Шляхом Кравченка: як Калашник розвалює власну команду

Руслан Кравченко і Микола Калашник

Скандал навколо мільярдних підрядів на захист критичної інфраструктури Київщини завершився провалом для нового керівництва Міністерства відновлення на чолі з Миколою Калашником. І питання тепер у тому, хто відповідатиме за те, що сталося. Нинішнє керівництво Мінвідновлення не лише зірвало підготовку захисту критичної інфраструктури, але і інспірувало скандал заради того, щоб вибити старих «неправильних» переможців тендерів, замінивши їх своїми. Про те, як це відбувалося, читайте у «Моїй Київщині»

В умовах війни в Україні спостерігається специфічна хвороба у молодих політиків, які надто швидко зростають у кар'єрних ліфтах. Особливо виразно це проявилося на Київщині, де Руслан Кравченко оперативно доріс до генпрокурора, після чого вимушений був тікати в Австрію. «Хвороба» стрімкого росту спостерігається у колишнього голови Київської ОВА Миколи Калашника, який заради потрапляння на посаду голови Мінвідновлення мав продемонструвати Банковій успіхи. І оскільки Київщина вкрай потерпає від ворожих ударів по критичній інфраструктурі,  Калашник вирішив показати по цьому напрямку мастер-клас…

Утім, непомірні амбіції молодого очільника підганяли графіки — він дуже поспішав вирости до міністерського крісла, а вікно можливостей могло дуже швидко закритися. Тому аби продемонструвати Банковій миттєвий результат та вражаючу ефективність, Калашник зібрав пул великих будівельних компаній, яких переконав розпочати роботи без обов'язкового авансування.

Фактично підрядники та субпідрядники погодилися підставити плече під чесне слово. Логіка бізнесу виглядала прагматично, хоч і досить наївно: з одного боку, була перспектива отримати лояльного до себе профільного міністра, з іншого — стояв цілком раціональний намір закрити небо над ключовими енергетичними об'єктами області до настання морозів. Не чекаючи на бюрократичну машину, чиї тендерні узгодження зазвичай розтягуються на місяці й гарантовано зірвали б терміни підготовки до зими, підрядники почали вкладати власні обігові кошти.

Загалом, за даними «Моєї Київщини», на захисні споруди для ключових енергетичних вузлів Київської області, запущені в авральному режимі, пішло понад 2,4 млрд грн. Частина фінансування надходила з бюджету, але більшу частину – 1,4 млрд грн – бізнес закривав власним ресурсом у розрахунку на обіцяні західні транші, які мали зайти у державну скарбницю.

Буквально за пару місяців низку стратегічних об'єктів звели наполовину, а деякі — навіть більше. І саме в момент, коли можна було звітувати про прорив, схема дала тріщину: з'ясувалося, що повертати вкладені приватні кошти ніхто не збирається. Отримавши бажане кадрове підвищення, Калашник просто відмовився займатися складними розрахунками з тими, хто повірив йому на слово. На мові бізнесу це називається банальним кидком.

Більш того, схоже, що цей кидок з певного моменту був запрограмованим. У цій конфігурації проглядається спільний інтерес Калашника із головою Агентства відновлення Іваном Федоровим. Останній, після тривалого керівництва Запорізькою ОВА, активно насичує ринок відновлення «правильними» запорізькими підрядниками. У самого ж Калашника за плечима — роки керівництва Дарницькою РДА столиці та великий багаж неформальних зв'язків із київськими забудовниками. Показовим прикладом цієї системи став нещодавній безтендерний захід у Білу Церкву близького до міністра ТОВ «Зелена столиця», яка займеться водопостачанням у найбільшому місті області за 321 мільйон гривень.

Натомість ті компанії-підрядники, що виконали чорнову роботу з будівництва низки об’єктів без грошей, у новій схемі виявилися зайвими. Підсумок для бізнесу, який повірив посадовцю, виявився вкрай неприємним: колосальні касові розриви замість розрахунків. А також папка з кримінальними справами замість подяк. Показовим стало провадження № 42025110000000469, у межах якого поліція взялася вивчати використання 1,89 млрд грн за 25 договорами Київської ОДА з «Консалтинг-буд» Любомири Кожушко та «Ю.Бі.Сі.» Ігоря Нестерука. Метал на будівництво постачали «Сталь Плюс» та «ТД Тризуб», які слідство пов'язує з підприємцем Владиславом Соколовим.

Іронія слідчих дій полягає в тому, що на масиві контрактів майже у два мільярди гривень правоохоронці нарахували можливе завищення цін у 20,8 млн грн. Це ледь сягає 1% від загального обсягу — статистична похибка в межах інфляції та логістичних стрибків воєнного часу. Проте скандал роздмухали на всю країну, доповнивши його прицільними медійними вкидами. Зокрема, у мережу через лояльних блогерів синхронно запустили фотографії того ж Соколова, аби перевести дискусію з суто технічної та фінансової площини у формат дешевого таблоїду.

Для остаточної дискредитації забудовників у Міністерстві відновлення інспірували системну чорну піар-кампанію. Її технологічне курування, як вдалося дізнатися нашому виданню, приписують заступнику Калашника Кирилу Фесику — досвідченому фахівцю з політичних технологій, який взявся зачищати інформаційне поле від незадоволених кредиторів відомства за класичними лекалами дискредитації бізнесу.

Проте за політтехнологічним димом постає цілком відчутна небезпека державного масштабу. Намагаючись витиснути будівельників, які вже звели каркаси та вклали мільярди у бетон і метал, керівництво міністерства ставить під прямий удар виконання зведеного плану захисту енергетики. Зима вже на порозі, а ключові будівельні майданчики зависають у невизначеності та судових арештах.

Варто розуміти, що проведення нових тендерів, передача недобудованих конструкцій новим «фаворитам» та переузгодження документації заберуть місяці, яких у країни немає. До того ж західні донори, спостерігаючи за сумнівними маневрами Калашника, дедалі неохочіше дивляться на перспективи виділення коштів під проекти з настільки сумнівною прозорістю. Історія з демонстративним кидком будівельних компаній, яка забезпечувала результат, ризикує перетворитися для амбітного міністра на початок швидкого політичного фіналу. Руслан Кравченко не дасть збрехати…