проливали світло на минуле та зв’язки з Росією.
Боротьба з народним депутатом Олександром Дубінським за розподіл посад у КОДА перетворилася в медіавійну, яка виявилася непосильною ношею для Бно-Айріяна. Нардеп критикував кожен крок голови адміністрації, виставляючи його посміховиськом. Результат був очікуваний – Бно-Айріяна відправили у відставку, після чого в інтерв’ю він розповів про продовження своєї кар’єри та "провальну регіональну політику" Зеленського. Цікаво, що після чиновницької посади Бно-Айріян вирішив знімати фільми.
Кардинально протилежно кар’єра склалася в наступного голови КОДА – Олексія Чернишова. Останній, хоч і перебував на Київщині не довго, поки що єдиний, хто з цієї посади пішов на підвищення. За чотири місяці роботи в адміністрації йому вдалося сколотити працездатну команду, домовитися з Київоблрадою за голосування бюджету-2021 та спокійно перейти на посаду Міністра громад і територій в уряд Дениса Шмигаля. У Кабміні Чернишов займається важливим для президента напрямком – програмою "Велике будівництво", що передбачає реконструкцію соціальних об’єктів та доріг місцевого значення.
За інформацією ЗМІ, у разі відставки Шмигаля Чернишова розглядають наступним прем’єр-міністром, а також є імовірність його призначення головою КМДА після голосування за новий проєкт закону про столицю.
Наступником у КОДА Чернишов залишив Василя Володіна. Спершу він виконував обов’язки (11 березня – 17 червня 2020 року), а згодом Уряд погодив призначення Володіна головою Київської ОДА. Відзначимо, що він був одним із найбільш медійних керівників Київщини, постійно звітував на онлайн-брифінгах, що було особливо актуально в умовах пандемії коронавірусу.
Найбільш важливим було те, що, на відміну від частини своїх попередників, майже за два роки роботи в Київській ОДА Володін не потрапляв у публічні скандали, натомість навіть вдавалося "гасити" локальні проблеми. Проте йому не вистачило досвіду ведення політичних переговорів. Якщо бюджет-2021 року ухвалювався новообраною Київоблрадою на чолі з Олександром Скляровим, який до депутатства працював у КОДА, то цього року все було набагато складніше.
Через розподіл фракції "слуг" у Київській облраді на два табори, один із яких підпорядковується нардепу Олександру Дубінському, а інший – нардепу Анатолію Гуньку, утворилася політична криза. Абсолютне несприйняття депутатами голови облради Наталії Гунько, а також фактична відсутність коаліції у зв’язку з політичними процесами на всеукраїнському рівні, призвели до зриву голосування за бюджет області наприкінці минулого року.
Таким чином, Володін опинився у патовій ситуації, адже облрада діяла з позиції сили – завжди можна дорікнути, що бюджет не може бути прийнятий у тому вигляді, яким його подає КОДА. Але де-факто Гунько таі Дубінський скористалися можливістю, аби змістити Володіна. Проте варто взяти до уваги той факт, що голова КОДА самоусунувся від переговорного процесу, без якого прийняття бюджету просто не можливе. Сподіватися на те, що депутати проголосують без обговорень і поправок за річний бюджет – було неймовірною помилкою, що зрештою коштувала посади.
Читати "Моя Київщина" у Telegram