Серпом по "ваті": наслідки санкцій РНБО для московських агентів на Київщині

Жителі Київщини побачили справжні обличчя кремлівських зрадників

Київщина – одна з областей України, де цивільне населення дуже постраждало від "рускіх асвабадітілєй". Десятки тисяч жителів області проживають на тимчасово окупованих територіях і щодня піддаються знущанням, ґвалтуванням та убивствам від рук терористів. Одним із факторів, що сприяв вторгненню росії, стало вкрай поблажливе ставлення певної частини українців до партій, що відверто пропагували "рускій мір". Про адептів кремлівської пропаганди у столичному регіоні, читайте в матеріалі "Моєї Київщини"

Як стало відомо з повідомлення Президента України Володимира Зеленського, на час дії воєнного стану в Україні призупиняється діяльність 11 проросійських партій: "Опозиційна платформа – За життя", "Партія Шарія", "Наші", "Опозиційний блок", "Ліва опозиція", "Союз лівих сил", "Держава", "Прогресивна соціалістична партія України", "Соціалістична партія України", партія "Соціалісти", "Блок Володимира Сальдо".

Русня називає таку дії придушенням демократії чи зачисткою опозиції, але рішення про заборону партій російського штибу потрібно було прийти ще в 2014 році, коли фактично й почалася війна. Натомість влада не тільки не боролося, а й вирішила вести приховано бізнес із окупантами, що дозволило паралельно розвивати партії та поширювати нездорову ідеологію. Час втрачено, але зараз потрібно використовувати можливість самоочищення суспільства від представників "п’ятої колони".

Із усього санаційного списку на центральному рівні представлена тільки партія ОПЗЖ, яка після втечі Медвечука фактично розкололася. Втекла за кордон (хто – на захід, хто в Росію) частина наближених до нього депутатів. Серед них ексголова Київської обласної ради Олександр Качний, якого називають куратором політсили у Київській обласній раді, і який останнім часом тяжів до Медведчука. Залишається в Україні частина парламентської фракції ОПЗЖ, що орієнтується на Бойка-Льовочкіна. Але варто розуміти: вони такі ж "консерви", яким не місце в Україні.

Цікаво, що політичний розкол фракції ОПЗЖ у Київській облраді відбувся ще до рішення президента. Але для області це було тільки позитивним моментом. Наслідки цього видно вже зараз: на 23-й день війни Валерія Барановська, Тарас Ващішін, Андрій Фещенко та Ірина Швець оголосили про свій вихід із лав ОПЗЖ, заявили про засудження збройної агресії та незаконність "руского міра". Таку ж заяву зробив і Олег Цаплієнко, який не тільки попросив усіх депутатів покинути фракцію проросійської партії, а й заявив про необхідність формування об'єднання "Захист Київщини".

Актуально: Дехто втік, але більшість працює: чим займаються депутати Київської облради.

Проте це далеко не всі депутати Київської обласної ради, що пройшли від ОПЗЖ. Поки не видно реакції Олега Корбана, Олександра Мунтеля, Юрія Чередніченка та Валерія Ксьонзенка. Останній, до речі, особливо наближений до народного депутата Олександра Качного.

По Чередніченку потрібно працювати дуже серйозно. Він протягом 12 років, аж до повалення режиму Януковича, він працював у ДП "Украерорух". За даними ЗМІ, у 2014 році Чередніченко нібито "злив" терористам інформацію про літак, на якому доставили в Донецьк бюлетені для проведення виборів президента. Тоді справою займалася СБУ, але жодних офіційних релізів не було. Цікаво, що зараз Чередніченку знайшли посаду заступника гендиректора КНП КОР "Київська обласна лікарня". Яке відношення він має до медицини – незрозуміло.

Те, що значна кількість депутатів облради від ОПЗЖ вийшла із фракції, це вже позитивний момент, а деякі навіть публічно повідомили про те, що активно допомагають українській армії. Але це артикулювали, як ми вже зазначали, не всі депутати. До того ж не варто забувати про районні та місцеві ради. Там представників цієї партії чимало. А той факт, що представники проросійської політсили радо співпрацюють з окупантами, як то мер Куп’янська Геннадій Мацегора чи депутатка з Мелітополя Галина Данильченко, привід співробітникам СБУ активно перевірити діяльність кожного, хто причетний до підсанкційних партій. Ці перевірки мають бути максимально жорсткими, що дозволено законом воєнного стану. Це питання національної безпеки, його більше не можна спустити на гальмах…

До слова, тільки у районних радах Київської області засіло 35 депутатів від ОПЗЖ, також пролізло чимало їх представників у територіальні громади. От тільки проблема – переважної більшості сторінок депутатів у соцмережах немає, або вони закриті, тому дізнатися їх позицію щодо війни в Україні – не вдалося. Відповідно, своїм виборцям вони теж нічого не повідомили. Тут як а анекдоті: "Ви або хрестик зніміть, або труси одіньте". Рішення про вихід з ОПЗЖ потрібно було озвучити ще вчора, бо завтра їхні виправдання вже не цікаві.

Варто пам’ятати, що московська гнида буде намагатися повернутися після перемоги. Але головне не забувати, хто чим займався в цей складний для країни час. Адже є високий ризик, що різного роду антиукраїнські персонажі повернуться до справ вже за рік-другий, і тоді все буде з точністю, як після Революції Гідності. Але треба розуміти: все буде залежати від рівня свідомості громадянського суспільства. Ті люди, що пережили всі жахіття бомбардувань Приірпіння, Іванкова, Василькова, Броварів, Макарова чи Бородянки, ніколи в житті не дозволять собі протягнути руку дружби окупантам, яким би не був новий проросійський політичний фейк. Тому прощавай, "п’ята колона", сподіваємося, більше ніколи не побачимося…