Сто днів парламентському турборежиму, або чому турбіна монофракції іноді іскрить та збавляє оберти

Друга сесія Верховної Ради України IX скликання розпочалась на самому початку календарної осені і завершиться у січні вже наступного 2020 року. Власне тоді і можна буде повноцінно підбити підсумки роботи законодавців цієї каденції. Але попередньо це можна зробити вже зараз, тим паче цими днями виповнилося сто днів з дня складання присяги новим депутатським корпусом  на першій організаційній сесії парламенту, яка відбулася ще наприкінці серпня

Грудень - надзвичайно заполітизований місяць в новітній вітчизняній історії: у 2004-му році у центрі столиці буяла Помаранчева революція, в 2013-му- розпочалась Революція Гідності. Нині ж, наприкінці 2019-го, тематичні пікети й мітинги змінили свою дислокацію з традиційного епіцентру протестів - Майдану Незалежності у бік владного кварталу: на Інститутську, Банкову та Грушевського.
На Інститутській будівлю Нацбанку, заважаючи нормальному дорожньому руху, вже кілька тижнів поспіль пікетують "помаранчеві жилети" , які поєднали колористику протесту в Києві у 2004-му з гардеробом паризьких маніфестацій останнього часу.
Попри  ще й молодіжне звукове оформлення, покликане розбавити виступи охриплих на холоді ораторів з мегафонів, замовно-проплачувальний характер "світломузики" цього синтетичного дійства не викликає сумніву ні в кого. Подейкують, що таким чином команда Ігоря Коломойського прагне скинути керівництво НБУ, щоб одержати якійсь дивіденди від націоналізованого раніше Приватбанку. Тобто великі кошти використовують малі кошти для претензії на компенсацію,так би мовити, середніми коштами держави. І якби на цьому місці був би хтось з аналітиків "пікейних жилетів" із "Золотого теляти", він би точно сказав би своє сакраментальне: "Так, Ігор Валерійович - це – голова. Я б йому палець в рот не поклав би!".
Не відомо - чи вистачить гнівного запалу учасникам антибанківського майданчика протриматися до Святого Миколая, а їх спонсорам і організаторам  матеріально-технічного ресурсу для стимуляції відчуття публічного обурення не таких вже й широких мас, але загальна рукотворність протесту явно свідчить, що на зимових святах люди зроблять паузу…
Напередодні проведення Нормандського саміту у Парижі в столиці Києва передмайданну готовність демонстрували і прихильники євроінтеграційного курсу країни, яка в останній пленарний тиждень була підкріплена і відповідною спільною Заявою "щодо недопущення порушення національних інтересів України" від трьох парламентських фракцій ("Європейської солідарності", "Батьківщини" та "Голосу") .
Картинка спільного виходу до парламентської трибуни Петра Порошенка та Юлії Тимошенко - вічних політичних недругів та вимушених партнерів по опозиції (разом зі "співочим голосом" двох Майданів - Святославом Вакарчуком) у спостерігачів викликала стійке відчуття дежавю та усвідомлення, що наша історія дійсно  вічно ходить по колу.
Проте, обговорюючи результати зустріч оновленого нормандського квартету, наші експерти підкреслювали, що тиск вулиці насправді посилював простір для маневру  Зеленского у переговорах з Путіним. Цілком можливо, що в кулуарах лунала така фраза українського гаранта: "Я б може і хотів би знайти компроміс по Донбасу, але я мушу враховувати позиції харизматів з націонал-партіотичного табору, адже, на відміну від росіян, українці полюбляють майдани…"
Зауважимо, що все ж таки  головні пікети цієї осені й початку зими торкалися не стільки геополітичної, скільки  соціально-економічної проблематики і як правило біля будівлі Верховної Ради на Грушевського, особливо по вівторках, коли за графіком розпочинається черговий пленарний тиждень. Зазвичай, порядок денний вівторка-четверга,  визначає галузевий профіль протестувальників та географію номерів  тих автобусів, які паркуються неподалік. Помітно менше стало партійних прапорів, натомість побільшало загальнополітичних гасел, що апелюють переважно до соціальної справедливості.
Особливо багато протестів було під час прийняття Державного бюджету наступного року та прийняття у першому читанні земельного закону, що запроваджує ринок землі в сільськогосподарському виробництві.
У другому читанні законопроєкт буде розглядатися  пізніше, а минулої середи в сесійній залі Верховної Ради відбулися парламентські слухання "Земельна реформа: вітчизняна модель обігу земель сільськогосподарського призначення", тож значна частина протестувальників з майданчику біля парламенту перемістилася в його середину.
Попри утворення у стінах Верховної Ради парламентської монопольної більшості "Слуг народу", у будівлі під куполом усі перші сто днів нової парламентської каденції  періодично виникали скандали щодо партійної дисципліни та нешляхетної поведінки своїх колег. А у вівторок чернігівський мажоритарник з фракції "Слуга народу" Олег Семінський (який також є заступником голови Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг) звернув увагу колег та керівництва парламенту на той факт, що щойно він випадково зустрів у парламентських кулуарах кримінального авторитета на прізвисько "Молдован", який свого часу обвинувачувався у спробі організації умисного вбивства самого Семінського, а через добу слуги народу почубились. На жаль, все дійство відбувалося за колонами, тож операторам телеканалів не вдалося зафіксувати як слід результат для тих азартних колег, які вирішили укласти парі на остаточний підсумок двобою.
Втім, засідали депутати і цього четверга, оскільки Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування на своєму засідання схвалив проєкт Закону України про внесення зміни до статті 1 Закону України "Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей" (реєстраційний номер 2569) (від 10 грудня 2019 року), внесений народними депутатами України Давидом Арахамією та Олександром Корнієнком. Депутати голосами усіх фракцій (окрім "Батьківщини" та "Голосу")  підтримали це рішення. Як зазначили законодавці, по суті  це лише " технічна пролонгація цього законопроєкту", яка потрібна здебільшого для продовження діалогу в Нормандскому форматі…
На самому ж початку попереднього пленарного тижня зранку присягу народного депутата-списочника прийняв екс-керівник "Інституту пам’яті" Володимир В’ятрович, який одержав мандат після того, як його склала депутат від "Європейської Солідарності" Ірина Луценка, що вирішила поїхати до чоловіка – екс-Генпрокурора Юрія Луценко до Лондону. Не дивлячись на всеукраїнську популярність В’ятровича, ЦВК занадто довго розглядав процедуру переходу зі статусу кандидата в народні депутати в категорію повноцінного законодавця.
І хоча новоприбулий депутат  обраний за партійними списками, однак він  мешкає у Ворзелі Київської області, тож з нього ми й вирішили розпочати опитування нардепів регіону щодо загальної ситуації в країні та оцінці перших ста днів власної діяльності.
Отже на запитання "Моєї Київщини" відповідає 25-й номер виборчого списку партій "Європейська Солідарність", житель міста Ворзель Київської області Володимир В’ятрович

- По- перше, пане Володимире, дозвольте від імені нашого порталу привітати Вас з початком законодавчої діяльності, а оскільки ви стали відомим як директор "Інституту пам’яті" перше питання - хто прийде Вам на заміну в цій державній інституції?

- Сподіваюся, що Інститут національної пам'яті залишиться в статусі органу держвлади, а його робота не зміниться. Разом з тим, дещо скептично ставлюся до факту призначення Урядом Антона Дробовича, який вивчав питання гедонізму, своїм наступником, оскільки вважаю, що на цій посаді має бути професійний історик, а не філософ чи культуролог.

-Ви - новачок у лавах нардепів, проте Ваші колеги по каденції вже відпрацювали перші сто днів, коли можна підбивати певні підсумки з ефективності законодавчої роботи…

-На жаль, рівень професійності в порівнянні з попередникам, - суттєво поменшав. У керівництва парламенту відчувається небажання підтримувати депутатів з опозиції, а головне – яскраво відчувається залежність нинішньої Верховної Ради від Офісу Президента. Отже, відчувається нерозуміння природи парламентаризму: Рада має бути не стільки представництвом певної політичної сили, а й  майданчиком для демократії.
Оскільки в своєму виборі більшість електорату голосувало за бренд "Слуги народу", то Президент особисто має відповідати за формування його політичного списку і за той факт, що від цієї політичної сили до парламенту потрапило багато зовсім не шляхетних осіб.

- 28 років тому українці обрали не тільки свого першого президента, але й проголосували (в тому числі і в Криму та у Севастополі) на референдумі за ідею Незалежності крани. Як Ви думаєте, якби подібний плебісцит проводився нині- результат був би інший?

-Референдум 1 грудня 1991-го року зіграв колосальну роль в легітимізації рішення Верховної Ради першого скликання від 24 серпня. Одначе, я вважаю референдум  не тим інструментом прямого народовладдя, яким варто зловживати. Я б ніколи не погодився  з ідеєю корегування геополітики в угоду кон’юнктурі.  До чого це може призвести, можна проілюструвати в історії з британським брексітом.

- Наступного року в країні відбудуться місцеві вибори, проте головна інтрига при прийнятті Виборчого кодексу, безумовно, полягає у способі формування законодавчого органу влади: суто пропорційна, мажоритарна або нині чинна – змішана? Мабуть, немає впевненості у правлячої мегафракції в тому,  що набереться потрібна для результативного голосування кількість підтримки з інших фракцій і спікер Дмитро Разумков просто зняв розгляд цього законопроекту з порядку денного?

-Попри те, що ця версія кодексу широко не дискутувалась у парламенті в загалом на розгляді у профільному комітеті – з’явилась в останню мить, мене засмучують деякі сумнівні новації. Виявляється ЦВК може знімати з участі у виборах політичні сили чи окремих кандидатів під приводом того, що "вони водять в оману своїх виборців".

- Ви мешкаєте у Ворзелі, який є предметом сутички з ким утворювати ОТГ- з Бучею чи Ірпенем . Як загалом ставитеся до процесів децентралізації?

- Вважаю переніс ресурсів на місця  досить позитивним явищем, яке буде сприяти розвитку України.

Інший списочник Олександр Качний, 36-й номер депутатської фракції Політичної партії "Опозиційна платформа- За життя" ніби ідеологічно далекий від проєвропейської "ЄС" (він серед іншого раніше був відомий своєю постійною полемікою з депутатами із "Свободи" в обласному парламенті) проте, бсхожий в критиці внутрішньої політики правлячої мегафракції.

Він вважає, що нинішня каденція Верховної Ради працює здебільшого на прийняття лобістських законів і жодного закону, спрямованого на покращення життя людей поки що не  прийняла.

-Тобто, Ви вважаєте, що цей парламент  гірший за попередні?

-Найгірший! Тут в турборежимі приймаються закони , які навіть не розробляються у парламенті.

-Є сподівання на подальшу реабілітацію Верховної Ради в ході каденції?

- Нам тільки і залишаться сподіватися…Втім, я не впевнений, що він пропрацює повну каденцію і може бути розпущеним через ці скандали. 

-Ви були депутатом Облради. Нині в її надрах розробляється стратегія розвитку регіону на 2021-2027-ми роки. Як Ви зставитесь до такого роду планування із врахуванням того акту, що в умовах ринку бізнес сам визначає свої завдання?

- Тут мається на увазі не розвиток окремого підприємства, а напрямків розвитку територій. Ключовий задум – будівництво окружної дороги, яка має чималу інвестиційну та інфраструктурну привабливість.

-В парламенті приступили до розгляду виборчого кодексу, але відклали цю процедуру. Якою вам бачиться оптимальна модель виборів того ж парламенту?

-Тут є два підходи - голосувати за гречку від мажоритарників чи за списочників.В будь-якому разі ми готові до дискусії. І у першому читанні підтримаємо мабуть  президентський законопроєкт про вибори, але в другому- будемо наполягати на своїх правках. Однак я категорично проти пропозиції , щоб ЦВК з подачі силовиків знімало кандидатів або партії з перегонів, оскільки це – вже - диктатура.

-Днями пройшли парламентські слухання щодо ринку землі, Як би ви оцінили ефективність цього заходу?

Було б значно краще, якби вони відбулися ще до першого процедури розгляду законопроекту в першому читанні.

-Як ви ставитесь до планів укрупнення районів? Зокрема, на Київщині замість 25 буде лише шість укрупнених районів (округів або - повітів) …

-До цього слід приступати тоді, коли всі ОТГ, з яких має складатися нові райони,  стануть спроможними в економічному сенсі. До того ж чув про окремі плани реорганізації, за якими не буде ні райрад, ні їхніх виконкомів. А навіщо тоді такі райони? Адже кожне рішення має спиратися на доцільність та здоровий глузд.

-Депутати нашого парламенту з Київської області якось координують свою роботу між собою?

-Практично ні.

Також на пленарному тижні вдалося поспілкуватися з двома депутатками- мажоритарницями – Київської області

Першу – депутата від 93-го виборчого округу Анну Скороход після гучного скандалу про ніби-то підкуп законодавців виключили з фракції "Слуга народу" після її конфлікту з керівником фракції - Давидом Арахамією. Вона на парламентському прейс-пойнті (який цього року повністю перекочував з другого поверху на третій) провела брифінг для журналістів, в якому повідомила про готовність подати до суду на Арахамію за наклеп за ніби дачу хабарів колегам. , а також заявила, що готова організувати окрему парламентську групу із колишніх "Слуг народу" , які готові і надалі до реалізації програми Президента Володимира Зеленського. Свій брифінг вона завершила тезою, про те, що "Україна не має бути керованою, а ні з Вашингтону,  ані з Брюселю, ані з Москви".

А вже після брифінгу заявила журналісту нашого порталу, що "навіть рада за виключення з лав правлячої мегафракції, бо віднині вона може вільно висловлювати свою думку. Бо як можна прийти до оптимальних рішень, якщо не дослухатися до альтернативних думок?" А ще Анна Скороход не голосувала з кабмінівський проект державного бюджету на наступний рік, через його вади.

Також народний депутат висловила впевненість, що час прийняття нового виборчого кодексу буду залежати від поточного рейтингу команди "Слуг народу" і виступаю за створення в країні двопалатного парламенту. Щодо контактів з колегами по мажоритарним округам, то вона зазначила, що у раді потреби координує свою роботу у телефонному режимі.

 А після брифінгу в парламенті Анна Скороход взяла участь у прес-конференції в "Укрінформі", де говорила про екологічні проблеми Богуслава та Переяслава, про що ми вже писали.

Ольга Василевська-Смаглюк представляє у парламенті виборців 96-го виборчого округ.

У спілкуванні в кулуарах парламенту вона констатувала, що на підході у законодавстві - понад сотні законів, при  цтому відверто зазначила, що хотіла, аби проектів законів щодо покращення життя людей - ще не достатньо. Хоча в день нашого спілкування парламентарії прийняли закон, який покращує можливість людей з обмеженими можливостями до заняття бізнесом.

Оцінюючи ефективність роботи парламенту за перші сто днів роботи, Ольга Василевська-Смаглюк оцінила її на 30 відсотків і зазначила, що намагається виконати свої обов’язки в міру можливостей.

Щодо загальної оцінки депутатського корпусу, вона зазначила, що "за свою суттю це - держава в державі", де є свої ділки, і свої діти" Я намагаюсь відчувати землю під ногами і не губити берегів, усвідомлюючи, що в Раді я не схопила Бога за бороду і що я- просто народний депутат - слуга народу. Хоча щойно мене пікетувальники обізвали "слугою диявола". Зрозуміло, від таких оцінок та ярликів відчуваєш себе некомфортно".

Говорячи про зв'язок з виборцями, Ольга Василевська-Смаглюк зауважила, що крім зустрічей в райцентрах прагне спілкуватися з людьми під час точкових виїздів. А наступного дня від свого профільного комітету народна обранка представляла з парламентської трибуни проект закону про боротьбу з відмивання незаконно зароблених коштів і після невеличкої дискусії він був прийнятий

Зазначимо, що окрім мажоритарників та партійних кураторів Столиці (того же Вадим Івченко з Батьківщини, який нині ледь не очолює неформальне антиземельне лобі в парламенті - так званий "Штаб захисту рідної землі") з Київською областю пов’язані кілька других списочників, але самим фактом прописки, вірніше - реєстрації.

Між іншим, один з брифінгів влаштували депутати з різних фракцій. Вони прагнуть змінити законодавство в цій делікатній сфері, від якого залежать не тільки виборчі права громадян (ще до Донбасу чимало мешканців з інших регіонів змінили фактично своє проживання і також прагнуть і соціально-економічного захисту.

До речі, ще один з депутатів - мабуть, найвідоміший у фракції Олександр Дубінський (проти якого і двох його колег нині ніби порушили кримінальну справу) в кулуарах зазначив, що була намічена зустріч нового губернатора з мажоритарниками, де серед іншого обговорювалося нове районкатання: замість 25 районів в області залишиться лише 6 та стратегію розвитку регіону на 2021-2027 роки. До речі, стратегування заявлено і на центральному рівні: у четвер відбулося комітетські слухання профільного парламентського Комітету з питань економічного розвитку провів комітетські слухання на тему: "Впровадження Концепції сталого розвитку України до 2030 року"

Також треба врахувати, що вже скоро на Україну очікують зміни до Конституції, які стосуються децентралізації. Володимир Зеленський подав відповідний проект у стіни Верховної Ради, але текст поки не опубліковано, і що туди запакував нинішній президент, можна лише здогадуватися...

Олександр Воронін, "Моя Київщина"